про закриття провадження у справі
Справа №348/2208/25
Номер провадження 2/348/1426/25
25 вересня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Гундяка Т.Д.,
секретар судового засідання Клекот Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
ОСОБА_1 24.09.2025 подав заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі. У заяві позивач зазначає, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, йому роз'яснені і зрозумілі. Зміст ч. 3 ст. 142 ЦПК України щодо розподілу судових витрат йому роз'яснений і зрозумілий.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Позивач подав до суду заяву, відповідно до якої просив провести розгляд заяви за його відсутності та задовольнити його заяву про закриття провадження у справі.
Сторонами не подано будь-яких інших заяв, клопотань тощо.
Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позовна будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач, відповідно до положень ст. 49, 206 ЦПК України відмовився від позову, підстав для відхилення заяви про відмову від позову та неприйняття такої відмови судом не встановлено і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін, наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст. 256 ЦПК України, позивачу відомі та зрозумілі.
Вимогами ч. 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодувуються.
Підстав для повернення судового збору, згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судом не встановлено.
Керуючись 13, 206, 255-261, 275, 353, 354 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, а якщо проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 25.09.2025.
Суддя Гундяк Т.Д.