справа №176/2716/25
провадження №2/176/1431/25
25 вересня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Крамар О.М.
з участю секретаря судових засідань Ніколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Жовті Води в залі суду цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,
10.07.2025 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2020 державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної
ради Великоновосілківського району за межами населених пунктів.
Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став наказ Головного
управління Держгеокадастру у Донецькій області від 10.03.2020 № 1139-СГ «Про
надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення»,
яким ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000
га, у тому числі ріллі площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421255100:01:003:1393)
із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення
особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної
ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів,
та копія якого міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однак, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій
області належним чином завіреної копії наказу з аналогічним номером № 1139-СГ від
02.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із
землеустрою», яким ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення
документації із землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки,
розташованої на території Багатирської сільської ради Великоновосілківського
району Донецької області.
При цьому, під наказом від 10.03.2020 № 1139-СГ «Про надання земельної ділянки у
власність без зміни цільового призначення» зазначені посада та прізвище підписанта
- «начальник ОСОБА_4 ». Підпис відсутній. Наказ від 02.03.2020 № 1139-СГ
«Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким
ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою
щодо надання у власність земельної ділянки, розташованої на території Багатирської
сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, підписано в.о.
начальника Тетяною Підгорною з накладенням її особистого підпису.
Тобто, зміст наказу від 02.03.2020 № 1139-СГ, не відповідає змісту наказу з тим же
номером, але іншою датою, що міститься у Державному реєстрі речових прав на
нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Крім цього, відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії,
картографії та кадастру №10-28-0.152-8513/2-23 від 14.08.2023, у період з 08 січня по
25 червня 2020 року включно, обов'язки начальника Головного управління
Держгеокадастру у Донецькій області виконувала Підгорна Т.О.
Таким чином, саме Підгорна Т.О. мала повноваження на підписання наказів з
питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення
02 березня та 27 лютого 2020 року.
Тобто, ні 02, ні 10 березня 2020 року Якименко І.В. не мав повноважень на
підписання наказу № 1139-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни
цільового призначення», яким ОСОБА_2 , нібито, надано безоплатно у власність
земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Також, як слідує з копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій
області №1139-СГ від 10.03.2020 «Про надання земельної ділянки у власність без
зміни цільового призначення», яка міститься у Державному реєстрі речових прав на
нерухоме майно, 10.03.2020 її засвідчувала ОСОБА_5 з накладенням особистого
підпису. Однак, відповідно до інформації Управління № 10-5-0.71-2097/2-25 від
20.06.2025, ОСОБА_5 станом на 10 березня 2020 року в Головному управлінні
Держгеокадастру у Донецькій області не працювала.
Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №
10-5-0.3-1181/2-24 від 09.04.2024, ОСОБА_2 зверталася із клопотанням про
надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної
ділянки безоплатно у власність. Наказом від 17.09.2019 № 4481-СГ «Про надання
дозволу на розроблення проекту землеустрою», їй надано дозвіл на розроблення
проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки
сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого
селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради
Великоновосілківського району.
Однак, із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення
безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 до Головного управління
Держгеокадастру у Донецькій області не зверталася.
Крім цього, Управлінням не приймався наказ від 10.03.2020 № 1139-СГ «Про надання
земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 ,
нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Як повідомило Управління у листі № 10-5-0.332-1733/2-25 від 27.05.2025, 10 березня
2025 року ним накази щодо розпорядження земельними ділянками
сільськогосподарського призначення взагалі не приймалися.
Отже, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га, а остання вибула з державної власності
поза її волею.
У подальшому, 29.07.2020 ОСОБА_2 уклала нотаріально посвідчений договір
купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_1 .
Правове регулювання набуття права власності на спірну земельну
ділянку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права
власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими
цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше їм надані у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та
юридичні особи набувають права власності та права користування земельними
ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням
органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх
повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Водночас, у даному випадку не було будь-яких законних підстав для набуття
ОСОБА_2 земельної ділянки державної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків
примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові
товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право
власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Оскільки ОСОБА_2 не набувала право власності на земельну ділянку, укладення
договорів купівлі-продажу земельної ділянки є безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від
особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане
в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг
знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від
набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у
володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:
1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для
виконання судових рішень;
2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку,
встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Отримавши земельну ділянку на підставі завідомо неправдивих відомостей,
ОСОБА_2 не набула права власності у передбаченому законом порядку, а тому не набула
цього права і ОСОБА_1 , як покупець за договором від 29 липня 2020 року.
Повертаючи у такий спосіб земельну ділянку в розпорядження територіальної
громади положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції порушені не будуть,
оскільки нею гарантується захист права на мирне володіння майном особи, яка
законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. Тому для оцінки
додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають
значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з
власності якої майно витребовується.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції з
прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є втручання держави в
право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на
майно шляхом його витребування.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах
«Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти
Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010,
«Сєков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції»
від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти
України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014)
напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності
заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1
Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно
«суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне
володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення
статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне
здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути
доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях
застосування наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає
більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо
тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці,
усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється
з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначення якого
ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за
наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального
інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер
людської діяльності.
Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо
воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства,
буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було
дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства),
пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від
втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення
(обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та
засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа
несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію
пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй
справедливої та обґрунтованої компенсації.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 147 своєї постанови від 23.11.2021 у справі
№ 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказала, що «належним відповідачем за
позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою
зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою
неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач,
то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача:
власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної
правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України)».
Відтак, задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з володіння особи,
за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому
характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав
власника.
У даному випадку наявні всі передбачені законом умови, передбачені статтею 388 ЦК
України, для витребування майна від його набувача, а саме:
- титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над
річчю;
- майно, яке хоче повернути титульний володілець, збереглося в натурі та перебуває у
фактичному володінні іншої особи;
- майно, яке підлягає віндикації, є індивідуально визначеним;
- віндикаційний позов має недоговірний характер і спрямований на захист речових
прав;
- між позивачем і відповідачем немає договірних відносин.
Відповідні висновки щодо застосування ст. 388 ЦК України викладені у постанові
Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 914/1953/17.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах
про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним
договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право
витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК
України).
У п. п. 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі
П/811/1640/17 зазначено, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення
власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку
позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у
внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме
майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті
89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-
ц).
З огляду на вказане в разі задоволення позовної вимоги про витребування
нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на
користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке
рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме
майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.09.2023 у справі № 483/448/20
вказала, що добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.
6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Учасники цивільних правовідносин мають
поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси іншої сторони, утримуватися
від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної
чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний
спосіб (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №
688/2908/16-ц (п. п. 37, 38), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (п. 40), від
06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (п. 52).
Вважаю, що Відповідач у справі - ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем права
власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1393,
зважаючи на сукупність таких обставин (доказів).
Земельні ділянки, право власності на які набуті ОСОБА_1 , вибували з державної
власності за відповідною схемою (алгоритмом), що свідчить про її участь у процесі
вибуття земельних ділянок з державної власності.
Так, упродовж 2019-2021 років ОСОБА_1 отримала у власність земельні ділянки
сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського
господарства з кадастровими номерами 1421284800:01:001:0896,
1421284800:01:001:0897, 1421284800:01:001:0898, 1421284600:01:001:0682,
1421284600:01:001:0683, 1421284600:01:001:0684, 1421284600:01:001:0685,
1421284600:01:001:0686, 1421284600:01:001:0688, 1421284600:01:001:0689,
1421284600:01:001:0690, 1421255100:03:001:0402, 1421255100:03:001:0403,
1421255100:03:001:0404, 1421255100:03:001:0405, 1421255100:03:001:0406,
1421255100:03:001:0408, 1421255100:03:001:0409, 1421255100:03:001:0410,
1421255100:03:001:0411, 1421255100:03:001:0412, 1421255100:03:001:0413,
1421255100:03:001:0414, 1421255100:03:001:0415, 1421255100:03:001:0416,
1421255100:03:001:0417, 1421255100:03:001:0418, 1421255100:03:001:0419,
1421286400:01:005:0461, 1421286400:01:005:0462, 1421286400:01:005:0463,
1421286400:01:005:0464, 1421286400:01:005:0466, 1421286400:01:005:0467,
1421286400:01:005:0469, 1421286400:01:005:0470, 1421281400:01:002:0031,
1421281400:01:002:0032, 1421281400:01:002:0034, 1421281400:01:002:0035,
1421281400:01:002:0036, 1421281400:01:002:0037, 1421281400:01:002:0038,
1421281400:01:002:0041, 1421281400:01:002:0042, 1421281400:01:002:0043,
1421281400:01:002:0045, 1421255100:01:003:1426, 1421255100:01:003:1427,
1421255100:01:003:1428, 1421255100:01:003:1429, 1421255100:01:003:1430,
1421255100:01:003:1431, 1421255100:01:003:1432, 1421255100:01:003:1433,
1421255100:01:003:1434, 1421255100:01:003:1435, 1421255100:01:003:1436,
1421255100:01:003:1297, 1421255100:01:003:1298,
1421255100:01:003:1299, 1421255100:01:003:1300, 1421255100:01:003:1301,
1421255100:01:003:1302, 1421255100:01:003:1303, 1421255100:01:003:1305,
1421255100:01:003:1306, 1421255100:01:003:1307, 1421255100:01:003:1308,
1421255100:01:003:1310, 1421255100:01:003:1312, 1421255100:01:003:1321,
1421255100:01:003:1322, 1421255100:01:003:1326, 1421255100:01:003:1327,
1421255100:01:003:1328, 1421255100:01:003:1331, 1421255100:01:003:1332,
1421255100:01:003:1333, 1421255100:01:003:1334, 1421255100:01:003:1335,
1421255100:01:003:1337, 1421255100:01:003:1341, 1421255100:01:003:1343,
1421255100:01:003:1344, 1421255100:01:003:1345, 1421255100:01:003:1346,
1421255100:01:003:1347,
1421255100:01:003:1349, 1421255100:01:003:1350, 1421255100:01:003:1351,
1421255100:01:003:1352, 1421255100:01:003:1353, 1421255100:01:003:1354,
1421255100:01:003:1355, 1421255100:01:003:1356, 1421255100:01:003:1358,
1421255100:01:003:1359, 1421255100:01:003:1361, 1421255100:01:003:1362,
1421255100:01:003:1363, 1421255100:01:003:1364, 1421255100:01:003:1365,
1421255100:01:003:1366, 1421255100:01:003:1367, 1421255100:01:003:1369,
1421255100:01:003:1370, 1421255100:01:003:1371, 1421255100:01:003:1372,
1421255100:01:003:1373 1421255100:01:003:1375, 1421255100:01:003:1376,
1421255100:01:003:1377, 1421255100:01:003:1378, 1421255100:01:003:1379,
1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1381, 1421255100:01:003:1382,
1421255100:01:003:1383, 1421255100:01:003:1384, 1421255100:01:003:1385,
1421255100:01:003:1386, 1421255100:01:003:1387, 1421255100:01:003:1388,
1421255100:01:003:1389, 1421255100:01:003:1390, 1421255100:01:003:1393,
1421255100:01:003:1392, 1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1395,
1421255100:01:003:1396, 1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1393,
1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1330, 1421255100:01:003:1336,
1421255100:01:003:1352, 1421255100:01:003:1368, 1421255100:01:003:1394,
1421255100:01:003:1393, 1421286400:01:005:0465, 1421284600:01:001:0687,
1421284800:01:001:0900, 1421255100:01:003:1311, 1421255100:01:003:1325 та низки
інших ділянок.
До обставин, які підтверджують недобросовісність ОСОБА_1 як набувача великої
кількості земельних ділянок, у тому числі спірної земельної ділянки, відносяться:
- відсутність наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про
надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 у даному випадку та багатьох
інших осіб у інших випадках вибуття земельних ділянок з власності держави;
- наявність наказів про надання земельних ділянок третім особам тільки у матеріалах
реєстраційної справи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх
обтяжень, а не в органі, що здійснював розпорядження земельними ділянками на час
їх вибуття з державної власності - Головного управління Держгеокадастру у
Донецькій області, що свідчить про сумнівність їх походження чи навіть про
підроблення;
- збіги у датах, зазначених у копіях наказів, якими, нібито, передані у власність
земельні ділянки третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору у інших цивільних справах;
- не виконання повноважень станом на день, зазначений у копіях наказів про
надання земельних ділянок посадовою особою, яка зазначена підписантом цих
наказів - начальником Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області
ОСОБА_6 ;
- реєстрація у переважній більшості права власності на земельні ділянки третіх осіб,
які не заявляють самостійних вимог на предмет спору одним і тим самим державним
реєстратором;
- один і той же покупець земельних ділянок - ОСОБА_1 , при цьому,
єдиним масивом.
Спірна земельна ділянка вибула з державної власності відповідно до вказаного
алгоритму (схеми) у складі єдиного масиву земельних ділянок, у тому числі
земельних ділянок з кадастровими номерами 1421255100:01:003:1370,
1421255100:01:003:1371, 1421255100:01:003:1372, 1421255100:01:003:1373,
1421255100:01:003:1374, 1421255100:01:003:1375, 1421255100:01:003:1376,
1421255100:01:003:1377, 1421255100:01:003:1378, 1421255100:01:003:1393,
1421255100:01:003:1381, 1421255100:01:003:1385, 1421255100:01:003:1386,
1421255100:01:003:1387, 1421255100:01:003:1388, 1421255100:01:003:1389,
1421255100:01:003:1390, 1421255100:01:003:1391, 1421255100:01:003:1392,
1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1394, 1421255100:01:003:1395 та
декількох інших.
Рішеннями Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області
у справах з позовами Волноваської окружної прокуратури у справах №176/1175/25,
№176/1186/25 у ОСОБА_1 витребувано земельні ділянки з кадастровими номерами
1421255100:01:003:1385 та 1421255100:01:003:1370.
Крім цього, за позовами першого заступника керівника Волноваської окружної
прокуратури у Пічахчі С.І. Великоновосілківським судом Донецької області
витребувано земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1434
(справа № 220/1752/23), земельну ділянку з кадастровим номером
1421255100:03:001:0415 (справа № 220/653/22), земельну ділянку з кадастровим
номером 1421255100:03:001:0411 (справа №220/652/22), земельну ділянку з
кадастровим номером 1421286400:01:005:0468 (справа №220/651/22), земельну
ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0411 (справа №220/650/22),
земельну ділянку з кадастровим номером 1421284600:01:001:0686 (справа
№220/625/23), земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1362
(справа № 220/819/24), земельну ділянку з кадастровим номером
1421255100:01:003:1359 (справа № 220/899/24), земельну ділянку з кадастровим
номером 1421255100:01:003:1328 (справа № 220/996/24), земельну ділянку з
кадастровим номером 1421255100:01:003:1353 (справа № 220/902/24), земельну
ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1365 (справа № 220/904/24),
земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1364 (справа №
220/820/24) та багато інших.
Рішення про витребування у ОСОБА_1 земельних ділянок у зазначених справах
приймались судом за однакових фактичних обставин. Так, реєстрація права власності
на земельну ділянку на первинного власника - третьої особи у справі, що не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державним
реєстратором здійснювалась на підставі копії наказу Головного управління
Держгеокадастру у Донецькій області сумнівного походження (наказу, прийняття
якого Управлінням не підтверджено); підписант, зазначений у наказі про надання
земельної ділянки у власність не мав повноважень на його підписання, а у
найближчий від реєстрації права власності час відбувалася купівля-продаж земельної
ділянки на користь ОСОБА_1 ; земельні ділянки придбавались переважно єдиним
масивом (цілими полями), реєструвались одним і тим же державним реєстратором
або нотаріусом в одні й ті ж дати.
Отже, підстави для визнання ОСОБА_1 добросовісним набувачем та
компенсації їй відповідно до вимог ст. 390 Цивільного кодексу України,
вартості витребуваної земельної ділянки, відсутні.
Предметом спору виступає земельна ділянка з кадастровим номером
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського
господарства на території Великоновосілківської селищної ради за межами населених
пунктів.
На час вибуття з державної власності (16.04.2020) уповноваженим органом нею
розпоряджатись виступало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області
(ч. 4 ст. 122 ЗК України у редакції на час спірних відносин).
Відповідно до Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у
сфері земельних відносин» розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу
України доповнений пунктом 24, що передбачає, що землями комунальної власності
територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за
межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами,
установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних
ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських
підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні
державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної
академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів
і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення,
лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що
зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної
власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських
меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення
проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами
виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування
державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та
водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення
зазначених органів не прийняті.
Таким чином, з 27.05.2021 уповноваженим державою органом на розпорядження
земельною ділянкою 1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га є відповідна сільська
рада, на території якої перебуває земельна ділянка.
З огляду на викладене, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у комунальну
власність Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької
області.
Однак, Законом України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України
«Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції
України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено
Указ Президента України від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний
стан. У подальшому Законами України строк дії воєнного стану продовжувався та діє
на цей час.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на
територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та
законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та
здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту,
громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав,
свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні
органи - військові адміністрації.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій
територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі
органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на
них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках,
передбачених цим Законом.
Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації
здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його
припинення чи скасування.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з
Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного
чи надзвичайного стану.
При цьому, згідно з абз. 1 п. 1 ч. 2 ст 10 Закону України «Про правовий режим
воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту
(населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може
прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його
припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень,
віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської,
селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського
голови.
Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 «Про утворення військових
адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» створено Великоновосілківську
селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.
Розпорядженням Президента України №119/2022-рп від 04.07.2022 начальником
Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району
Донецької області призначено Ященка С.Д.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 30.08.2022 №2542 «Про
здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій
області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про
правовий режим воєнного стану", у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів
після його припинення чи скасування, начальники Бахмутської, Сіверської,
Соледарської, Часовоярської міських та Званівської сільської військових адміністрацій
Бахмутського району, Великоновосілківської селищної та Комарської сільської
військових адміністрацій Волноваського району, Краматорської, Лиманської,
Миколаївської, Святогірської міських та Черкаської селищної військових
адміністрацій Краматорського району, Курахівської міської та Шахівської сільської
військових адміністрацій Покровського району Донецької області крім повноважень,
віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану",
здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх
виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів.
Отже, повноваження Великоновосілківської селищної ради Волноваського району
Донецької області натепер здійснюються Великоновосілківською селищною
військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області.
5. Підстави для представництва прокурором інтересів держави
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво
інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлено ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді
законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів
держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює
орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних
повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі
відсутності такого органу.
З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором
інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:
1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;
2) порушення / загроза порушення зазначених інтересів;
3) наявність / відсутність компетентного суб'єкта владних повноважень, який має
захищати зазначені інтереси держави;
4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним
суб'єктом владних повноважень (у разі його наявності).
Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі начальника
Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району
Донецької області підтверджено наступним.
Інтереси держави у сфері земельних відносин полягають у забезпеченні
правомірного обігу земельних ділянок, набуття права власності на земельні ділянки
лише на законних підставах, недопустимості відчуження земельних ділянок поза
волею держави.
Про наявність вказаних інтересів свідчать положення ч. 1 ст. 14 Конституції України,
ч. 1 ст. 1 ЗК України, за якими земля є основним національним багатством, що
перебуває під особливою охороною держави, а також ч. 1 ст. 116 ЗК України, за
якими земельні ділянки державної та комунальної власності можуть набуватися
лише за рішеннями компетентних органів або аукціонів.
Порушення інтересів держави обумовлено тим, що усупереч зазначеним нормам
земельна ділянка держави вибула з її власності поза її волею (без прийняття рішення
компетентним органом або аукціону).
Компетентним суб'єктом владних повноважень у даних відносинах наразі
виступає Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського
району Донецької області.
Так, відповідно до п. 24 р. Х Перехідних положень ЗК України землями комунальної
власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності,
розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад,
крім переліку встановлених земель.
За п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України розпорядження землями комунальної власності,
територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у
галузі земельних відносин.
А у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, утворенням військової адміністрації
та надання їй повноважень відповідного органу місцевого самоврядування
(Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області) саме
Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району
Донецької області як представник власника (територіальної громади) мала би
здійснити захист прав на земельні ділянки.
Нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що
Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району
Донецької області не вжила будь-яких заходів до витребування спірної земельної
ділянки з чужого незаконного володіння.
Так, прокуратурою проінформовано Великоновосілківську селищну військову
адміністрацію Волноваського району Донецької області про виявлені порушення
вимог земельного законодавства та безпідставність отримання ОСОБА_2 у
власність земельної ділянки.
Однак, листами № 01-25/2595 від 04.07.2024 та № 01-25/1255 від 01.05.2025
начальник Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського
району Донецької області повідомив про те, що органом контролю у сфері земельних
правовідносин є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, селищна
рада в даний час не спроможна підтвердити або спростувати наведену у листі
прокуратури інформацію, у зв'язку з чим не може належним чином відреагувати.
Отже, Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району
Донецької області самоусунулась від вжиття заходів для захисту порушених інтересів
держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави
залишаються незахищеними та потребують захисту.
Звертаю увагу суду, що для здійснення представництва інтересів держави не має
значення, з яких причин (об'єктивних чи суб'єктивних) компетентний орган не
здійснив захист державних інтересів. Важливо лише те, що такий захист не здійснено
й інтереси держави його потребують.
З огляду на це, у прокурора наявні підстави для подання позовної заяви у
даній справі в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної
військової адміністрації Волноваського району Донецької області.
Щодо «виключних випадків», в яких прокурор здійснює представництво інтересів
держави в суді, слід зазначити наступне.
Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного
Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-
р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності)
положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне
антикорупційне бюро України»).
Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23
Закону України «Про прокуратуру», за якою «прокурор здійснює представництво в
суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів
держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює
орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних
повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі
відсутності такого органу».
Таким чином, обставини, зазначені у частині третій статті 23 Закону України «Про
прокуратуру», вже і є виключним випадком та обумовлюють наявність підстав для
представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України суд одночасно із
задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або
прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на
користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення
органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації
вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про
витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи
територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади,
органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на
депозитний рахунок суду.
Враховуючи відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 добросовісним
набувачем та компенсації їй відповідно до вимог ст. 390 Цивільного кодексу
України вартості витребуваної земельної ділянки, перерахування коштів на
депозитний рахунок суду не здійснювалось.
Частиною 8 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності за
вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого
з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке
зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається
від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі
першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі
законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або
реєстрації права власності.
Згідно з частиною 2 статті 45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво
інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та
іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного
процесу.
За змістом частини 1 статті 46 ЦПК України органи, які відповідно до статті 45
цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи
суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої
вони діють.
Тобто, норми, установлені частиною 8 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу
позовної давності, поширюються на звернення прокурора до суду із позовною заявою
про захист державних інтересів.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку з
кадастровим номером 1421255100:01:003:1393 площею 2,0000 га здійснена
16.04.2020. Строк позовної давності у даному випадку мав би сплинути 17.04.2023.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було
введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та досі
триває.
Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного
кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента
України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022,
затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про
введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг
позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи наведене, цей позов подано в межах строку позовної давності,
визначеної ст. 257 ЦК України.
Крім цього, відповідно до п. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, держава,
територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті,
також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь,
якщо з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з
державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду
такого майна, минуло більше десяти років. Ці строки у даному випадку також не
закінчились.
Просив витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області (пр.Миру, б. 23 с. Багатир Волноваського району Донецької області, 85530, код ЄДРПОУ: 44790913) земельну ділянку з кадастровим номером1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року підготовче провадження по справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Прокурор подав суду заяву про розгляд справи без участі представника Волноваської окружної прокуратури, у зв'язку з неможливістю участі у судовому розгляді зазначеної справи. Позовні вимоги підтримує в понвому обсязі, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Від відповідача, яка викликалась в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у запропонований їй ухвалою про відкриття провадження по справі строк, відзиву на позов до суду не надходило.
Великоновосілківська селищна військова адміністрація, в інтересах якої подано позов, подала суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області подали суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. Виклик третьої особи в судове засідання здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази виснуває, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.04.2020 державним реєстратором Мангушської районної державної адміністрації Попруженком А.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району за межами населених пунктів.
Підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку став наказ Головного
управління Держгеокадастру у Донецькій області від 10.03.2020 № 1139-СГ «Про
надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення»,
яким ОСОБА_2 надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000
га, у тому числі ріллі площею 2,0000 га (кадастровий номер 1421255100:01:003:1393)
із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення
особистого селянського господарства на території Великоновосілківської селищної
ради Великоновосілківського району Донецької області за межами населених пунктів,
та копія якого міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Однак, відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій
області належним чином завіреної копії наказу з аналогічним номером № 1139-СГ від
02.03.2020 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із
землеустрою», яким ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення
документації із землеустрою щодо надання у власність земельної ділянки,
розташованої на території Багатирської сільської ради Великоновосілківського
району Донецької області.
При цьому, під наказом від 10.03.2020 № 1139-СГ «Про надання земельної ділянки у
власність без зміни цільового призначення» зазначені посада та прізвище підписанта
- «начальник ОСОБА_4 ». Підпис відсутній. Наказ від 02.03.2020 № 1139-СГ
«Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким
ОСОБА_3 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою
щодо надання у власність земельної ділянки, розташованої на території Багатирської
сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, підписано в.о.
начальника Тетяною Підгорною з накладенням її особистого підпису.
Тобто, зміст наказу від 02.03.2020 № 1139-СГ, не відповідає змісту наказу з тим же
номером, але іншою датою, що міститься у Державному реєстрі речових прав на
нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Крім цього, відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії,
картографії та кадастру №10-28-0.152-8513/2-23 від 14.08.2023, у період з 08 січня по
25 червня 2020 року включно, обов'язки начальника Головного управління
Держгеокадастру у Донецькій області виконувала Підгорна Т.О.
Таким чином, саме Підгорна Т.О. мала повноваження на підписання наказів з
питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення
02 березня та 27 лютого 2020 року.
Тобто, ні 02, ні 10 березня 2020 року Якименко І.В. не мав повноважень на
підписання наказу № 1139-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни
цільового призначення», яким ОСОБА_2 , нібито, надано безоплатно у власність
земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Також, як слідує з копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій
області №1139-СГ від 10.03.2020 «Про надання земельної ділянки у власність без
зміни цільового призначення», яка міститься у Державному реєстрі речових прав на
нерухоме майно, 10.03.2020 її засвідчувала ОСОБА_5 з накладенням особистого
підпису. Однак, відповідно до інформації Управління № 10-5-0.71-2097/2-25 від
20.06.2025, ОСОБА_5 станом на 10 березня 2020 року в Головному управлінні
Держгеокадастру у Донецькій області не працювала.
Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області №
10-5-0.3-1181/2-24 від 09.04.2024, ОСОБА_2 зверталася із клопотанням про
надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної
ділянки безоплатно у власність. Наказом від 17.09.2019 № 4481-СГ «Про надання
дозволу на розроблення проекту землеустрою», їй надано дозвіл на розроблення
проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки
сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого
селянського господарства на території Великоновосілківської селищної ради
Великоновосілківського району.
Однак, із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення
безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 до Головного управління
Держгеокадастру у Донецькій області не зверталася.
Крім цього, Управлінням не приймався наказ від 10.03.2020 № 1139-СГ «Про надання
земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким ОСОБА_2 ,
нібито, надано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Як повідомило Управління у листі № 10-5-0.332-1733/2-25 від 27.05.2025, 10 березня
2025 року ним накази щодо розпорядження земельними ділянками
сільськогосподарського призначення взагалі не приймалися.
Отже, державою ніколи не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га, а остання вибула з державної власності
поза її волею.
У подальшому, 29.07.2020 ОСОБА_2 уклала нотаріально посвідчений договір
купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_1 .
Правове регулювання набуття права власності на спірну земельну
ділянку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права
власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими
цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше їм надані у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та
юридичні особи набувають права власності та права користування земельними
ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням
органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх
повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Водночас, у даному випадку не було будь-яких законних підстав для набуття
ОСОБА_2 земельної ділянки державної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків
примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові
товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право
власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Оскільки ОСОБА_2 не набувала право власності на земельну ділянку, укладення
договорів купівлі-продажу земельної ділянки є безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від
особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане
в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг
знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від
набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у
володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:
1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для
виконання судових рішень;
2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку,
встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Отримавши земельну ділянку на підставі завідомо неправдивих відомостей,
ОСОБА_2 не набула права власності у передбаченому законом порядку, а тому не набула
цього права і ОСОБА_1 , як покупець за договором від 29 липня 2020 року.
Повертаючи у такий спосіб земельну ділянку в розпорядження територіальної
громади положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції порушені не будуть,
оскільки нею гарантується захист права на мирне володіння майном особи, яка
законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. Тому для оцінки
додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають
значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з
власності якої майно витребовується.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції з
прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) є втручання держави в
право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на
майно шляхом його витребування.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах
«Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти
Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010,
«Сєков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції»
від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти
України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014)
напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності
заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1
Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно
«суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне
володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення
статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне
здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути
доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях
застосування наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає
більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо
тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці,
усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється
з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначення якого
ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за
наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального
інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер
людської діяльності.
Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо
воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства,
буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було
дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства),
пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від
втручання. «Справедлива рівновага» - це наявність розумного співвідношення
(обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та
засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа
несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію
пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй
справедливої та обґрунтованої компенсації.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 147 своєї постанови від 23.11.2021 у справі
№ 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказала, що «належним відповідачем за
позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою
зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою
неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач,
то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача:
власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної
правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України)».
Відтак, задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з володіння особи,
за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому
характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав
власника.
У даному випадку наявні всі передбачені законом умови, передбачені статтею 388 ЦК
України, для витребування майна від його набувача, а саме:
- титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над
річчю;
- майно, яке хоче повернути титульний володілець, збереглося в натурі та перебуває у
фактичному володінні іншої особи;
- майно, яке підлягає віндикації, є індивідуально визначеним;
- віндикаційний позов має недоговірний характер і спрямований на захист речових
прав;
- між позивачем і відповідачем немає договірних відносин.
Відповідні висновки щодо застосування ст. 388 ЦК України викладені у постанові
Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 914/1953/17.
Згідно з п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах
про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним
договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право
витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК
України).
У п. п. 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі
П/811/1640/17 зазначено, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення
власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку
позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у
внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме
майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті
89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-
ц).
З огляду на вказане в разі задоволення позовної вимоги про витребування
нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на
користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке
рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме
майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме
майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.09.2023 у справі № 483/448/20
вказала, що добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п.
6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Учасники цивільних правовідносин мають
поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси іншої сторони, утримуватися
від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної
чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний
спосіб (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №
688/2908/16-ц (п. п. 37, 38), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (п. 40), від
06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (п. 52).
Вважаю, що Відповідач у справі - ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем права
власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1393,
зважаючи на сукупність таких обставин (доказів).
Земельні ділянки, право власності на які набуті ОСОБА_1 , вибували з державної
власності за відповідною схемою (алгоритмом), що свідчить про її участь у процесі
вибуття земельних ділянок з державної власності.
Так, упродовж 2019-2021 років ОСОБА_1 отримала у власність земельні ділянки
сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського
господарства з кадастровими номерами 1421284800:01:001:0896,
1421284800:01:001:0897, 1421284800:01:001:0898, 1421284600:01:001:0682,
1421284600:01:001:0683, 1421284600:01:001:0684, 1421284600:01:001:0685,
1421284600:01:001:0686, 1421284600:01:001:0688, 1421284600:01:001:0689,
1421284600:01:001:0690, 1421255100:03:001:0402, 1421255100:03:001:0403,
1421255100:03:001:0404, 1421255100:03:001:0405, 1421255100:03:001:0406,
1421255100:03:001:0408, 1421255100:03:001:0409, 1421255100:03:001:0410,
1421255100:03:001:0411, 1421255100:03:001:0412, 1421255100:03:001:0413,
1421255100:03:001:0414, 1421255100:03:001:0415, 1421255100:03:001:0416,
1421255100:03:001:0417, 1421255100:03:001:0418, 1421255100:03:001:0419,
1421286400:01:005:0461, 1421286400:01:005:0462, 1421286400:01:005:0463,
1421286400:01:005:0464, 1421286400:01:005:0466, 1421286400:01:005:0467,
1421286400:01:005:0469, 1421286400:01:005:0470, 1421281400:01:002:0031,
1421281400:01:002:0032, 1421281400:01:002:0034, 1421281400:01:002:0035,
1421281400:01:002:0036, 1421281400:01:002:0037, 1421281400:01:002:0038,
1421281400:01:002:0041, 1421281400:01:002:0042, 1421281400:01:002:0043,
1421281400:01:002:0045, 1421255100:01:003:1426, 1421255100:01:003:1427,
1421255100:01:003:1428, 1421255100:01:003:1429, 1421255100:01:003:1430,
1421255100:01:003:1431, 1421255100:01:003:1432, 1421255100:01:003:1433,
1421255100:01:003:1434, 1421255100:01:003:1435, 1421255100:01:003:1436,
1421255100:01:003:1297, 1421255100:01:003:1298,
1421255100:01:003:1299, 1421255100:01:003:1300, 1421255100:01:003:1301,
1421255100:01:003:1302, 1421255100:01:003:1303, 1421255100:01:003:1305,
1421255100:01:003:1306, 1421255100:01:003:1307, 1421255100:01:003:1308,
1421255100:01:003:1310, 1421255100:01:003:1312, 1421255100:01:003:1321,
1421255100:01:003:1322, 1421255100:01:003:1326, 1421255100:01:003:1327,
1421255100:01:003:1328, 1421255100:01:003:1331, 1421255100:01:003:1332,
1421255100:01:003:1333, 1421255100:01:003:1334, 1421255100:01:003:1335,
1421255100:01:003:1337, 1421255100:01:003:1341, 1421255100:01:003:1343,
1421255100:01:003:1344, 1421255100:01:003:1345, 1421255100:01:003:1346,
1421255100:01:003:1347,
1421255100:01:003:1349, 1421255100:01:003:1350, 1421255100:01:003:1351,
1421255100:01:003:1352, 1421255100:01:003:1353, 1421255100:01:003:1354,
1421255100:01:003:1355, 1421255100:01:003:1356, 1421255100:01:003:1358,
1421255100:01:003:1359, 1421255100:01:003:1361, 1421255100:01:003:1362,
1421255100:01:003:1363, 1421255100:01:003:1364, 1421255100:01:003:1365,
1421255100:01:003:1366, 1421255100:01:003:1367, 1421255100:01:003:1369,
1421255100:01:003:1370, 1421255100:01:003:1371, 1421255100:01:003:1372,
1421255100:01:003:1373 1421255100:01:003:1375, 1421255100:01:003:1376,
1421255100:01:003:1377, 1421255100:01:003:1378, 1421255100:01:003:1379,
1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1381, 1421255100:01:003:1382,
1421255100:01:003:1383, 1421255100:01:003:1384, 1421255100:01:003:1385,
1421255100:01:003:1386, 1421255100:01:003:1387, 1421255100:01:003:1388,
1421255100:01:003:1389, 1421255100:01:003:1390, 1421255100:01:003:1393,
1421255100:01:003:1392, 1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1395,
1421255100:01:003:1396, 1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1393,
1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1330, 1421255100:01:003:1336,
1421255100:01:003:1352, 1421255100:01:003:1368, 1421255100:01:003:1394,
1421255100:01:003:1393, 1421286400:01:005:0465, 1421284600:01:001:0687,
1421284800:01:001:0900, 1421255100:01:003:1311, 1421255100:01:003:1325 та низки
інших ділянок.
До обставин, які підтверджують недобросовісність ОСОБА_1 як набувача великої
кількості земельних ділянок, у тому числі спірної земельної ділянки, відносяться:
- відсутність наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про
надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 у даному випадку та багатьох
інших осіб у інших випадках вибуття земельних ділянок з власності держави;
- наявність наказів про надання земельних ділянок третім особам тільки у матеріалах
реєстраційної справи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх
обтяжень, а не в органі, що здійснював розпорядження земельними ділянками на час
їх вибуття з державної власності - Головного управління Держгеокадастру у
Донецькій області, що свідчить про сумнівність їх походження чи навіть про
підроблення;
- збіги у датах, зазначених у копіях наказів, якими, нібито, передані у власність
земельні ділянки третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору у інших цивільних справах;
- не виконання повноважень станом на день, зазначений у копіях наказів про
надання земельних ділянок посадовою особою, яка зазначена підписантом цих
наказів - начальником Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області
ОСОБА_6 ;
- реєстрація у переважній більшості права власності на земельні ділянки третіх осіб,
які не заявляють самостійних вимог на предмет спору одним і тим самим державним
реєстратором;
- один і той же покупець земельних ділянок - ОСОБА_1 , при цьому,
єдиним масивом.
Спірна земельна ділянка вибула з державної власності відповідно до вказаного
алгоритму (схеми) у складі єдиного масиву земельних ділянок, у тому числі
земельних ділянок з кадастровими номерами 1421255100:01:003:1370,
1421255100:01:003:1371, 1421255100:01:003:1372, 1421255100:01:003:1373,
1421255100:01:003:1374, 1421255100:01:003:1375, 1421255100:01:003:1376,
1421255100:01:003:1377, 1421255100:01:003:1378, 1421255100:01:003:1393,
1421255100:01:003:1381, 1421255100:01:003:1385, 1421255100:01:003:1386,
1421255100:01:003:1387, 1421255100:01:003:1388, 1421255100:01:003:1389,
1421255100:01:003:1390, 1421255100:01:003:1391, 1421255100:01:003:1392,
1421255100:01:003:1393, 1421255100:01:003:1394, 1421255100:01:003:1395 та
декількох інших.
Рішеннями Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області
у справах з позовами Волноваської окружної прокуратури у справах №176/1175/25,
№176/1186/25 у ОСОБА_1 витребувано земельні ділянки з кадастровими номерами
1421255100:01:003:1385 та 1421255100:01:003:1370.
Крім цього, за позовами першого заступника керівника Волноваської окружної
прокуратури у Пічахчі С.І. Великоновосілківським судом Донецької області
витребувано земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1434
(справа № 220/1752/23), земельну ділянку з кадастровим номером
1421255100:03:001:0415 (справа № 220/653/22), земельну ділянку з кадастровим
номером 1421255100:03:001:0411 (справа №220/652/22), земельну ділянку з
кадастровим номером 1421286400:01:005:0468 (справа №220/651/22), земельну
ділянку з кадастровим номером 1421255100:03:001:0411 (справа №220/650/22),
земельну ділянку з кадастровим номером 1421284600:01:001:0686 (справа
№220/625/23), земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1362
(справа № 220/819/24), земельну ділянку з кадастровим номером
1421255100:01:003:1359 (справа № 220/899/24), земельну ділянку з кадастровим
номером 1421255100:01:003:1328 (справа № 220/996/24), земельну ділянку з
кадастровим номером 1421255100:01:003:1353 (справа № 220/902/24), земельну
ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1365 (справа № 220/904/24),
земельну ділянку з кадастровим номером 1421255100:01:003:1364 (справа №
220/820/24) та багато інших.
Рішення про витребування у ОСОБА_1 земельних ділянок у зазначених справах
приймались судом за однакових фактичних обставин. Так, реєстрація права власності
на земельну ділянку на первинного власника - третьої особи у справі, що не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державним
реєстратором здійснювалась на підставі копії наказу Головного управління
Держгеокадастру у Донецькій області сумнівного походження (наказу, прийняття
якого Управлінням не підтверджено); підписант, зазначений у наказі про надання
земельної ділянки у власність не мав повноважень на його підписання, а у
найближчий від реєстрації права власності час відбувалася купівля-продаж земельної
ділянки на користь ОСОБА_1 ; земельні ділянки придбавались переважно єдиним
масивом (цілими полями), реєструвались одним і тим же державним реєстратором
або нотаріусом в одні й ті ж дати.
Отже, підстави для визнання ОСОБА_1 добросовісним набувачем та
компенсації їй відповідно до вимог ст. 390 Цивільного кодексу України,
вартості витребуваної земельної ділянки, відсутні.
Предметом спору виступає земельна ділянка з кадастровим номером
1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського
господарства на території Великоновосілківської селищної ради за межами населених
пунктів.
На час вибуття з державної власності (16.04.2020) уповноваженим органом нею
розпоряджатись виступало Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області
(ч. 4 ст. 122 ЗК України у редакції на час спірних відносин).
Відповідно до Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у
сфері земельних відносин» розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу
України доповнений пунктом 24, що передбачає, що землями комунальної власності
територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за
межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами,
установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних
ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських
підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні
державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної
академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів
і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення,
лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що
зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної
власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських
меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення
проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами
виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування
державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та
водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення
зазначених органів не прийняті.
Таким чином, з 27.05.2021 уповноваженим державою органом на розпорядження
земельною ділянкою 1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га є відповідна сільська
рада, на території якої перебуває земельна ділянка.
З огляду на викладене, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у комунальну
власність Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької
області.
Однак, Законом України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України
«Про введення воєнного стану в Україні» відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції
України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено
Указ Президента України від 24.02.2022, яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний
стан. У подальшому Законами України строк дії воєнного стану продовжувався та діє
на цей час.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на
територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та
законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та
здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту,
громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав,
свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні
органи - військові адміністрації.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій
територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі
органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на
них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках,
передбачених цим Законом.
Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації
здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його
припинення чи скасування.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з
Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного
чи надзвичайного стану.
При цьому, згідно з абз. 1 п. 1 ч. 2 ст 10 Закону України «Про правовий режим
воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту
(населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може
прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його
припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень,
віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської,
селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського
голови.
Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 «Про утворення військових
адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» створено Великоновосілківську
селищну військову адміністрацію Волноваського району Донецької області.
Розпорядженням Президента України №119/2022-рп від 04.07.2022 начальником
Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району
Донецької області призначено Ященка С.Д.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 30.08.2022 №2542 «Про
здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій
області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про
правовий режим воєнного стану", у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів
після його припинення чи скасування, начальники Бахмутської, Сіверської,
Соледарської, Часовоярської міських та Званівської сільської військових адміністрацій
Бахмутського району, Великоновосілківської селищної та Комарської сільської
військових адміністрацій Волноваського району, Краматорської, Лиманської,
Миколаївської, Святогірської міських та Черкаської селищної військових
адміністрацій Краматорського району, Курахівської міської та Шахівської сільської
військових адміністрацій Покровського району Донецької області крім повноважень,
віднесених до їх компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану",
здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних, міських рад, їх
виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів.
Отже, повноваження Великоновосілківської селищної ради Волноваського району
Донецької області натепер здійснюються Великоновосілківською селищною
військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області.
5. Підстави для представництва прокурором інтересів держави
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво
інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлено ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді
законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів
держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює
орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних
повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі
відсутності такого органу.
З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором
інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:
1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;
2) порушення / загроза порушення зазначених інтересів;
3) наявність / відсутність компетентного суб'єкта владних повноважень, який має
захищати зазначені інтереси держави;
4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним
суб'єктом владних повноважень (у разі його наявності).
Підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі начальника
Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району
Донецької області підтверджено наступним.
Інтереси держави у сфері земельних відносин полягають у забезпеченні
правомірного обігу земельних ділянок, набуття права власності на земельні ділянки
лише на законних підставах, недопустимості відчуження земельних ділянок поза
волею держави.
Про наявність вказаних інтересів свідчать положення ч. 1 ст. 14 Конституції України,
ч. 1 ст. 1 ЗК України, за якими земля є основним національним багатством, що
перебуває під особливою охороною держави, а також ч. 1 ст. 116 ЗК України, за
якими земельні ділянки державної та комунальної власності можуть набуватися
лише за рішеннями компетентних органів або аукціонів.
Порушення інтересів держави обумовлено тим, що усупереч зазначеним нормам
земельна ділянка держави вибула з її власності поза її волею (без прийняття рішення
компетентним органом або аукціону).
Компетентним суб'єктом владних повноважень у даних відносинах наразі
виступає Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського
району Донецької області.
Так, відповідно до п. 24 р. Х Перехідних положень ЗК України землями комунальної
власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності,
розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад,
крім переліку встановлених земель.
За п. а ч. 1 ст. 12 ЗК України розпорядження землями комунальної власності,
територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у
галузі земельних відносин.
А у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, утворенням військової адміністрації
та надання їй повноважень відповідного органу місцевого самоврядування
(Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області) саме
Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району
Донецької області як представник власника (територіальної громади) мала би
здійснити захист прав на земельні ділянки.
Нездійснення захисту компетентним органом полягає у тому, що
Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району
Донецької області не вжила будь-яких заходів до витребування спірної земельної
ділянки з чужого незаконного володіння.
Так, прокуратурою проінформовано Великоновосілківську селищну військову
адміністрацію Волноваського району Донецької області про виявлені порушення
вимог земельного законодавства та безпідставність отримання ОСОБА_2 у
власність земельної ділянки.
Однак, листами № 01-25/2595 від 04.07.2024 та № 01-25/1255 від 01.05.2025
начальник Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського
району Донецької області повідомив про те, що органом контролю у сфері земельних
правовідносин є Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, селищна
рада в даний час не спроможна підтвердити або спростувати наведену у листі
прокуратури інформацію, у зв'язку з чим не може належним чином відреагувати.
Отже, Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району
Донецької області самоусунулась від вжиття заходів для захисту порушених інтересів
держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави
залишаються незахищеними та потребують захисту.
Звертаю увагу суду, що для здійснення представництва інтересів держави не має
значення, з яких причин (об'єктивних чи суб'єктивних) компетентний орган не
здійснив захист державних інтересів. Важливо лише те, що такий захист не здійснено
й інтереси держави його потребують.
З огляду на це, у прокурора наявні підстави для подання позовної заяви у
даній справі в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної
військової адміністрації Волноваського району Донецької області.
Щодо «виключних випадків», в яких прокурор здійснює представництво інтересів
держави в суді, слід зазначити наступне.
Офіційне тлумачення зазначеного терміну надано Другим сенатом Конституційного
Суду України (далі - Суд) в абзаці 9 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення № 4-
р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 (щодо відповідності Конституції України (конституційності)
положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне
антикорупційне бюро України»).
Суд зазначив, що про виключні випадки йдеться, зокрема, у частині третій статті 23
Закону України «Про прокуратуру», за якою «прокурор здійснює представництво в
суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів
держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює
орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних
повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі
відсутності такого органу».
Таким чином, обставини, зазначені у частині третій статті 23 Закону України «Про
прокуратуру», вже і є виключним випадком та обумовлюють наявність підстав для
представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до частини 5 статті 390 Цивільного кодексу України суд одночасно із
задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або
прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на
користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення
органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації
вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про
витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи
територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади,
органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на
депозитний рахунок суду.
Враховуючи відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 добросовісним
набувачем та компенсації їй відповідно до вимог ст. 390 Цивільного кодексу
України вартості витребуваної земельної ділянки, перерахування коштів на
депозитний рахунок суду не здійснювалось.
Частиною 8 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності за
вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого
з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке
зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається
від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі
першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі
законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або
реєстрації права власності.
Згідно з частиною 2 статті 45 ЦПК України прокурор здійснює у суді представництво
інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та
іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного
процесу.
За змістом частини 1 статті 46 ЦПК України органи, які відповідно до статті 45
цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи
суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої
вони діють.
Тобто, норми, установлені частиною 8 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу
позовної давності, поширюються на звернення прокурора до суду із позовною заявою
про захист державних інтересів.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку з
кадастровим номером 1421255100:01:003:1393 площею 2,0000 га здійснена
16.04.2020. Строк позовної давності у даному випадку мав би сплинути 17.04.2023.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було
введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та досі
триває.
Відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного
кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента
України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022,
затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про
введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг
позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Враховуючи наведене, цей позов подано в межах строку позовної давності,
визначеної ст. 257 ЦК України.
Крім цього, відповідно до п. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, держава,
територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті,
також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь,
якщо з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з
державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду
такого майна, минуло більше десяти років. Ці строки у даному випадку також не
закінчились.
На переконання суду, прокурором доведено обставини, що підстави для визнання ОСОБА_1 добросовісним набувачем та компенсації їй відповідно до вимог ст. 390 Цивільного кодексу України, вартості витребуваної земельної ділянки, відсутні.
Таким чином, інтереси та права держави є порушеними відповідачем ОСОБА_1 , а тому підлягають судовому захисту.
Судом під час розгляду даної справи не встановлено невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурором надано належні, достатні та допустимі докази на обґрунтування своїх вимог. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури.
Підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
Позов першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області Авдана Романа Костянтиновича в інтересах держави в особі Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецькоїобласті до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки - задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області (пр.Миру, б. 23 с. Багатир Волноваського району Донецької області, 85530, код ЄДРПОУ: 44790913) земельну ділянку з кадастровим номером1421255100:01:003:1393, площею 2,0000 га.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 25.09.2025 року.
Суддя