Справа № 215/7868/25
1-кп/215/770/25
Іменем України
25 вересня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 (власні технічні засоби)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №7 в м.Кривому Розі в Дніпропетровській області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.209 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. При цьому посилався на те, що на даний час існують ризики, передбачені пп.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який перебуваючи у статусі військовослужбовця самостійно залишив військову частину та усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначене свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому просить у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.
ОСОБА_4 , не заперечує проти заявленого прокурором клопотання. Захисник ОСОБА_5 підтримала правову позицію підзахисного
Суд, вислухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Судом враховується, що на даний час наявні ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тяжкому злочині, за який законом передбачено покарання більш ніж 5 років позбавлення волі, тому він усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при продовженні дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, його вік та стан здоров'я, відомості про його особу, який неодружений, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час є неможливим.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - тримання під вартою, не відпали, альтернативні більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим пунктами 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 199, 331 КПК України, суд,
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 23 листопада 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що йому може бути обрано більш м'який запобіжний захід у вигляді застави в разі внесення застави у розмірі 121 120 грн.
В разі внесення застави, на підозрюваного покласти такі обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі м. Зеленодольська Дніпропетровської області без дозволу суду, залежно від стадії кримінального провадження;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків покладених судом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетрвської області протягом п'яти днів з дня проголошення.
Суддя: