Справа № 626/1998/25
Провадження № 1-кс/626/1371/2025
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
22 вересня 2025 року м.Берестин (Красноград)
Слідчий суддя Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 (відеоконференція), захисника ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12025221090000643 від 23.06.2025 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Піщанка Красноградського району Харківської області, громадянину України, без офіційного працевлаштування, одруженому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 27.11.2024 Красноградським районним судом Харківської області за ч. 4 ст. 197-1, п. 1 ч. 4 ст. 197 до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.152, ч.3 ст.152, ч.6 ст.152, ч.4 ст.153 КК України,-
Відповідно до поданого клопотання слідчим відділом Берестинського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221090000643 від 23.06.2025 за ознакою кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.152, ч.3 ст.152, ч.6 ст.152, ч.4 ст.153 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в серпні 2023 року, але не раніше 23.08.2023, у нічний час доби, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у житловому будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись низькими спонуканнями задоволення своїх сексуальних бажань, посягаючи на статеву свободу та недоторканість іншої особи, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, прийшов до кімнати, де відпочивала на ліжку неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з котрою останній перебуває у сімейних відносинах, як відчим та падчерка.
В цей же час, ОСОБА_4 ліг до неповнолітньої ОСОБА_6 , яка лежала на правому боці, в положення обличчям до спини потерпілої та своїми руками зняв із неї штани, спідню білизну, чим оголив статеві органи останньої.
В подальшому, ОСОБА_4 , порушуючи права неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно якої будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом, та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності, продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, діючи з прямим умислом, переслідуючи сексуальні мотиви, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, використовуючи свою перевагу в силі, не реагуючи на її прохання та вмовляння припинити зазначені протиправні дії, з використанням своїх геніталій (статевого члену) здійснив вагінальне проникнення в тіло неповнолітньої потерпілої, без добровільної згоди останньої, внаслідок чого порушив її статеву недоторканість, принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
У зв'язку із вчиненням злочинних дій, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене щодо особи з якою винний перебуває в сімейних відносинах, щодо неповнолітньої особи, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Крім цього, в грудні 2023 року, у нічний час доби, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , знаходячись у житловому будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись низькими спонуканнями задоволення своїх сексуальних бажань, посягаючи на статеву свободу та недоторканість іншої особи, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, прийшов до кімнати, де на ліжку відпочивала неповнолітня ОСОБА_6 з котрою останній перебуває у сімейних відносинах, як відчим та падчерка.
В цей же час, ОСОБА_4 ліг до неповнолітньої ОСОБА_6 , яка лежала на правому боці, в положення обличчям до спини потерпілої та своїми руками зняв із неї шорти та спідню білизну, чим оголив статеві органи останньої.
В подальшому, ОСОБА_4 , порушуючи права неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно якої будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом, та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності, продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, діючи повторно, з прямим умислом, переслідуючи сексуальні мотиви, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до неповнолітньої падчерки, не реагуючи на її прохання та вмовляння припинити зазначені протиправні дії, міцно схопив її обома руками за тіло та використовуючи свої геніталії (статевий член) здійснив вагінальне проникнення в тіло потерпілої ОСОБА_6 , без добровільної згоди останньої, внаслідок чого порушив її статеву недоторканість, принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
У зв'язку із вчиненням злочинних дій, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене щодо особи з якою винний перебуває в сімейних відносинах, повторно, щодо неповнолітньої особи, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Крім цього, на початку 2024 року, у нічний час доби, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , знаходячись у житловому будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись низькими спонуканнями задоволення своїх сексуальних бажань, посягаючи на статеву свободу та недоторканість іншої особи, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, прийшов до кімнати, де на ліжку відпочивала неповнолітня ОСОБА_6 з котрою останній перебуває у сімейних відносинах, як відчим та падчерка.
Після чого, ОСОБА_4 реалізуючи свій виниклий злочинний умисел, взяв потерпілу ОСОБА_6 на руки, переніс в іншу кімнату будинку, де поклав на ліжко в положення на спині, обличчям до нього та своїми руками зняв із неї штани та спідню білизну, чим оголив статеві органи потерпілої.
В подальшому, ОСОБА_4 , порушуючи права неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно якої будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом, та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності, продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, діючи повторно, з прямим умислом, переслідуючи сексуальні мотиви, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до падчерки, не реагуючи на її прохання та вмовляння припинити зазначені протиправні дії, міцно схопив обома руками за її ноги та розвів їх у сторони, після чого використовуючи свої геніталії (статевий член) здійснив вагінальне проникнення в тіло потерпілої ОСОБА_6 , без добровільної згоди останньої, внаслідок чого порушив статеву недоторканість ОСОБА_6 , принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
У зв'язку із вчиненням злочинних дій, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене щодо особи з якою винний перебуває в сімейних відносинах, повторно, щодо неповнолітньої особи, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , будучи 27.11.2024 засудженим Красноградським районним судом Харківської області за вчинення умисного злочину, належних висновків для себе не зробив на шлях виправлення не став та під час випробувального терміну вчинив нові кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
Так, в березні 2025 року, у денний час доби, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у житловому будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись низькими спонуканнями задоволення своїх сексуальних бажань, посягаючи на статеву свободу та недоторканість іншої особи, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, під приводом збирання дров для пічного опалення у житловому будинку, запропонував ОСОБА_6 , яка є його падчеркою, пройти із ним до лісосмуги. Остання будучи не обізнаною в протиправному умислі ОСОБА_4 , погодилася та прослідувала з ним до ділянки лісосмуги, що розташована поблизу автодороги М-29, неподалік с-ща Покровське Берестинського району Харківської області у місце за географічними координатами: 49.41565, 35.51456.
В подальшому, ОСОБА_4 , знаходячись у лісосмузі наодинці із ОСОБА_6 , реалізуючи свої злочинні дії сексуального характеру, діючи повторно, з прямим умислом, переслідуючи сексуальні мотиви, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, використовуючи свою перевагу в силі, не реагуючи на прохання та вмовляння припинити зазначені протиправні дії, повалив потерпілу на землю та подолавши опір останньої, тримаючи однією рукою її руки, іншою зняв із неї штани, спідню білизну та оголив її статеві органи.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру використовуючи свої геніталії (статевий член) здійснив вагінальне проникнення в тіло потерпілої ОСОБА_6 , без добровільної згоди останньої, внаслідок чого порушив статеву недоторканість ОСОБА_6 , принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
У зв'язку із вчиненням злочинних дій, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене повторно, щодо особи із якою винний перебуває в сімейних відносинах, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Крім цього, в травні 2025 року, у нічний час доби, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , знаходячись у житловому будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись низькими спонуканнями задоволення своїх сексуальних бажань, посягаючи на статеву свободу та недоторканість іншої особи, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, прийшов до кімнати, де відпочивала ОСОБА_6 з котрою перебуває у сімейних відносинах як відчим та падчерка, та підійшовши до її ліжка, розвернув її тіло так, що вона перебувала у положенні лежачи на спині ногами у його бік, та своїми руками зняв із неї штани та спідню білизну, чим оголив статеві органи потерпілої.
В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, діючи повторно, з прямим умислом, переслідуючи сексуальні мотиви, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, використовуючи свою перевагу в силі по відношенню до падчерки ОСОБА_6 , не реагуючи на її прохання та вмовляння припинити зазначені протиправні дії, міцно схопив обома руками за її ноги та розвів їх у сторони, після чого використовуючи свої геніталії (статевий член) здійснив вагінальне проникнення в тіло потерпілої ОСОБА_6 , без добровільної згоди останньої, внаслідок чого порушив статеву недоторканість ОСОБА_6 , принизив її гідність та спричинив фізичний біль й моральні страждання.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
У зв'язку із вчиненням злочинних дій, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене повторно, щодо особи із якою винний перебуває в сімейних відносинах, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Крім цього, в червні 2025 року, у нічний час доби, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальні правопорушення, передбачені ст. 152 КК України, знаходячись у будинку за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючи спільно із малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із якою перебуває у сімейних відносинах як відчим та падчерка, діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про вік потерпілої, користуючись зручними обставинами, прийняв рішення про вчинення дій сексуального характеру не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
Так, в червні 2025 року, у нічний час, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , зайшов до спальної кімнати приватного будинку за вищевказаною адресою, де, продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення власної статевої пристрасті шляхом вчинення активних дій, порушуючи нормальний психічний та соціальний розвиток потерпілої ОСОБА_7 , чітко усвідомлюючи, що остання являється малолітньою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дії, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи при цьому безпорадний стан потерпілої, оскільки остання в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, вчинив щодо останньої насильницькі дії сексуального характеру (сексуальне насильство), а саме здійснив рукою непристойні дотики до її статевих органів, а потім оголивши свій статевий орган, просив ОСОБА_7 торкатися до нього, що могло призвести до статевого збудження ОСОБА_4 .
Вказаними діями ОСОБА_4 порушив права малолітньої потерпілої ОСОБА_7 на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно якої будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом, та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
У зв'язку із вчиненням злочинних дій, які виразились у вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої людини (сексуальне насильство) щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
Крім цього, в ніч з 19.06.2025 на 20.06.2025, точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 153 КК України, знаходячись у житловому будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись низькими спонуканнями задоволення своїх сексуальних бажань, посягаючи на статеву свободу та недоторканість іншої особи, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, прийшов до кімнати, де відпочивала малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з котрою він перебуває у сімейних відносинах як вітчим та падчерка, та поцілував її у губи.
В подальшому, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії сексуального характеру, діючи повторно, з прямим умислом, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, користуючись довірою ОСОБА_8 до себе та її безпорадним станом, оскільки остання в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи, що остання є малолітньою особою, приспустив спідню білизну, в яку була одягнена ОСОБА_8 , тим самим оголив її статеві органи та використовуючи палець своєї руки здійснив проникнення в анальний отвір потерпілої.
В подальшому, протягом декількох хвилин, ОСОБА_4 своїм язиком здійснив непристойні дотики до статевих органів малолітньої ОСОБА_8 та змусив її здійснити різного роду маніпуляції із його статевим органом, таким чином задовольняючи його статеву пристрасть.
Вказаними діями ОСОБА_4 порушив права малолітньої потерпілої ОСОБА_8 на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини, що гарантується ст. 52 Конституції України, згідно якої будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом, та ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Враховуючи, що ступінь родинних відносин, спорідненості між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , а також характер насильства відповідають критеріям, визначеним у ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дане кримінальне правопорушення належить до кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.
У зв'язку із вчиненням злочинних дій, які виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням будь-якого іншого предмету, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинене повторно, щодо особи із якою винний перебуває у сімейних відносинах, будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 153 КК України, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України.
23.06.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 152, ч.4 ст. 153 КК України.
24.06.2025 слідчим суддею Берестинського районного суду Харківської області винесено ухвалу про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, 24.08.2025, без визначення розміру застави.
13.08.2025 керівником Берестинської окружної прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців тобто до 24.09.2025.
14.08.2025 слідчим суддею Берестинського районного суду Харківської області підозрюваному ОСОБА_4 винесено ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 24.09.2025, без визначення розміру застави.
17.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 152, ч.3 ст. 152, ч.6 ст. 152, ч.4 ст. 153 КК України.
17.09.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 152, ч.3 ст. 152, ч.6 ст. 152, ч.4 ст. 153 КК України направлено до Берестинського районного суду Харківської області.
Згідно ч.3 ст.31 КПК України, провадження по категорії справ, до яких відноситься кримінальне провадження № 12025221090000643 від 23.06.2025, повинно здійснюватися колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно подання голови Берестинського районного суду Харківської області, 18.09.2025 зазначений обвинувальний акт направлено до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення обвинувального акту до іншого суду у зв'язку з відсутністю можливості створити колегію в Берестинському районному суді Харківської області через відсутність потрібної кількості суддів.
На даний час, дане клопотання ще не розглянуто.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами ст.199 КПК України.
Враховуючи значну віддаленість Берестинського районного суду Харківської області від Харківського апеляційного суду, місця проживання учасників кримінального провадження, а також процесуальні складності розгляду подання голови Берестинського районного суду про зміну підсудності від 18.09.2025 (направлення матеріалів судової справи до Харківського апеляційного суду, розгляд подання суддями апеляційного суду, направлення до іншого суду матеріалів та можливість призначення підготовчого засідання з розгляду обвинувального акту у разі відсутності випадків перебування суддів місцевих судів у щорічних відпустках, забезпечення етапування ОСОБА_4 до суду та явка інших учасників справи), вважаю за необхідне розглянути вказане клопотання в порядку ч.6 ст.199 КПК України, оскільки вказані обставини можуть унеможливити призначення та проведення підготовчого судового засідання до спливу строків дії попередньої ухвали Берестинського районного суду від 14.08.2025.
Таким чином, для досягнення мети і завдань судового розгляду, з огляду на те, що строк дії попередньої ухвали спливає, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно ОСОБА_4 .
Така потреба обумовлена наявністю встановлених в ході досудового розслідування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1.п.1 ч.1 ст.177 КПК України, переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 має можливість без пересуватися територією України безперешкодно та враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Крім того вказані обставини створять складності явки або запізнення обвинуваченого до органу досудового розслідування та суду. Також встановлено, що після вчинення злочину втік з місяця події та виїхав в іншу область.
2. п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, здійснити вплив на потерпілих, свідків, як благаючі або умовляючи їх, так і погрожуючи щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
3. п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.152, ч.3 ст. 152, ч.6 ст. 152, ч.4 ст. 153 КК України, які вчинені після під час іспитового строку постановленого за вироком Берестинського районного суду від 27.11.2024.
Зазначені ризики зберігаються в повному обсязі на момент подання даного клопотання, неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.
При цьому застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість обвинуваченого свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
З метою запобігання вищевказаним ризикам необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_4 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі.
Крім цього, слід звернути увагу, що тяжкість вчинення вказаного злочину викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, що, застосування до ОСОБА_4 менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 перебуваючи на волі або при обранні судом стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі не буде позбавлений можливості чинити тиск на свідків, потерпілих, понятих, які вже надали органу досудового розслідування викриваючи показання та брали участь у проведенні слідчих дій, з метою змусити їх відмовитись від цих показань в суді. Запобігання настання вказаним ризикам без продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є неможливим.
Перевіривши надані суду матеріали та клопотання, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного, який не заперечував проти даного клопотання та його адвоката, який просив прийняти рішення з урахуванням позиції свого клієнта, слідчий суддя приходить до наступного.
23.06.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
24.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст. 152, ч.4 ст. 153 КК України.
24.06.2025 слідчим суддею Берестинського районного суду Харківської області винесено ухвалу про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, 24.08.2025, без визначення розміру застави.
13.08.2025 керівником Берестинської окружної прокуратури, строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців тобто до 24.09.2025.
14.08.2025 слідчим суддею Берестинського районного суду Харківської області підозрюваному ОСОБА_4 винесено ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 24.09.2025, без визначення розміру застави.
17.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 152, ч.3 ст. 152, ч.6 ст. 152, ч.4 ст. 153 КК України.
17.09.2025 обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 152, ч.3 ст. 152, ч.6 ст. 152, ч.4 ст. 153 КК України направлено до Берестинського районного суду Харківської області.
Згідно ч.3 ст.31 КПК України, провадження по категорії справ, до яких відноситься кримінальне провадження № 12025221090000643 від 23.06.2025, повинно здійснюватися колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно подання голови Берестинського районного суду Харківської області, 18.09.2025 зазначений обвинувальний акт направлено до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення обвинувального акту до іншого суду у зв'язку з відсутністю можливості створити колегію в Берестинському районному суді Харківської області через відсутність потрібної кількості суддів.
Станом на день розгляду даного клопотання, Харківським апеляційним судом, клопотання про зміну підсудності ще не розглянуто, а строк тримання під вартою спливає 24.09.2025 року, тобто через 1 день.
Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого йому злочину за ч.2 ст.152, ч.3 ст.152, ч.6 ст.152, ч.4 ст.153 КК України, а саме наявними доказами, переліченими в клопотанні.
З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що обвинувачений ОСОБА_4 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, злочини скоєні стосовно малолітніх та неповнолітніх осіб, у зв'язку з чим, знаходячись на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, або суду, вплинути на свідків, або вчинити інший злочин.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного.
Згідно ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.6 ст.199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Строк дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного спливає 24 вересня 2025 року.
Однак станом, як на момент подання вказаного клопотання 18.09.2025 року, так і на день його розгляду 22.09.2025 року, Харківським апеляційним судом вказане подання не розглянуто та питання про зміну підсудності, не вирішено.
У зв'язку з цим, розгляд вказаного кримінального провадження не розпочинався, підготовче судове засіданні у цій справі не призначено та не проведено.
Таким чином, наявні підстави для розгляду цього клопотання слідчим суддею відповідно до ч.6 ст.199 КПК України.
Розглядаючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у судовому засіданні встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які перелічені в клопотанні прокурора.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ризики, наявні при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та не змінилися.
Враховуючи тяжкість злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому вважає, що для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні необхідно продовжити ОСОБА_4 обрану йому міру запобіжного заходу у виді тримання під варту.
В зв'язку з вищевикладеним, підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, про що прохали обвинувачений та захисник, слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 198, 199 КПК України,-
Клопотання прокурора Берестинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12025221090000643 від 23.06.2025 року за ч.2 ст.152, ч.3 ст.152, ч.6 ст.152, ч.4 ст.153 КК України- задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч.6 ст.199 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для подальшого тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному та захиснику після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Берестинського районного суду ОСОБА_1