Справа №295/10776/25
Категорія 305
3/295/3014/25
25.09.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянув матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 173, 185 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
02.08.2025 о 15 год. 15 хв. ОСОБА_1 за адресою: м.Житомир, пров. Річковий, 10, знаходячись в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, в присутності інших громадян, шарпав за форменний одяг та провокував бійку, на зауваження не реагував.
Крім того, 02.08.2025 о 15 год. 15 хв. ОСОБА_1 за адресою: м.Житомир, пров. Річковий, 10, не реагував на неодноразову законну вимогу поліцйеського про припинення правопорушення, висловлювався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, шарпав за форменний одяг, поводив себе зухвало та починав вчиняти бійку.
Враховуючи, що зазначені адміністративні правопорушення вчинені однією особою, суд вважає за можливе об'єднати справи в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, та розгляд їх судом, про що засвідчив власними підписами у протоколах. Зазначені обставини підтверджено і відеозаписом з боді камери працівників поліції, на якому поліцейський повідомив, що розгляд справи відбудеться в Богунському районному суді м.Житомира, зазначивши дату та час. Крім того судом, відправлено смс-повістку на мобільний номер телефону останнього, яку згідно довідки про доставку ОСОБА_1 отримав 25.08.2025, направлено судову повістку на адресу, вказану ОСОБА_1 при складанні протоколів.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх в протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, що ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи проводиться у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, підтверджується доказами: протоколами про адміністративні правопорушення серія ВАВ №208492 від 02.08.2025, серія ВАВ №208491 від 02.08.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , що 02.08.2025 ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, погрожував їй фізичною розправою, перешкоджав вільному пересуванню по квартирі, ображав словами нецензурної лайки; протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 02.08.2025; відеозаписом з боді камери поліцейського, з якого вбачається, що прибувши за місцем вилику, виявлено заявника ОСОБА_2 , яка повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 , з яким розлучилися та проживають в різних кімнатах, вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. В подальшому, з будинку вийшов ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, поводив себе зухвало, висловлювався нецензурними словами на адресу ОСОБА_2 , працівників поліції. ОСОБА_1 було роз'яснено, що останній має пройти до службового автомобіля для подальшого прослідування до Житомирського РУП №1, для складання адміністративних матеріалів. На що останній заперечував, почав висловлюватися на адресу поліцейського нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, розмахував руками. На вимогу працівників поліції припинити хуліганські дії та непокору працівникамс поліції не реагував, чинив опір.
Своїми діями, що виразилися у дрібному хуліганстві, та злісній непокорі законному розпорядженню поліцейського ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, приходжу до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суд, -
Об'єднати в одне провадження справи № 295/10776/25, 295/10777/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .
Об'єднаній справі присвоїти №295/10776/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення:
- за ст. 173 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одну) грн.
- за ст. 185 КУпАП - у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 ( двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Відповідно до вимог ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначити остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 ( двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Штраф стягнути на рахунок: (Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в сумі 605,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Костенко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.