Справа № 345/5256/25
Провадження № 2/345/2378/2025
про залишення позовної заяви без руху
25.09.2025 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Мигович О.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ФОП ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вище вказаним позовом.
На виконання вимоги ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів.
У зв'язку з вищенаведеним, суддею 23.09.2025 було надіслано запит до ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
24.09.2025 до суду надійшла відповідь ЦНАП виконавчого комітету Калуської міської №6071/132-04, з якої вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із смертю, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
За приписами ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, серед іншого, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач (боржник) на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.
Отже, системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 Цивільного кодексу України та частини другої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи підстави та предмет позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у цивільній справі в частині вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, оскільки судом отримано інформацію про смерть відповідача - 19.11.2021 до відкриття провадження у справі, тобто цивільна правоздатність якого відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України припинилася до звернення позивача до суду із вказаним позовом.
Щодо вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Позивачу слід визначитися зі змістом позовних вимог та надати нову редакцію позовної заяви до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185, п. 6 ч. 1 ст. 186, ст. 260, 261, 353 ЦПК України,
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ФОП ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_4 - відмовити.
Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в частині відмови у відкритті провадження у справі безпосередньо до
Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: