Справа № 390/2455/25
Провадження № 2/390/1306/25
"25" вересня 2025 р. Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши заяву про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 24.09.2025, справу передано на розгляд судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області Бойко І.А.
Головуючим у справі суддею Бойко І.А. заявлено самовідвід, на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, який обґрунтовано тим, що Шіпік В.М. є присяжним Кропивницького районного суду Кіровоградської області і за його участі, як присяжним, під головуванням судді Бойко І.А. розглядаються цивільні справи.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно ч.1, ч.9 ст. 40 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Практикою Європейського суду з прав людини питання критеріїв оцінювання неупередженості судді визначено, що дії судді можуть не лише спричинити об'єктивну підозру незалежного наглядача стосовно безсторонності, але також стосуватись питання персональних переконань судді. Зокрема у справі Мікалефф проти Мальти (§ 98) зазначено, що навіть прояви неупередженості мають значення, іншими словами, «правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись». Кожний суддя стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості повинен відмовитись від розгляду справи.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», для виникнення таких сумнівів має значення саме «зовнішня сторона», а не тільки поведінка самого судді: «Навіть зовнішні прояви правосуддя можуть мати певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя не тільки має відбутися, має бути видно, що воно відбулося». При цьому Європейський суд з прав людини посилається на свою ж практику, зокрема на п.26 рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії», від 26 жовтня 1984 року, а у своїх висновках у справах «Веттштайн проти Швейцарії», і «Кастільо Альгар проти Іспанії» наголошено на тому, що суди в демократичному суспільстві «повинні вселяти громадськості довіру».
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що з метою усунення можливих передумов для ймовірного висновку учасників справи щодо об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36-41 ЦПК України,
Заяву про самовідвід головуючого судді Бойко І.А. в цивільній справі № 390/2455/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, - задовольнити.
Цивільну справу № 390/2455/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, - передати до канцелярії Кропивницького районного суду Кіровоградської області для визначення іншого головуючого судді для розгляду даної цивільної справи у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького районного суду
Кіровоградської області І.А.Бойко