Справа № 216/1840/25
провадження 1-в/216/149/25
іменем України
19 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні районного суду в м. Кривому Розі, подання Новоукраїнського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Кіровоградській області, відносно засудженого ОСОБА_3 , щодо вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу,-
За вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.03.2025 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн.
18.08.2025 до суду надійшло подання Новоукраїнського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Кіровоградській області в якому просить вирішити питання у порядку ч. 3 ст. 26 КВК України, про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, відносно засудженого, в обґрунтування якого зазначено, що вищезазначений вирок суду набрав законної сили 29.04.2025 та був направлений на виконання до уповноваженого органу з питань пробації. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Проте, с01.07.2025 в ході проведеної розмови з засудженим органом пробації з'ясовано, що останній під час проходження військової служби отримав поранення, що не дають змоги влаштуватись на роботу, останній перребуває на утриманні рідних. Згідно з даним ДПСУ в першому кварталі 2025 року засуджений офіційні доходи не отримував, тому не має можливості сплатити штраф одним платежем та просить розстрочити його на десять місяців рівними частинами. З урахуванням викладеного, у поданні порушується питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу засудженим ОСОБА_3 відповідно до закону.
Прокурор, представник органу пробації та засуджений у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду подання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як зазначено у поданні засуджений ОСОБА_3 у передбачений законом строк не сплатив призначений за вироком суду штраф в сумі 34000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 КВК України у разі якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.
Разом із тим, відповідно до розділу 3 наказу Міністерства юстиції України №1301/5 від 27.04.2018 «Про затвердження Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу», якщо засуджений не з'явився до органу пробації та не підтвердив сплату штрафу шляхом пред'явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 53 КК України передбачено, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.
Водночас, частиною 5 ст. 26 КВК України передбачено, що у разі несплати штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, або якщо судом було відмовлено у задоволенні подання про розстрочку виплати штрафу, або у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом.
Поряд з цим статтею 53 КК України передбачається поняття штрафу та підстави його заміни на інший вид покарання, а статтею 389 КК України передбачаються наслідки ухилення від виконання покарання у виді штрафу.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, слід дійти висновку, що несплата штрафу та ухилення від сплати штрафу не тотожні поняття і тягнуть за собою різні наслідки. З метою виконання вироку суду та невідворотності покарання за вчинення кримінального правопорушення законодавцем передбачено, що у разі неможливості сплатити штраф з певних об'єктивних причин, штраф повинен бути замінений на інше покарання. Ухиленням від відбування покарання є дії засудженого, спрямовані на те, щоб уникнути приведення обвинувального вироку у виконання, зокрема виїзд з місця проживання, приховування доходів тощо. А за змістом ст. 389 КК України, ухилення від виконання покарання у виді штрафу супроводжується прямим умислом, утворює склад злочину та тягне кримінальну відповідальність.
Як встановлено судом, Новоукраїнського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Кіровоградській області не надав суду доказів умисного невиконання ОСОБА_3 вироку суду, відомостей про майновий стан засудженого у поданні органу пробації не зазначено та до подання не додано.
Разом з цим подання органу пробації про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами, проте, окрім тексту подання до суду не додано жодних письмових доказів його обґрунтування.
Таким чином суд вважає подання Новоукраїнського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Кіровоградській області необґрунтованими та такими що не підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 53 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України суд,-
У задоволенні подання Новоукраїнського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Кіровоградській області, щодо вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу, відносно засудженого ОСОБА_3 - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_4