Справа №: 1118/9255/12
провадження №: 6/398/111/25
Іменем України
"09" вересня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.
за участі секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олександрія заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп», заінтересована особа: Приватне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,
ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» звернулось до суду з заявою, в якій на підставі ст.442 ЦПК України просить замінити сторону стягувача з виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом.
В обґрунтування заяви вказує на те, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.05.2013 року задоволено позов ПАТ КБ «Надра» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в сумі 66754,66 грн., втому числі заборгованість за кредитом -39399,53 грн., несплачені відсотки -25538,68 грн., нарахована сума штрафу за несвоєчасне погашення мінімального платежу - 1816,46 грн., а також судові витрати в сумі 667,55 грн.
Згідно договору про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 року №GL48N718070_DZ ПАТ КБ «Надра» відступило право вимоги за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №78115990, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього.
Просить замінити сторону стягувача з виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду від 17.05.2013 року з ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Дніпрофінансгруп».
Учасники справи про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, в судове засідання не з'явились, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до вимог ч.3 ст.442 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до заяви документи, вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, на підтвердження права вимоги заявником надано копію рішення Олександрійського міськрайонного суду від 17.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в сумі 66754,66 грн., втому числі заборгованість за кредитом -39399,53 грн., несплачені відсотки -25538,68 грн., нарахована сума штрафу за несвоєчасне погашення мінімального платежу - 1816,46 грн., а також судові витрати в сумі 667,55 грн.
Проте, заявником при зверненні не надано належних доказів переходу права вимоги від ПАТ «КБ «Банк Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», оскільки з наданого договору факторингу не можливо встановити, коли дату його укладення (суду надано лише 2-4 аркуші договору), а так само не можливо визначити, чи відноситься платіжне доручення №1 від 06.07.2020 року, до договору факторингу, який було надано суду.
Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст.78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 7 передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) висловлена правова позиція, відповідно до якої зазначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту переуступки вимог від ПАТ «КБ «Банк Надра» до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.260,442 ЦПК України, суд -
У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінасгруп», заінтересована особа: Приватне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «КБ «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В.Голосеніна