Справа №348/1623/25
Провадження № 2/348/1084/25
24 вересня 2025 року м.Надвірна
Справа № 348/1623/25
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бурдун Т.А.
за участі секретаря судового засідання Лейб'юк Є.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої ДТП через несвоєчасну виплату страхового відшкодування,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 21.08.2022 року близько 18:00 год. на ділянці дороги Н-09 «Мукачево-Рогатин-Львів» у с. Кваси по вул. Центральна поблизу будинку № 39 Рахівського району Закарпатської області сталася дорожньо-транспортна пригода, за якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Peugeot Expert», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, в порушення вимог п.п.2.3 б, 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, перед заходом в правосторонній поворот, не обрав безпечну швидкість та втратив керованість автомобіля, внаслідок чого допустив виїзд на зустрічну смугу та з'їхав за межі проїзної частини. В результаті ДТП, позивач, будучи пасажиром цього автомобіля, отримала тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді закритої хребетно-спинномозкової травми, вибухових переломів тіл Тн-11 і Тн-12 хребців зі стен озуванням просвіту хребетного каналу, забою грудно-поперекового спинного мозку із грудно-поперековою мієлопатією, нижньою параплегією, тип Франкел А, компресійного перелому тіл ТН-1, Тн-2, Тн-3, Тн-5 хребців. Через отримані в ДТП тілесні ушкодження, вона стала особою з інвалідністю та за станом здоров'я не може самостійно пересуватися, оскільки нижня частина її тіла паралізована.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Peugeot Expert», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , застрахована в АТ «Страхова група «ТАС», згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - полісу № АТ/1162644 від 26.10.2021.
Термін дії договору з 27.10.2021 до 26.10.2022 включно. Ліміт відповідальності страховика згідно полісу: 260000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю; -130000 грн. за шкоду, заподіяну майну; 2500 грн. розмір франшизи.
Дорожньо-транспортна пригода сталася 21.08.2022, тобто період дії договору страхування, а тому обов'язок відшкодування шкоди потерпілому в межах ліміту відповідальності страховика покладається на АТ «СГ «ТАС».
Подану позивачем заяву про виплату страхового відшкодування отримано відповідачем ПАТ «СГ «ТАС» 30.12.2022 року, відтак 90-денний строк для відповідача для прийняття визначеного п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення настав 30.03.2023 року. Страховиком дана подія була визнана страховим випадком та 05.04.2023 року ПАТ «СК «ТАС» здійснено виплату в сумі 63699,56 грн. Тобто вказана виплата страхового відшкодування була проведена тільки частково, адже сума страхового відшкодування мала становити 260000 грн. Крім того, відповідачем було прострочено виплату страхового відшкодування, яке є грошовим зобов'язанням. Недоплачений розмір страхового відшкодування в сумі 196300,44 грн було стягнуто з відповідача згідно рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2023, яке набрало законної сили, цим же рішенням було стягнуто з відповідача за період з 31.03.2023 по 05.05.2023 включно: 9680.57 грн - пені за прострочення виплати страхового відшкодування 580,83 грн - трьох відсотків річних.
Між тим виплата страхового відшкодування здійснена ПАТ «СГ «ТАС» тільки 27.12.2023.
Отже, відповідач у встановлений законодавством строк свого обов'язку по виплаті страхового відшкодування не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
За період з 06.05.2023 року по 26.12.2023 року (включно) відповідачем ПАТ «СГ «ТАС» допущено прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 196300, 44 грн, з якої розмір пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за ці періоди, згідно наведених розрахунків, становить: 53318,43 грн - пеня за прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (підстава п. 36.5 статті 36 Закону № 1961- ІV); 3516,95 грн - інфляція (підстава ч.2 ст.625 ЦК України); 3791,56 грн - три відсотки річних. Загальна сума складає 60626,94 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, також просить стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання.
18.07.2025 представник відповідача засобами поштового зв'язку надіслав до суду клопотання, в якому просив застосувати строки позовної давності у зв'язку зі спливом строку позовної давності до ст. 257,261 ЦК України.
24.07.2025 представник позивача- адвокат Рогів Т.Р. засобами поштового зв'язку надіслала до суду заяву, в якій зазначила, що подане представником відповідача клопотання про застосування строків позовної давності є безпідставним, оскільки, строки позовної давності призупинені з 02.04.2020 та відновлять свій перебіг тільки через три місяці з дати набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення « Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-ІХ (03.09.2025), нарахування здійснено за період, що не охоплюється строками позовної давності.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 24.07.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, у заяві від 24.07.2025 представник позивача просила розгляд справи проводити за відсутності позивача та представника. Зазначила, що позивачкою понесені судові витрати по справі, докази чого будуть подані у визначені ч.8 ст. 141 ЦПК України строки.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно належним чином, шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу. Крім того від представника ПАТ «Страхова група «ТАС» на адресу суду надійшло письмове клопотання про застосування строків позовної давності, що свідчить про обізнаність відповідача із розглядом справи.
Суд, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2023 року по справі №348/1145/23 судом було стягнуто з ПАТ "СК "ТАС" відшкодування шкоди у розмірі 196300 грн. 44 коп., 9680 грн. 57 коп. - пені, 580 грн. 83 коп. - три відсотки річних. Судовий збір стягнуто з відповідача на користь держави у розмірі 2065 грн. 62 коп.(а.с.14-23). Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 02.01.2024 року.
У рішенні також зазначено, що «21.08.2022 близько 18:00 год на ділянці автодороги Н-09 «Мукачево - Рогатин -Львів», у с. Кваси по вул. Центральна поблизу будинку № 39 Рахівського району Закарпатської області, сталася дорожньо-транспортна пригода, за якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Peugeot Expert», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області, в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 12.1, 12.4 ПДР України, перед заходом в правосторонній поворот не обрав безпечну швидкість та втратив керованість автомобіля, внаслідок чого допустив виїзд на зустрічну смугу та з'їхав за межі проїзної частини. За наслідками ДТП пасажир даного автомобіля ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої хребетно-спинномозкової травми, вибухових переломів тіл Тн-11 і Тн-12 хребців зі стен озуванням просвіту хребетного каналу, забою грудно-поперекового спинного мозку із грудно-поперековою мієлопатією, нижньою параплегією, тип Франкел А, компресійного перелому тіл Тн-1, Тн-2, Тн-3, Тн-5 хребців».
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Peugeot Expert», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС», згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - полісу № АТ/1162644 від 26.10.2021. Термін дії договору з 27.10.2021 до 26.10.2022 включно. Ліміт відповідальності страховика згідно полісу: 260000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю; 130000 грн. за шкоду, заподіяну майну; 2500 грн. розмір франшизи ( а.с.6)
Вищезазначеним рішенням також було встановлено, що ПАТ «СГ «ТАС» було порушено вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не доплачено страхове відшкодування належне ОСОБА_1 в розмірі 196300, 44 грн.
Судом встановлено, що 26.12.2022 року позивач ОСОБА_1 , як потерпіла від ДТП, звернулася до ПАТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування та надала усі документи, що передбачені статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказана заява була отримана відповідачем 30.12.2022 (а.с.7-9).
Грошові кошти в сумі 196300,44 грн. були сплачені відповідачем ПАТ «СГ «ТАС» на користь позивача ОСОБА_1 тільки 27.12.2023, що підтверджується відомостями про зарахування коштів на картковий рахунок відповідача ( а.с.19).
Згідно розрахунків, складених позивачем, за період з 06.05.2023 по 26.12.2023 (включно) відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 196300,44 грн., з якої розмір трьох відсотків річних та індекс інфляції, згідно проведених розрахунків, становить: 3516,95 грн. - інфляційні втрати (підстава ч. 2 ст. 625 ЦК України); 6 3791,56 грн. - три відсотки (3%) річних (підстава ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За період з 06.05.2023 по 26.12.2023 (включно) розмір пені з суми 196300,44 грн. становить: 53318,43 грн - пеня за прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (підстава ст. 992 ЦК України, п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності...»).
Загальна сума відшкодування складає 60626,94 грн. (а.с. 20-23).
Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. А у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.10.2019 у справі № 452/3519/15 (провадження № 61-14973св18) зазначено, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов'язанням.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 у справі № 757/26834/15-ц (провадження № 61-23871св18) зазначено, що оскільки за своєю правовою природою зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 625 ЦК України щодо стягнення зі страхової компанії трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат.
За змістом аналізованої норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.
Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17) вказано, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Отже, з огляду на викладене, існує стала судова практика Верховного Суду, що в разі прострочення боржником (страховою компанією) виконання грошового зобов'язання, передбаченого договором страхування, зокрема виплати суми страхового відшкодування, страхова компанія зобов'язана на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, у п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
За змістом ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 200/4309/14-ц (провадження № 61-23763св18) зазначено, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання».
Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2023 по справі №348/1145/23, було встановлено усі обставини страхового випадку, також встановлено, що ПАТ «СГ «ТАС» було порушено Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме не доплачено страхове відшкодування належне ОСОБА_1 в розмірі 196300,44 грн. Цим же рішенням було стягнуто з відповідача пеню за прострочення виплати страхового відшкодування та три відсотки річних за період з 31.03.2023 по 05.05.2023 включно.
Грошові кошти в сумі 196300,44 грн були сплачені тільки 27.12.2023, що підтверджується відповідною випискою з карткового рахунку позивача.
Таким чином, оскільки відповідачем ПАТ «СГ «ТАС» було отримано заяву позивача про виплату страхового відшкодування 30.12.2022, то відповідач повинен був виконати зобов'язання з виплати страхового відшкодування до 30.06.2023 (90 днів з дня отримання заяви про виплату страхового відшкодування), а фактично виконав зобов'язання тільки 27.12.2023, чим було допущено значне прострочення виплати страхового відшкодування (грошового зобов'язання), у зв'язку з чим позивач зазнала майнових втрат від знецінення грошових коштів, та відповідно має право на отримання компенсації (плати) від відповідача за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами.
Суд, приймаючи до уваги приписи ст. 992 ЦК України, п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та проаналізувавши положення ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України в межах строку позовної давності.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 вказано, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно розрахунків, складених позивачем, за період з 06.05.2023 по 26.12.2023 (включно) відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 196300,44 грн., з якої розмір трьох відсотків річних та індекс інфляції, згідно проведених розрахунків, становить: 3516,95 грн. - інфляційні втрати (підстава ч. 2 ст. 625 ЦК України); 6 3791,56грн. - три відсотки (3%) річних (підстава ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За період з 06.05.2023 по 26.12.2023 (включно) розмір пені за прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (підстава ст. 992 ЦК України, п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності...») з суми 196300,44 грн. становить: 53318,43 грн.
Загальна сума відшкодування складає 60626,94 грн.
Відповідачем вказаний розрахунок не спростований, власних розрахунків з даного приводу суду подано не було.
Отже, встановивши прострочення виплати страхового відшкодування з 06.05.2023 по 26.12.2023, суд вважає проведені позивачем розрахунки розміру стягнень у вигляді пені, 3 % річних та інфляційних втрат, передбачених ст. 625 ЦК України, обґрунтованими та такими, що проведені з дотриманням вимог законодавства.
Посилання сторони відповідача на пропущення позивачем загального та спеціального строку позовної давності суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, строк позовної даності починається не від часу ДТП, а від часу, коли відповідач зі спливом 90 днів з дня звернення позивача з приводу отримання регламентної виплати, її не здійснив, а по-друге Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторі хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненням) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України діє карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Дію карантину неодноразово було продовжено постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено до теперішнього часу.
Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Тобто, було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин.
Продовження строків позовної давності в період дії карантину та воєнного стану є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).
Після 4 вересня 2025 почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
Врахувавши, що позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду 30.06.2025, необхідно зробити висновок, що позовну давність позивачем не було пропущено з огляду на дію карантину та воєнного стану в Україні.
Враховуючи наведені норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, та оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача ПАТ «СГ «ТАС» на користь позивача інфляційні втрати в сумі 3516,95 грн, 3% річних в сумі 3791,56 грн, пеню в сумі 53318,43 грн, а всього кошти у сумі 60626 ,94 грн.
У задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, необхідно відмовити.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..
Позивач, як особа з інвалідністю 1 групи звільнена від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Таким чином, у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то представник відповідача в заяві від 24.07.2025 зазначила, що позивачкою понесені судові витрати по справі, докази чого будуть подані у визначені ч.8 ст. 141 ЦПК України строки, тому питання щодо розподілу даних судових витрат буде вирішено судом в порядку ухвалення додаткового рішення.
На підставі ст.ст. 22, 526, 625, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 1, 6, 12, 22-26, 26-1, 32, 33-1, 34-37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» керуючись 4, 12, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про відшкодування шкоди, завданої ДТП через несвоєчасну виплату страхового відшкодування - задовільнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 60626 (шістдесят тисяч шістсот двадцять шість ) грн. 94 коп., з яких: 53318,43 грн - пеня за прострочення виплати страхового відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, 3516,95 грн - інфляційні втрати, 3791,56 грн - три відсотки річних.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: пр. Берестейський (Перемоги) 65, м. Київ, 03117.
Суддя Т.А.Бурдун