Справа № 203/6534/25
1-кс/0203/4035/2025
18 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову в задоволенні скарги на не дотримання розумних строків досудового розслідування,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_4 , в якій останній посилався на те, що 23.07.2025 року звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зі скаргою на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №62022170030000155. В поданій скарзі він просив визнати недотримання розумних строків процесуальним керівником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62022170030000155; надати процесуальному керівнику ОСОБА_5 обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення конкретних процесуальних дій, притягнуто прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до відповідальності згідно чинного законодавства. 20.08.2025 року він отримав копію постанову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 18.08.2025 року про відмову в задоволенні скарги, яка мотивована тим, що вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів у кримінальному провадженні неодноразово надавались вказівки слідчому про проведення слідчих (розшукових) дій. В подальшому, за результатами вивчення стану досудового розслідування прокурором встановлено факт невиконання вказівок, в результаті чого прокурором відповідно до п.8 ч.2 ст.38 КПК України перед керівником органу досудового розслідування було ініційовано питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення нового слідчого. В поточному році прокурором надано слідчому грунтовні письмові вказівки з урахуванням обставин, викладених в заявах скаржника. Після отримання постанови він звернувся з клопотанням до нового слідчого ОСОБА_10 , у відповідь на яке отримав інформацію, що до слідчого відділу в 2025 році не надходили письмові вказівки прокурора. Крім того, він отримав копію 4-х вказівок процесуального керівника ОСОБА_5 слідчому ОСОБА_11 , з яких на теперішній час виконана лише четверта вказівка щодо визнання його потерпілим. 07.09.2025 року він повторно звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зі скаргою на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні, в якій просив визнати недотримання розумних строків у кримінальному провадженні прокурором ОСОБА_5 , надати йому обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення конкретних процесуальних дій. За наслідками розгляду скарги постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 09.09.2025 року в задоволенні скарги було відмовлено також з посиланням на те, що прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів у кримінальному провадженні неодноразово надавались вказівки слідчому про проведення слідчих (розшукових) дій. Після встановлення факту невиконання вказівок, прокурором відповідно до п.8 ч.2 ст.38 КПК України перед керівником органу досудового розслідування було ініційовано питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення нового слідчого. При цьому, проігноровано лист слідчого ОСОБА_10 проте, що в 2025 році вказівки слідчому не надавались. Враховуючи, що процесуальним керівником ОСОБА_5 останні вказівки слідчому було надано 27.06.2024 року зі строком виконання до 16.07.20245 року, можна констатувати, що прокурор не забезпечив проведення досудового розслідування у розумні строки. З урахуванням наведеного, скаржник просив скасувати постанову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 09.09.2025 року про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків процесуальним керівником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62022170030000155 та зобов'язати заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури надати процесуальному керівнику ОСОБА_5 обов'язкові для виконання вказівки щодо вчинення конкретних процесуальних дій.
В призначене судове засідання скаржник не з'явився, надавши клопотання, в якому просив розглянути скаргу без його участі.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги за безпідставністю.
Враховуючи подане скаржником клопотання, враховуючи положення ст.ст.26,28 КПК України, з метою забезпечення розгляду скарги в розумні строки, слідчий суддя визнав за можливе провести розгляд скарги по суті за відсутності скаржника.
Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши пояснення прокурора, а також дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000155, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.366 КК України, за фактом навмисного знищення службовими особами ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області документів.
В рамках вказаного кримінального провадження потерпілий ОСОБА_4 звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зі скаргою в порядку ст.308 КПК України на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні процесуальним керівником - прокурором ОСОБА_5 .
Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 09.09.2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 було відмовлено. Мотивуючи прийняте рішення прокурор в постанові посилався на те, що згідно ст.ст.36,40 КПК України слідчий та прокурор є самостійними в своїй процесуальній діяльності та згідно ч.ч.1,2 ст.40 КПК України саме на слідчого покладено обов'язок в проведенні необхідних слідчий дій, прийнятті процесуальних рішень, а також відповідальність за законність та своєчасність їх проведення. В поданій скарзі ОСОБА_4 фактично посилався на не проведення в розумні строки слідчий дій та прийняття процесуальних рішень, що є обов'язком слідчого, а не прокурора. Також в постанові зазначено, що вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів у кримінальному провадженні відповідно до повноважень, передбачених ст.36 КПКҐ України, неодноразово надавались вказівки слідчому про проведення слідчих (розшукових) дій, в зв'язку із неналежним їх виконанням перед керівником органу досудового розслідування було ініційовано питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення нового слідчого. В поточному році прокурором надано слідчому грунтовні письмові вказівки з урахуванням обставин, викладених в заявах скаржника.
Пунктом 9-1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч.ч.1,2 ст.308 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Частинами 1,2,4,5 ст.40 КПК України передбачено, що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Слідчий уповноважений: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування. Детектив Національного антикорупційного бюро України зобов'язаний виконувати доручення та вказівки тільки прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які надаються у письмовій формі. Невиконання детективом законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення детектива від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Перелік повноважень прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів в ході досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, визначений ч.2 ст.36 КПК України, а саме: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; 11) повідомляти особі про підозру; 12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; 16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; 17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; 18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; 19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; 20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом; 21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Слідчий суддя враховує, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000155 доручено слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві та саме на них в силу ч.ч.1,2 ст.40 КПК України покладено обов'язок в проведенні необхідних слідчих дій, прийнятті процесуальних рішень, передбачених цим Кодексом, а також відповідальність за законність та своєчасність їх проведення.
При цьому, відповідно до ст.ст.36,40 КПК України слідчий та прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Звертаючись зі скаргою в порядку ст.308 КПК України на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні прокурором ОСОБА_5 , що є процесуальним керівником, потерпілий ОСОБА_4 фактично посилався на не проведення у розумні строки слідчий дій та не прийняття процесуальних рішень, обов'язок проведення та прийняття яких безпосередньо покладено на слідчого у кримінальному провадженні, а не прокурора.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що процесуальним керівником у відповідності до повноважень, передбачених ст.36 КПК України, неодноразово надавались письмові вказівки слідчому кримінальному провадженні, в зв'язку із неналежним виконанням останніх було ініційовано питання перед керівником органу досудового розслідування про відсторонення слідчого та призначення іншого слідчого.
З оскаржуваної постанови від 09.09.2025 року вбачається, що вона відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, винесена з всебічним, повним та об'єктивним дослідженням. Дана постанова містить мотиви та обґрунтування, з яких виходив прокурор вищого рівня при прийнятті рішення про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність саме прокурора, посилання на відповідні норми КПК України.
Зокрема, прокурором вищого рівня надана оцінка неефективного досудового розслідування та порушення розумних строків слідчим, вжиття прокурором заходів для проведення досудового розслідування у розумні строки шляхом неодноразового надання письмових вказівок, перевірки їх виконання та, в зв'язку із встановленням факту невиконання, ініціювання прокурором питання про відсторонення слідчого.
За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова є обгрунтованою, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а тому в задоволенні скарги про скасування цієї постанови та зобов'язання надати обов'язкові для виконання вказівки слід відмовити в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні скарги в частині зобов'язання прокурора надати вказівки про проведення конкретних слідчий дій та прийняття процесуальних рішень, слідчий суддя також враховує, що вказане питання відноситься до виключної компетенції прокурора, який в силу ст.36 є самостійним у своїй процесуальній діяльності та поза межами компетенції слідчого судді в порядку здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч.6 ст.28, ст.114 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора або слідчого судді з клопотанням про необхідність здійснення кримінального провадження у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Керуючись ст.ст.3,26,36,40,28,303-309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову в задоволенні скарги на не дотримання розумних строків досудового розслідування - відмовити повністю.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1