Справа №: 343/1479/25
Провадження №: 2/343/781/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi судді Монташевич С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 343/1479/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Стислий виклад позицій сторін:
позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором № 8409281 від 20.01.2022 в розмірі 18417,23 грн, а також понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн та на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.01.2022 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір № 8409281. За умовами укладеного договору сума кредиту становить 20000,00 грн. Проценти за користування кредитом становлять 2500 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальниці кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Відповідачка ж не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує.
26 липня 2024 року укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 8409281.
Заборгованість відповідачки за договором № 8409281 від 20.01.2022 становить 18417,23 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 11737,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6680,23 грн.
Представник позивача в позовній заяві просив справу розглядати без його участі та вказав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 1-6).
Відповідачка відзиву на позов чи інших письмових заяв, клопотань не подавала, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі та копію опису про направлення позовної заяви з додатками їй було направлено поштовим рекомендованим відправленням (а.с. 70) за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 68), яке вернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 73-74), що, з огляду на позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), від 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17)), вважається врученим у день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки. Відповідачка про розгляд справи також була повідомлена і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 76). Дані РНОКПП відповідачки ОСОБА_1 внесені у статкартку в програмі «Д-3», що забезпечує її можливість отримувати всі процесуальні документи, в тому числі, у застосунку "Дія". Відзиву на позов та будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань суду не подавала.
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
згідно з ухвалою від 04.08.2025, суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати її по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням судового засідання.
Відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, не скористалася. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не подавала. Представник відповідача у позовній заяві не заперечив проти винесення заочного рішення.
Виходячи з наведеного, суд ухвалює рішення у заочному порядку, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
з наданих доказів суд установив, що порядок надання коштів у позику в ТОВ "МІЛОАН" визначено Правилами надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту (а.с. 16-20).
ОСОБА_1 20.01.2022 заповнила анкету-заяву на кредит № 8409281, в якій вказано про замовлення нею кредиту на суму 20000 грн, яку товариство їй погодило (а.с. 15).
Після погодження суми кредиту, ОСОБА_1 20.01.2022 підписала в електронному вигляді договір про споживчий кредит № 8409281 (а.с. 8-12). За умовами вказаного кредитного договору сторони погодили, що кредитодавець зобов'язується на строк, визначений п. 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника (п. 1.1). Сума кредиту становить 20000,00 грн (п. 1.2). Кредит надається строком на 10 днів з 20.01.2022 (п. 1.3). Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 30.01.2022 (п. 1.4). Проценти за користування кредитом 2500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6). Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3 цього Договору (п. 1.7). Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, визначених в п. 1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною в п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору (п. 2.2.1). Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом усього строку кредитування, окрім випадків, коли умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п. 2.2.3). Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування… Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальника має вчинити дії, передбачені Розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частину заборгованості за кредитом. Можливі періоди продовження строку кредитування (3, 7, 15 днів). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору (п. 2.3.1.1). Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням усіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною п. 1.6 Договору (п. 2.3.1.2). Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний застосунок чи інші засоби (п. 6.1). Розміщені в особистому кабінеті позичальника проєкт цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ "Мілоан" про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ "Мілоан" електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ "Мілоан" електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2). Укладення ТОВ "Мілоан" кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним укладенню кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5).
Додатками до договору про споживчий кредит № 8409281 від 20.01.2022 є:
- Графік платежів, де серед іншого визначено чисту суму кредиту в розмірі 20000 грн та розраховані проценти за користування кредитом (а.с. 13);
- Паспорт споживчого кредиту, де визначені запропоновані відповідачці основні умови кредитування (а.с. 14).
Кредитний договір № 8409281 від 20.01.2022 ОСОБА_1 підписала на допомогою одноразового ідентифікатора Z73718, який був направлений на її номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 21).
На підставі укладеного кредитного договору № 8409281 ТОВ "МІЛОАН" 20.01.2022 перерахувало на користь ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 20000 грн на картку НОМЕР_2 , призначення платежу : кошти згідно договору № 8409281, про що свідчить довідка від 11.07.2025 (а.с. 22). Будь-яких заперечень з даного приводу від відповідачки не надходило.
У відомостях про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 8409281 зазначено, що загальний борг становить 18417,23 грн, з яких 11737,00 грн борг по тілу, 6680,23 борг по відсотках. Мали місце сплати тіла кредиту, процентів та сплати комісій за обслуговування кредиту. Востаннє 11.02.2022 здійснено сплату процентів по кредиту на суму 1313,00 грн (а.с. 23).
26 липня 2024 року між ТОВ "МІЛОАН" (клієнт) та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (фактор) було укладено договір факторингу № 26-07/2024, за умовами якого клієнт відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому, а фактор, здійснивши фінансування у порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками (п. 2.1). Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників для друку згідно додатку № 4 ... (п. 6.1.3) (а.с. 25-34).
Згідно з актами приймання-передачі Реєстру боржників для друку та в електронному вигляді за Договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, платіжною інструкцією №448090005 від 26.07.2024, ТОВ "МІЛОАН" передав, а ТОВ "ФАКТОР ПАРТНЕРС" прийняв Реєстр боржників та здійснив сплату згідно договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 (а.с. 35-37).
Відповідно до Реєстру боржників для друку (та витягу з нього), який є додатком № 3 до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, до ТОВ "ФАКТОР ПАРТНЕРС" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8409281 на загальну суму 18417,23 грн, з яких: 11737,00 грн - сума заборгованості за коштами, що перераховані боржнику, 6680,23 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом (а.с. 38-40, 41).
Як слідує з розрахунку заборгованості (а.с. 24), який проведений ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", загальна сума заборгованості становить 18417,23 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 11737,00 грн, за процентами - 6680,23 грн.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позов слід задоволити, виходячи з такого.
Як установлено із матеріалів справи, 20.01.2022 ТОВ "МІЛОАН" та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 8409281, який остання підписала за допомогою одноразового ідентифікатора.
Тобто між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, що підтверджує існування між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин суд застосовує вимоги ст. 509, 626, 628, 1054 ЦК України.
Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
ТОВ "МІЛОАН" свої зобов'язання за договором № 8409281 від 20.01.2022 виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачці на вказаний нею рахунок кредитні кошти в розмірі 20000,00 грн, що підтверджується відповідною довідкою, відповідно до умов договору, з якими ОСОБА_1 погодилася.
Як указано вище та підтверджується розрахунками заборгованостей, на підставі укладеного кредитного договору ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти (20000,00 грн), не повернула їх, здійснила тільки часткове погашення на загальну суму 8263,00 грн (1000 грн+6900грн+363грн), непогашеною ж залишалася сума 11737,00 грн (20000грн-8263грн), хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. При цьому заперечень від останньої з даного приводу до суду не надходило. Відповідачка не підтвердила факту належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту, як і не подала будь-яких доказів на спростування користування наданими їй кредитними коштами, а тому підставною до стягнення сумою заборгованості за тілом кредиту є 11737,00 грн
З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержавння процентів встановлюються договором, первісний кредитор нараховував позичальниці відсотки, що передбачені умовами кредитного договору, з розміром яких відповідачка погодилася.
ТОВ "МІЛОАН" нараховувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору. Так, протягом перших 10 днів застосовувалась відсоткова ставка у розмірі 1,25 % в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Зважаючи на те, що відповідачка не повернула кредитні кошти, а відтак продовжила ними користуватися, тому за наступні два дні здійснювалось нарахування відсоткової ставки у розмірі 5 % в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 01 лютого 2022 року відповідачка частково сплатила тіло кредиту, комісію за надання кредиту, а також погалиса нараховані за попередній період проценти. При цьому вона сплатила комісію за управління та обслуговування кредиту та продовжила користуватися рештою кредитних коштів, які отримала, а відтак продовжився строк кредитування (пролонгація) на пільгових умовах. Пролонгація мала місце кожного разу після сплати частини заборгованості та комісії за управління та обслуговування кредиту. З 13.02.2022 до 24.02.2022 сплати припинилися, тому відсоткова ставка нараховувалась у розмірі 5 % в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що мало місце в межах 60 днів загального періоду пролонгації. З такими умовами відповідачка була ознайомлена та на них погодилася.
Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ "МІЛОАН" до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" підтверджується описаними вище договором факторингу, реєстром боржників, актами приймання-передачі та платіжною інструкцією, та відповідає вимогам ст. 1077, 1078 ЦК України, відповідно до яких за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Договір, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, договір факторингу, укладені між первісним кредитором та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів.
Тобто, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.
Після отримання права вимоги до ОСОБА_1 , позивач не здійснював будь-яких інших нарахувань. А долучений розрахунок заборгованості, проведений ТОВ "МІЛОАН" в межах строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, що описано вище.
З огляду на те, що ТОВ "МІЛОАН" як первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачкою виконало у повному обсязі, будь-яких доказів на спростування вказаного відповідачка суду не надала, факт переходу прав вимоги знайшов своє підтвердженя, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 , в частині стягнення заборгованості в сумі 18417,23 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 11737,00 грн, за процентами - 6680,23 грн.
Відповідачка не спростувала належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь-якого контррозрахунку заборгованості вона суду не надала, як і не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та підставності їх нарахування.
Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, зважаючи, що відповідачка порушила умови договору про споживчий кредит № 8409281 від 20.01.2022, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, позивач набув права вимоги за вказаним зобов'язанням на підставі описаного вище договору факторингу, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 18417,23 грн, складові якої описано вище.
Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 7).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідачки.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 9000,00 гривень надав: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, який укладений між АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", в якому визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього договору (а.с. 49-52); прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", де визначена вартість усіх видів послуг (а.с. 53); заявку на надання юридичної допомоги № 31 від 02.06.2025 та витяг з акта № 13 від 30.06.2025 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, згідно з якими АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" погодили надання таких послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації (2 год) - 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (2 год) - 6000 грн (а.с. 54, 55).
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідачка не заявляла клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказувала на обставини, за яких, як на її думку, заява не підлягала би до задоволення.
Враховуючи викладене, суд виснує, що вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.
Тому, зважаючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.
На підставі викладеного, ст. 509, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 282 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за договором про споживчий кредит № 8409281 від 20.01.2022 в розмірі 18417 (вісімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 23 копійки, з яких заборгованість за тілом кредиту - 11737,00 гривень, заборгованість за нараховними процентами за користування кредитом - 6680,23 гривень, а також судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000 (дев'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя С.М. Монташевич