гСправа № 187/1629/25 Провадження № 2-а/0187/32/25
про залишення заяви без руху
"25" вересня 2025 р. селище Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Встановив:
24.09.2025 (заява подана 19.09.2025 до відділення поштового зв'язку) до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:
1. Поновити строк на оскарження постанови №R45349 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 29.08.2025 про притягнення позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову №R45349 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 29.08.2025 про притягнення позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.
3. Справу про адміністративне правопорушення - закрити.
4. Стягнути на його користь з бюджетних асигнувань сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 24.09.2025 справа передана для розгляду головуючому судді Соловйову І.М.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
При поданні позову заявник визначив зміст позовних вимог, зокрема щодо визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №R45349 від 29.08.2025. Водночас у якості відповідача було зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого позовних вимог фактично не пред'явлено. Натомість суб'єкт, який прийняв оскаржувану постанову, - ІНФОРМАЦІЯ_3 , - відповідачем визначений не був.
Окрім цього, заявник просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №R45349 від 29.08.2025 про притягнення позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП, однак до позовної заяви долучено постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №R45349 від 29.08.2025 про притягнення позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, заявник посилається як на ч. 3 ст. 210 КУпАП, так і ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також суд звертає увагу, що у позові заявник просить стягнути на його користь судові витрати з бюджетних асигнувань. Водночас у позовній заяві не зазначено, з якої саме особи підлягають стягненню такі витрати та чи є ця особа розпорядником бюджетних коштів, уповноваженим здійснювати видатки на відповідні програми чи заходи, що фінансуються з бюджету.
Відповідно заявником не дотримано вимог пунктів 4, 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України.
З огляду на викладене, позивач має уточнити коло відповідачів, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; надати відповідну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, або зазначити причини неможливості її подання разом із позовною заявою.
Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Необхідно звернути увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оспорює правомірність прийняття ІНФОРМАЦІЯ_3 постанови №R45349 про притягнення його до адміністративної відповідальності прийнятої 29.08.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Водночас, позов (заява подана 19.09.2025 до відділення поштового зв'язку, поштове відправлення №5193100287260) подано до суду 19.09.2025, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
До позову долучено клопотання про поновлення строку, в якій зазначено, що строк на оскарження постанови був пропущений представником позивача з поважної причини, через сімейні обставини по стану здоров'я та догляду за особою з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду. Так представник, адвокат Серебряков Ернест Сергійович має рідного батька з II групою інвалідністю, який потребує постійного стороннього догляду. Він є єдиним, хто доглядає за батьком. В період закінчення строків для оскарження постанови про адміністративне правопорушення представник вимушений був тимчасово не працювати через погіршення стану здоров'я з батьком, вимушений був брати тимчасову відпустку на два тижні по догляду за батьком в якого значно погіршився стан здоров'я. Оскільки в цей час через вимушені обставини представник тимчасово не міг працювати за браком часу, через зайнятість по догляду за батьком адміністративний позову до суду був складений та поданий трохи пізніше.
Надаючи оцінку таким аргументам, слід врахувати, що відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Крім того, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, в постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду, та які підтверджені належними та допустимими доказами.
Дана позиція узгоджується зі сталою та послідовною практикою Верховного Суду (для прикладу, постанова від 31.03.2020 у справі № 807/235/16, від 27.08.2021 у справі № 520/17941/2020, від 31.01.2024 у справі № 560/11068/23, від 20.03.2024 у справі № 560/14349/23 тощо).
Суд зазначає, що позивач не обмежений у праві вибору будь-якого адвоката, оскільки законодавством не встановлено вимог чи обмежень щодо особи адвоката у адміністративному процесі. Відтак позивач самостійно визначає, з ким укласти договір про надання правничої допомоги та у якому обсязі користуватися його послугами.
З доданих до позовної заяви документів убачається, що позовна заява підписана та подана до служби поштового зв'язку безпосередньо позивачем. Водночас згідно з договором про надання правничої допомоги, укладеним 19.09.2025 між позивачем та адвокатом Серебряковим Ернестом Сергійовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3014 від 22.01.2016), а також ордером серії АЕ №1051665 від 19.09.2025, адвокат розпочав надання правничої (правової) допомоги позивачу з 19.09.2025.
Причини, з яких позивач не міг укласти договір про надання правової допомоги з будь-яким іншим адвокатом раніше, заявником не наведені.
Беручи до уваги, що постанова №R45349 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята 29.08.2025, а позов мав бути поданий не пізніше 08.09.2025, доводи про тимчасову вимушену відпустку адвоката, з яким договір укладено лише 19.09.2025, є необґрунтованими. Зазначені обставини жодним чином не впливали на волевиявлення позивача реалізувати право на судовий захист у встановлений законом строк.
Таким чином, об'єктивних причин, які б перешкоджали позивачу звернутись до суду з даним позовом своєчасно, у клопотанні про поновлення строку не наведено, а тому, можна дійти висновку, що вказані позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою є неповажними.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1-ч.2ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статями 121-123, 160-161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
1.позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 160 КАС України, у якій, зокрема, необхідно уточнити коло відповідачів, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
2.відповідної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, або зазначити причини неможливості її подання разом із позовною заявою;
3.заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до вимог КАС України.
Запропонувати заявнику зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Після реєстрації, подавати всі необхідні для розгляду справи документи до суду можна через особистий кабінет, відкритий у системі «Електронний суд» (cabinet.court.gov.ua).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.М. Соловйов