Справа № 401/151/21 ;
Провадження № 2/401/4/25
"25" вересня 2025 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар судового засідання Горбатюк К.А.,
з участю:
представник позивача Муравська О.М.,
представник відповідача Левченко В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську у режимі відеоконференції між особистим кабінетом представника позивача та Світловодським міськрайонним судом, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
25 січня 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року у розмірі 61 901,56 грн., судових витрат у виді сплаченого судового збору в сумі 2 102,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 серпня 2014 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500956233, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 16 904,53 грн. (п. 2.1. договору), зі сплатою 15,99 % річних (п. 2.2. договору), з датою остаточного повернення 15 серпня 2019 року, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісій (п. 2.3. договору). Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, відкривши позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 16 904,53 грн..
21 червня 2016 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Альфа-Банк" відступило ТОВ "Кредитні ініціативи", а ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500956233 від 14 серпня 2014 року, укладеного між ПАТ "Альфа-Банк" та боржником. Таким чином, ТОВ "Кредитні ініціативи" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ "Альфа-Банк" втратив такі права.
26 грудня 2018 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ТОВ "ВЕСТА" укладено Договір про відступлення прав вимоги відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" відступило ТОВ "ФК "ВЕСТА", а ТОВ "ФК «ВЕСТА" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500956233 від 14 серпня 2014 року, укладеного між ТОВ "Кредитної ініціативи" та боржником. Таким чином, ТОВ "ФК "ВЕСТА" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ "Кредитні ініціативи" втратив такі права.
16 січня 2019 року між ТОВ "ФК "ВЕСТА" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено Договір про відступлення прав вимоги відповідно до якого ТОВ "ФК "ВЕСТА" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за № 500956233 від 14 серпня 2014 року, укладеного між ТОВ "Кредитні ініціативи" та боржником. Таким чином, ТОВ "Вердикт Капітал" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ "ФК "ВЕСТА" втратив такі права.
За період користування кредитними коштами, позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість позичальника за кредитним договором в повному обсязі не погашена. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов кредитного договору, що підлягає стягненню з відповідача станом на 15 грудня 2020 року становить 54 753,40 грн. з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 959,75 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 24 230,65 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору - 4 963,00 грн.; заборгованість з пені 9 600,00 грн.. На підставі ст.ст. 525, 526, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України позивач вважає, що з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов'язання по поверненню кредитних коштів, також необхідно стягнути 3% річних та інфляційні втрати, які є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 15 грудня 2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 61 901,56 грн., з яких: нараховані 3% річних - 1 437,75 грн.; втрати від інфляції - 3 067,46 грн.; подвійна облікова ставка НБУ - 2 642,95 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 959,75 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 24 230,65 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 4 963,00 грн.. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року у розмірі 61 901,56 грн., судових витрат у виді сплаченого судового збору в сумі 2 102,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.. (т. 1 а.с. 3-9)
Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовчий розгляд на 09 березня 2021 року. (т. 1 а.с. 75)
12 лютого 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів. (т. 1 а.с. 77-78)
Підготовче засідання, призначене на 09 березня 2021 року, відкладено до 01 квітня 2021 року для повідомлення належним чином відповідача. (т. 1 а.с. 95)
Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року закінчено підготовче провадження по даній справі та призначено до судового розгляду по суті на 14 травня 2021 року. Суд зобов'язав позивача надати копію кредитного договору з додатками у належній якості та шрифту, який відповідає вимогам діловодства. (т. 1 а.с. 100)
20 квітня 2021 року від представника позивача надійшла заява про надання документів на виконання ухвали суду від 01 квітня 2021 року. (т. 1 а.с. 105-114)
14 травня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання у якому зазначено, що відповідач кредитних договорів з ПАТ "Альфа-Банк" не укладала. Також відповідачем ставиться під сумнів наявність її підпису у кредитному договорі. Окрім того, розрахунок заборгованості, який наданий позивачем, складено з порушенням умов договору, оскільки має бути виконаний на кожен періодичний платіж окремо. Зокрема, відсотки мають бути нараховані лише у межах строку дії договору, тобто до 15 серпня 2019 року. Відсотки та пеня нараховані з порушенням строків позовної давності, три роки та рік відповідно, на застосування якої відповідач наполягає. Просить витребувати від ТОВ "Вердикт Капітал" оригінал анкети-заяви про отримання кредиту, кредитний договір та додаток № 1 до нього. (т. 1 а.с. 120)
Розгляд справи, призначений на 14 травня 2021 року, відкладено до 14 червня 2021 року для витребування доказів за клопотанням представника відповідача. (т. 1 а.с. 121)
Ухвалою суду від 14 травня 2021 року клопотання представника відповідача задоволено, витребувано в ТОВ "Вердикт Капітал" оригінал анкети-заяви про отримання кредиту, кредитний договір № 500956233 від 14 серпня 2014 року та додаток № 1 до нього. (т. 1 а.с. 122)
25 травня 2021 року на виконання ухвали суду від 14 травня 2021 року представник позивача подав заяву в якій зазначив, що ТОВ "Вердикт Капітал" не може надати оригінал анкети-заяви про отримання кредиту, кредитний договір № 500956233 від 14 серпня 2014 року та додаток № 1 до нього, оскільки вказані докази знаходяться в приватного виконавця на виконанні. (т. 1 а.с. 126-127)
Розгляд справи, призначений на 14 червня 2021 року, відкладено за клопотанням представника відповідача до 26 серпня 2021 року. (т. 1 а.с. 135)
19 липня 2021 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. (т. 1 а.с. 140-141)
19 серпня 2021 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. (т. 1 а.с. 167-168)
Судові засідання, призначені на 26 серпня 2021 року, 28 вересня 2021 року, відкладено за клопотаннями представника відповідача. (т. 1 а.с. 181, 183, 185)
10 листопада 2021 року представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у цивільній справі № 401/3651/21 законної сили. (т. 1 а.с. 192)
Розгляд справи, призначений на 10 листопада 2021 року, відкладено за клопотанням представника відповідача до 16 грудня 2021 року. (т. 1 а.с. 194)
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2021 року провадження в справі зупинено до набрання рішенням законної сили у цивільній справі № 401/3651/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Вердикт Капітал", про визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним. (т. 1 а.с. 198-199)
На підставі розпорядження керівника Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області № 189 від 24 листопада 2023 року, у зв'язку з закінченням повноважень судді Гармаш Т.І., призначено повторний автоматизований розподіл даної справи. (т. 1 а.с. 211, 212-213)
Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року справу прийнято до свого провадження. (т. 1 а.с. 214-215)
Ухвалою суду від 13 травня 2024 року поновлено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 17 червня 2024 року. (т. 1 а.с. 218-219)
Розгляд справи, призначений на 17 червня 2024 року, відкладено за клопотаннями представників сторін до 16 липня 2024 року. (т. 1 а.с. 231)
25 червня 2024 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. (т. 2 а.с. 1-49)
Судовий розгляд, призначений на 16 липня 2024 року, відкладено до 18 вересня 2024 року через відсутність електроенергії (позапланове знеструмлення) та неможливістю фіксувати судове засідання технічними засобами. (т. 2 а.с. 59, 60)
Розгляд справи, призначений на 18 вересня 2014 року, відкладено через зайнятість головуючого судді у розгляді кримінального провадження № 401/1955/24 до 04 листопада 2024 року. (т. 2 а.с. 69)
Судовий розгляд, призначений на 04 листопада 2024 року, відкладено за клопотанням представника відповідача до 16 грудня 2024 року. (т. 2 а.с. 78)
16 грудня 2024 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення, згідно яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що відповідач не укладала кредитний договір з ПАТ "Альфа-Банк", а копія, наданого позивачем кредитного договору, їй не відома. Окрім того, розрахунок суми заборгованості, як і реєстр права вимоги, не є документами, які підтверджують факт передачі кредитних коштів і не можуть бути доказами у справі. (т. 2 а.с. 82-86)
У судовому засіданні, призначеному на 16 грудня 2024 року, оголошено перерву до 03 лютого 2025 року для надання часу представнику позивача ознайомитися із поданими представником відповідача письмовими поясненнями. (т. 2 а.с. 87-88)
30 січня 2025 року представником позивача подано заяву про виконання ухвали суду, в якій просив витребувати від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І. оригінали документів: анкети-заяви ОСОБА_1 про отримання кредиту від 14 серпня 2014 року, кредитний договір № 500956233 від 14 серпня 2014 року, додаток № 1 до кредитного договору № 500956233 від 14 серпня 2014 року. (т. 2 а.с. 92-94)
31 січня 2025 року від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що заборгованість за кредитним договором підтверджується розрахунком заборгованості та випискою за договором, які відповідачем не спростовані. Окрім того, відповідач не надав будь-яких доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором. (т. 2 а.с. 112-118)
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року задоволено клопотання представника позивача, витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І. оригінали документів: анкети-заяви ОСОБА_1 про отримання кредиту від 14 серпня 2014 року, кредитний договір № 500956233 від 14 серпня 2014 року, додаток № 1 до кредитного договору № 500956233 від 14 серпня 2014 року. (т. 2 а.с. 124-125)
Судовий розгляд, призначений на 17 березня 2025 року, відкладено до 21 квітня 2025 року у зв'язку з необхідністю повторного направлення ухвали суду від 03 лютого 2025 року про витребування доказів. (т. 2 а.с. 136-137)
18 квітня 2025 року від представника позивача надійшла заява про повторне направлення ухвали суду від 03 лютого 2025 року про витребування доказів. (т. 2 а.с. 149-151)
Судовий розгляд, призначений на 21 квітня 2025 року, відкладено до 22 травня 2025 року у зв'язку з необхідністю повторного направлення запиту приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І.. (т. 2 а.с. 156)
22 травня 2025 року розгляд справи відкладено до 07 липня 2025 року у зв'язку з ненадходженням витребуваних документів на запит суду. (т. 2 а.с. 167)
02 липня 2025 року представником відповідача подано клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Т.І. щодо неможливості виконання ухвали суду від 03 лютого 2025 року, оскільки архів, в якому зберігалися витребувані судом документи, знищений. (т. 2 а.с. 171-175)
Судовий розгляд, призначений на 07 липня 2025 року, відкладено за клопотанням представника відповідача до 17 вересня 2025 року. (т. 2 а.с. 177)
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зауважила, що кредитний договір від 14.08.2014 укладено між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем з метою погашення заборгованості відповідача перед банком за іншим кредитним договором, укладеним раніше. При цьому, відповідач частково виконувала умови договору шляхом сплати коштів банку, що підтверджує факт укладення договору та обізнаність відповідача з його умовами. У зв'язку з чим, просила задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що відповідач заперечує факт укладення спірного кредитного договору, у зв'язку з чим, мала намір заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Разом з тим, позивачем не надано оригінал анкети-заяви та кредитного договору, що унеможливлює проведення вказаної експертизи. Крім того, позивачем не надано доказів перерахування на рахунок відповідача банком кредитних коштів. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно копії чек-листа та анкети-заяви на отримання кредиту від 14 серпня 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 подала до ПАТ "Альфа-Банк" анкету-заяву з метою отримання кредиту, на що 14 серпня 2014 року підписано кредитний договір № 500956233 за умовами якого ПАТ "Альфа-Банк" надав відповідачу кредит у розмірі 16 904,53 грн.. (п. 2.1. договору). Відповідно до п. 2.2. договору, процентна ставка за користування кредитом 15,99 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Дата остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісій є 15 серпня 2019 року (п. 2.3. Договору). Відповідно до п. 4 договору у разі повного або часткового прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або комісії позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 50,00 грн. за кожне допущене прострочення платежу, що триває від одного до чотирьох календарних днів включно з моменту виникнення прострочення платежу. У разі прострочення платежу п'ять і більше календарних днів, додатково до штрафу, позичальник має сплатити штраф у розмірі 150,00 грн. за кожен випадок допущеного прострочення платежу. (т. 1 а.с. 11, 12, 13)
Додатком № 1 до кредитного договору № 500956233 від 14 серпня 2014 року визначено графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. (т. 1 а.с. 15-16)
Згідно з виписки АТ "Сенс Банк" по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 14.08.2014 по 21.06.2016, ОСОБА_1 отримала зарахування на суму 16 904,53 грн.. (т. 2 а.с. 3-19)
Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 15 грудня 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року в розмірі 54 753,40 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 959,75 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 24 230,65 грн.; заборгованість з пені - 9 600,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 4 963,00 грн.. Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом станом на 15 грудня 2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 61 901,56 грн., з яких: нараховані 3% річних - 1 437,75 грн.; втрати від інфляції - 3 067,46 грн.; подвійна облікова ставка НБУ - 2 642,95 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 959,75 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 24 230,65 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 4 963,00 грн.. (т. 1 а.с. 81-87)
21 червня 2016 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Альфа-Банк" відступило ТОВ "Кредитні ініціативи", а ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500956233 від 14 серпня 2014 року, укладеного між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 .. Таким чином, ТОВ "Кредитні ініціативи" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ПАТ "Альфа-Банк" втратив такі права, що підтверджується копією договору факторингу № 1. (т. 1 а.с. 19)
З Витягу з Додатку 1 до Договору факторингу від 21 червня 2016 року слідує, що ПАТ "Альфа-Банк" відступило ТОВ "Кредитні ініціативи" свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року, яка складалася з основної заборгованості за кредитним договором в сумі 15 959,75 грн., заборгованості по процентам і комісії в сумі 9 648,76 грн., де сума загальної заборгованості становить 25 608,51 грн.. (т. 2 а.с. 24-27)
26 грудня 2018 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ТОВ "ВЕСТА" укладено Договір про відступлення прав вимоги відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" відступило ТОВ "ФК "ВЕСТА", а ТОВ "ФК "ВЕСТА" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500956233 від 14 серпня 2014 року, укладеного між ТОВ "Кредитної ініціативи" та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ "ФК "ВЕСТА" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ "Кредитні ініціативи" втратив такі права, що підтверджується копією договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА. Згідно п. 2.1 Договору сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів. (т. 1 а.с. 20-30)
З Додатку № 1-1 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року слідує, що ТОВ "Кредитні ініціативи" відступило ТОВ "ФК "Веста" свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року, яка складалася з основної заборгованості за кредитним договором в сумі 15 959,75 грн., заборгованості по процентам і комісії в сумі 25 500,37 грн., пеня (штраф, неустойка) в сумі 9 600,00 грн., де сума загальної заборгованості разом з пенею становить 51 060,12 грн., а загальна сума заборгованості без нарахування пені становить 41 460,12 грн.. (т. 1 а.с. 143)
27 грудня 2018 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ТОВ "ФК "ВЕСТА" укладено Додаткову угоду до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, якою викладено п. 2.1. в новій редакції, яка дозволяла ТОВ "ФК "ВЕСТА" нараховувати відсотки, комісію, неустойку, що передбачені умовами основних договорів. (т. 1 а.с. 31)
14 січня 2019 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ТОВ "ФК "ВЕСТА" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА, відповідно до якого ТОВ "Кредитні ініціативи" відступило ТОВ "ФК "ВЕСТА", а ТОВ "ФК "ВЕСТА" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту. (т. 1 а.с. 32-33)
Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників від 14 січня 2019 року до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, ТОВ "Кредитні ініціативи" передали ТОВ "ФК "ВЕСТА" право вимоги відповідно до додатку № 1-1 із загальною кількістю боржників - 71 063 та загальним розміром заборгованості у сумі 1 283 137 810 грн. 23 коп.. (т. 1 а.с. 34).
16 січня 2019 року між ТОВ "ФК "ВЕСТА" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено Договір про відступлення прав вимоги відповідно до якого ТОВ "ФК "ВЕСТА" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за № 500956233 від 14 серпня 2014 року, укладеного між ТОВ "Кредитні ініціативи" та ОСОБА_1 .. Таким чином, ТОВ "Вердикт Капітал" наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ "ФК "ВЕСТА" втратив такі права, що підтверджується копією договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1. (т. 1 а.с. 35-44)
З Додатку № 1-1 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року слідує, що ТОВ "ФК "Веста" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року, яка складалася з основної заборгованості за кредитним договором в сумі 15 959,75 грн., заборгованості по процентам і комісії в сумі 26 014,66 грн., пеня (штраф, неустойка) в сумі 9 600,00 грн., де сума загальної заборгованості разом з пенею становить 51 574,41 грн., а загальна сума заборгованості без нарахування пені становить 41 974,41 грн.. (т. 1 а.с. 144)
Згідно з Витягу з Додатку № 1-2 до Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, ТОВ "ФК "Веста" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" свої права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року, яка складалася з основної заборгованості за кредитним договором в сумі 15 959,75 грн., заборгованості по процентам і комісії в сумі 26 014,66 грн., пеня (штраф, неустойка) в сумі 9 600,00 грн.. (т. 2 а.с. 107)
17 січня 2019 року укладено Додаткову угоду до Договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, якою викладено п. 2.1. в новій редакції, в якій передбачалося, що від ТОВ "ФК "ВЕСТА" до ТОВ "Вердикт Капітал" переходять всі права, які належали первісному кредитору за основними договорами, в тому числі з наданням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів. (т. 1 а.с. 45)
У Додатку № 1-2 до Договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року вказана заборгованість за договором кредиту з ОСОБА_1 , яка складалася з основної заборгованості за кредитним договором в сумі 15 959,75 грн., заборгованості по відсотках в сумі 26 014,66 грн., пеня (штраф, неустойка) в сумі 9 600,00 грн.. (т. 1 а.с. 46)
Протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" № 01/08-2018 від 01 серпня 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал". (т. 1 а.с. 53-54)
Протоколом № 31/05-2019 загальних зборів учасників ТОВ "Вердикт Капітал" від 31 травня 2019 року ОСОБА_2 призначено на посаду Генерального директора ТОВ "Вердикт Капітал" з 03 червня 2019 року. (т. 1 а.с. 55-56)
Наказом № 26-К від 03 червня 2019 року ОСОБА_2 призначено на посаду Генерального директора ТОВ "Вердикт Капітал" на підставі протоколу № 31/05-2019 загальних зборів учасників ТОВ "Вердикт Капітал". (т. 1 а.с. 57)
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість по тілу кредиту в сумі 15 959 грн. 75 коп..
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Доданим представником позивача до матеріалів справи розрахунком заборгованості за кредитом станом на 15 грудня 2020 року, підтверджуються та обставини, що відповідач частково погасила заборгованість за відсотками у розмірі 1 784,01 грн.. (а.с. 85)
При вирішенні спору в частині стягнення процентів суд враховує наступне: розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті процентів, який вказаний Додатку № 1-2 до Договору відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року становить 26 014 грн. 66 коп.; у кредитному договорі № 500956233 від 14 серпня 2014 року процентна ставка за кредитом становить 15,99 % річних; дата остаточного повернення кредиту становить 15 серпня 2019 року; часткове погашення відповідачем заборгованості за відсотками у розмірі 1 784,01 грн.; відповідно до чинного законодавства суд може самостійно провести розрахунок заборгованості за процентами.
При визначенні суми заборгованості по сплаті процентів в період строку, на який видано кредит суд враховує, що з 14 серпня 2014 року по 14 серпня 2018 року минуло 4 роки, а тому розмір процентів за цей період становить 63,96 % (4 х 15,99 %), за період з 15 серпня 2018 року по 16 січня 2019 року (дати складення акту про відступлення права вимоги) становить 155 днів.
Таким чином, розмір заборгованості по сплаті відсотків становить: (16 904,53 грн. х 63,96 % (4 роки х 15,99 %) / 100) + (16 904,53 грн. х 155 днів / 365 днів х 15,99 % / 100) - 1 784,01 грн. = 10 175,99 грн..
Отже, позов в частині стягнення процентів за період на який надано кредит підлягає задоволенню на суму 10 175,99 грн..
При проведенні розрахунку розміру суми процентів за період на який надано кредит судом брався до уваги розмір процентів 15,99 % річних, оскільки п. 2.8 кредитного договору № 500956233 від 14 серпня 2014 року в частині визначення комісії за управлінням кредитом є нікчемним в силу закону.
Частиною 3 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, передбачено, що встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України "Про захист прав споживачів"(будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини 4 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України "Про споживче кредитування" № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року.
Суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею в розмірі 9 600,00 грн. та подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2 642,95 грн., з огляду на наступне.
Зважаючи на положення п. 2.1 Договору факторингу № 2019-1К1/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року та п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 пені, оскільки така була відсутня під час укладення договору відступлення прав вимог від 21 червня 2016 року, а нові кредитори права нарахування пені не набули.
Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено в п. 2.1. Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, сторони погодили, що до нового кредитора переходять всі права, які належать первісному кредитору за основними договорами, на умовах, передбачених основними договорами, за виключенням права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.
Отже, до позивача не перейшло право нарахування пені, як виду неустойки, згідно з умовами договору кредиту (основного договору), а тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 9 600,00 грн. та подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2 642,95 грн. слід відмовити.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318цс18 міститься правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
З аналізу наведених вище норм закону, вбачається, що право на застосування до спірних правовідносин положень ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних у кредитора виникає саме з моменту закінчення строку дії договірних правовідносин, тобто, у даному випадку з 15 серпня 2019 року.
При цьому, надані до позову ТОВ "Вердикт Капітал" розрахунки суми стягнень інфляційних втрат та 3% річних, здійснені за період з 15 грудня 2017 року, є помилковими, оскільки розрахунок інфляційних втрат та 3% річних має бути розрахований за період з 15 серпня 2019 року (закінчення строку дії договору) по 15 грудня 2020 року (межі позовних вимог).
Відтак, до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" підлягає сума 3% річних за період з 15 серпня 2019 року по 15 грудня 2020 року, виходячи з наступного розрахунку: 15 959,75 грн. + 10 175,99 грн. = 26 135,74 грн. (заборгованість, яка підлягає стягненню); 26 135,74 грн. / 100 х 3% / 365 днів х 489 днів (кількість днів у періоді) = 1 050,44 грн..
Щодо розміру інфляційних втрат суд враховує, що ці проценти повинні нараховуватися за період з 15 серпня 2019 року (закінчення строку дії договору) по 15 грудня 2020 року (дати, вказаної в розрахунку позивача).
Проведеним судом розрахунку інфляційних втрат визначено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 813,27 грн. інфляційних втрат за період з 15 серпня 2019 року по 15 грудня 2020 року.
Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = (ІІ1 : 100) x (ІІ2 : 100) x (ІІ3 : 100) x ... (ІІZ : 100) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року становить 27 999,45 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 959,75 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 10 175,99 грн.; 3 % річних - 1 050,44 грн., інфляційні втрати - 813,27 грн..
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення таких витрат надано наступні докази: Договір № 21-12/2019 про надання правової допомоги від 21 грудня 2019 року, укладений між ТОВ "Вердикт Капітал" та АО "Вердикт"; платіжне доручення № 154600002 від 19 жовтня 2020 року на суму 200 000,00 грн.; заявку на надання юридичної допомоги № 82 від 04 жовтня 2020 року на суму 20 000,00 грн. (надані послуги: надання усної консультації з приводу можливості стягнення боргу в позасудовому порядку - 1500,00 грн., надання усної консультації з приводу можливості стягнення боргу в судовому порядку - 1500,00 грн., надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти - 9 000,00 грн. (3 години), складення позовної заяви про стягнення боргу, підготовка та друк необхідних документів - 8000,00 грн. (4 години); Витяг з Акту № 8 про надання юридичної допомоги від 16 жовтня 2020 року на суму 20 000,00 грн. (список наданих послуг та витрачений час є аналогічним наведеному вище).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях: від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Таким чином, враховуючи складність справи, ціну позову 61 901,56 грн. (спір є малозначним), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме 945,90 грн. (27 999,45 грн. х 100 / 61 901,56 грн. = 45 % х 2 102,00 грн. / 100 = 945,90 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 1050, 1054, ЦК України, ст.ст. 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоро - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 500956233 від 14 серпня 2014 року в розмірі 27 999 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 45 коп., яка складається з:
- заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 15 959 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 75 коп.,
- заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги - 10 175 (десять тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 99 коп.,
- 3 % річних - 1 050 (одна тисяча п'ятдесят) гривень 44 коп.,
- інфляційні витрати - 813 (вісімсот тринадцять) гривень 27 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" судовий збір у сумі 945 (дев'ятсот сорок п'ять) гривень 90 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп..
Відомості про сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 04 серпня 2012 року Світловодським МВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку передбаченому ст. 355 ЦПК України безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова