Справа № 289/791/25
Номер провадження 2/289/676/25
(заочне)
25.09.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ВІН ФІНАНС» (місце знаходження / місце проживання: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
09.05.2025 через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № L3015522 від 05.02.2019 року у загальному розмірі 23 184,93 грн., а також витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 05.02.2019 між первісним кредитором ТОВ «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір кредитної лінії № L3015522.
Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти.
В свою чергу ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло право вимоги за вказаним договором, позивач просить стягнути з неї заборгованість в сумі 23 184,93 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 15654,98 грн., а також 6 122,29 грн. інфляційних втрат та 1407,66 грн. три відсотка річних.
Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 22 травня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановлений законом спосіб. Своїм правом на подання відзиву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не скористався. Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не подав.
За таких обставин, враховуючи те, що у справі достатньо доказів для встановлення прав та взаємовідносин сторін, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З'ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 05.02.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № L3015522 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с. 35-47).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою Otp-пароль №919981, 292295, 959362, 228638 та 655345, який було відправлено йому на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , вказаний у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 05.02.2019 (а.с.28).
Також, 05.02.2019 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту - Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що містить істотні умови договору.
Отже, підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами та оплату послуг кредитора.
Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.
Відповідно до розрахунку заборгованості за даним кредитним договором, позичальник ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість в розмірі 23 184,93 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 15654,98 грн., а також 6 122,29 грн. інфляційних втрат та 1407,66 грн. три відсотка річних.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність у відповідача заборгованості у вищенаведеному розмірі, матеріали справи не містять.
Позивач наразі є новим кредитором відповідача, що підтверджується договорами відступлення прав вимоги (а.с. 15-27).
Встановленим фактам відповідають цивільні правовідносини.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Також, представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 36 від 25.04.2024 року, Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги №36 від 25 квітня 2024 року, детальний опис робіт, необхідних для надання правничої (правової) допомоги розмір послуг за надання правничої допомоги становить 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, які згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України підлягають стягнення з відповідача.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Враховуючи вищевикладене, відсутність обґрунтованого клопотання відповідача щодо безпідставності вимог, заява в частині стягнення судових витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 634, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239): заборгованість за кредитним договором № L3015522 від 05.02.2019 року в розмірі 23 184,93 грн. (двадцять три тисячі сто вісімдесят чотири 93 копійок), яка складається з суми заборгованості - 15654,98 грн., а також 6 122,29 грн. інфляційних втрат та 1407,66 грн. три відсотка річних, а також судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК