Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 3/641/573/2025 Справа №641/1205/25
25 вересня 2025 року м.Харків
Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Чайка І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч.4 ст. 130 КУпАП, -
В проваджені Слобідського районного суду м.Харкова перебуває матеріал відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 -адвокат Беркута Н.М. просила закрити провадження у справі за відсутністю складу інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, вказуючи на те, що постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 29.07.2025 закрито провадженні у справі відносно ОСОБА_2 щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого за ст.124 КУпАП, за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення. Захисник вважає, що підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП відсутні, оскільки вищевказаною постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 29.07.2025 не встановлено події ДТП та складу адміністративного правопорушення за обставинами, що були інкриміновані
ОСОБА_3 судове засіданні ОСОБА_2 не з'явився.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши доводи захисника, суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини зм'якшуючі або обтяжуючі відповідальність, чи заподіяна матеріальна шкода, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Пунктом 2.10 Є Правил дорожнього руху України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 234602 від 30.01.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 30.01.2025 року о 21 год. 05 хв. за адресою: м. Харків, пр-т Аерокосмічний, 176 , керуючи ТЗ Volkswagen CC днз НОМЕР_2 став учасником ДТП, та вживав після ДТП алкогольний напій пиво марки «Роганське». Огляд проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 за наявності безперервної відеофіксації, результат позитивний 0,42% (тест 2814), чим порушив п.2.10.є ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.130 КУпАП.
Крім цього, з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 234627 від 31.01.2025 року, вбачається, що водій автомобіля Volkswagen CC днз НОМЕР_2 - Азамі Зекрія, 30.01.2025 року о 21 год. 05 хв. за адресою: м. Харків, м-н Конституції,1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai Tucson днз НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , який зупинився попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 29.07.2025 закрито провадженні у справі відносно ОСОБА_2 щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого за ст.124 КУпАП, за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили.
Вищевказаною постановою встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 234627 від 31.01.2025 року був складений 31.01.2025 року о 00 год 09 хв поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Каріжським О. С. за адресою: проспект Аерокосмічний, буд. 176, К4, м. Харків. В той час, як місцем дорожньо-транспортної пригоди є майдан Конституції, буд. 1, м. Харків. При цьому в матеріалах справи відсутні відомості про складання протоколу за ст. 122-4 КУпАП - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до рапорту поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області Каріжського О. С. водії перемістилися на іншу адресу у зв'язку з тим, що один із учасників події не зрозумів, що сталася ДТП, а другий учасник події виїхав за ним для інформування, тому у зв'язку з цим не було складено протокол за ст. 122-4 КУпАП.
Крім цього, вказаною постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 29.07.2025 встановлено, що в порушення п.4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015№ 1395, на схемі місця ДТП, яка наявна в матеріалах справи, не відображено транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів.
Також при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 суддею Шевченківського районного суду міста Харкова досліджувались фотографії, які були долучені до матеріалів справи в якості доказів, та судом було встановлено, що фотографії передньої частини автомобіля «VolkswagenСС», державний номерний знак днз НОМЕР_2 , вказують на відсутність будь-яких видимих пошкоджень на передній частині бамперу, номерному знаку та копоті, про які зазначено на зворотній частині схеми ДТП щодо автомобіля «VolkswagenСС», державний номерний знак днз НОМЕР_2 .Також, фотографії задньої частини бампера автомобіля Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_3 , вказують на відсутність будь-яких видимих пошкоджень, зокрема, про які зазначено на зворотній частині схеми ДТП щодо автомобіля Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_3 .
На думку судді Шевченківського районного суду м.Харкова, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення механізм дорожньо-транспортної пригоди не обрання безпечної швидкості руху, не дотримання безпечної дистанції водієм автомобіля «Volkswagen СС», що призвів до зіткнення, за відсутності пошкоджень на автомобілі Hyundai Tucson, та на автомобілі «Volkswagen СС», не характерний для зіткнення, оскільки відсутні сліди будь-якої деформації.
Отже, зокрема зазначені вище обставини справи, стали підставою закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП, за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Преюдиційність (лат. praejudicialis те, що стосується попереднього судового рішення) це прийняття без доказування та перевірки фактів, які були встановленні процедурно іншим судом в іншій справі.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Преюдиція це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження й оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Отже, преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин (рішення Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20). При цьому звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Тобто, учасники процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами, визначеними процесуальним законодавством.
У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець завершене раніше провадження, а це несумісне з принципом юридичної визначеності.
Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, а тому адміністративна справа відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 122-4, 124, 247, 280,283, 294 КУпАП , суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова.
Суддя - І. В. Чайка