справа №176/1674/25
провадження №2/176/1015/25
Іменем України
(заочне)
24 вересня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу, -
В травні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява, де позивач просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2391,2 грн, інфляційні втрати у розмірі 12580,03 грн, судові витрати у розмірі 1211,2 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5000 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №7076916-02-04-01 від 24.04.2019 року, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу «Ford Mustang», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».
У відповідності до умов даного Договору, ПрАТ «СК «ВУСО» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
25 вересня 2019 року о 13 годині 33 хвилин, в районі електроопори № 4047 по вул.Василя Жуковського в м.Дніпрі, мала місце дорожньо-транспортна пригоді за участю транспортного засобу «Audi А4», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » - під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак « НОМЕР_1 » - під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Ford Mustang», державний номерний знак « НОМЕР_1 », що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року по справі № 201/11676/19.
Згідно постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 31 жовтня 2019 року по справі № 201/11676/19, відповідач 25 вересня 2019 року о 13 годині 33 хвилин, керуючи автомобілем «Ауді А4», д.н.з. « НОМЕР_2 », рухався в районі електроопори № 4047 по вул.Василя Жуковського в м.Дніпрі, де при зміні напрямку руху не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ford Mustang» д.н.з. « НОМЕР_1 », під керуванням водія ОСОБА_3 . Своїми діями відповідач порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам. Суд визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Потерпіла особа від вищезазначеної ДТП - ОСОБА_3 (власник автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак « НОМЕР_3 ») звернувся до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою на виплату страхового відшкодування.
Співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» 26.09.2019 року було здійснено огляд автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак « НОМЕР_1 » та складено акт (протокол) огляду транспортного засобу - заява на виплату, фото-таблицю пошкоджень.
Згідно рахунку на оплату №4335 від 30.09.2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак « НОМЕР_1 » склала 17087,16 грн. Факт ДТП 25.09.2019 року визнаний ПрАТ «СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується страховим актом №12130-02 від 07.10.2019 року. Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору №7076916-02-04-01 від 24.04.2019 року, на підставі страхового акту, на виконання вимог ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України співробітниками ПрАТ «СК «ВУСО» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи (через автосервіс) в сумі 11017,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням про оплату страхового відшкодування №26756 від 07 жовтня 2019 року.
Згідно страхового акту №12130-02 від 07.10.2019 року сума страхового відшкодування в розмірі 11017,16 грн перерахована на рахунок СТО, де проводився ремонт пошкодженого автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак « НОМЕР_1 » - ТОВ «Бристоль-Авто». Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат ПрАТ «СК «ВУСО» склав 11017,16 грн.
Оскільки відповідальність відповідача на момент ДТП 25.04.2019 року не була забезпечена договором страхування, то саме він повинен виплатити повну суму компенсації, яку здійснила ПрАТ «СК «ВУСО» потерпілий особі від вищезазначеної ДТП.
Як вбачається з вищенаведеного, право регресної вимоги виникло у ПрАТ «СК «ВУСО» з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 07 жовтня 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням. Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду, заподіяну відповідачем внаслідок ДТП 25.09.2019 року, ПрАТ «СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 11 017,16 грн.
16 листопада 2020 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 16/11/2020 про відступлення права вимоги від 16 листопада 2020 року, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, Новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Договором №7076916-02-04-01 від 24.04.2019 року.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.
Проте, відповідач проігнорував дану вимогу та не почав проводити ніяких платежів позивачу. В зв'язку з тим, що Відповідач не погашає заборгованості в добровільному порядку, позивач змушений звернутись до суду за захистом свої прав та законних інтересів у спосіб, який передбачений нормами ЦК України (п.8 ч.2 ст.16).
Позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення борту, а саме:
- завдані збитки в порядку регресу у розмірі 11 017 грн 16 коп.;
- по сплаченому судовому збору в розмірі 908 грн 00 коп.;
- витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 11863 грн 80 коп.;
Заочним Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року по справі №176/1180/21 цивільний позов позивача до ОСОБА_2 було задоволено. Тобто позивачу завдані збитки не були компенсовані ані до розгляду вище згаданої справи, ані під час її розгляду. Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника, та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Відтак вважає, з огляду на той факт, що позов до відповідача був поданий 2021 році, а фактично витрачені кошти в якості судового збору та витрат на адвоката були сплачені позивачем до моменту проголошення рішення по справі, то три проценти річних та інфляційні втрати були розраховані за період з 27.10.2021 року по 18.06.2024 року.
При цьому позивач зазначає, що ним після вступу вищезгаданого рішення суду по справі №176/1180/21 у законну силу було отримано виконавчий лист та скеровано до приватного виконавця Афанасьева Є.О., на примусове виконання. 10 лютого 2022 року приватним виконавцем Афанасьевою Є.О., було винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №68603821, 68602567 доступ до виконавчих проваджень 401В1В28Б937 та 695Г0В0ВГ23Б.
Загальний розмір заборгованості відповідача згідно заочного рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року по справі №176/1180/21 становить 23788 гривень 16 коп.
Загальна сума 3% відсотків річних за користування грошовими коштами за вказаний період складає 2391 гривня 20 копійок, загальний розмір інфляційних втрат за вказаний період складає 12586 гривень 03 копійки згідно доданого розрахунку до позовної заяви.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2391,2 грн, інфляційні втрати у розмірі 12580,03 грн, судові витрати у розмірі 1211,2 грн та витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5000 грн.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином. Заперечень від позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження до суду не надійшло.
Відповідачу ОСОБА_2 , відповідно до вимог ЦПК України, за відомим місцем реєстрації останнього, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відзив на позов відповідач не подав.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом було встановлено, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2021 року по цивільній справі №176/1180/21 позов ФОП « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП « ОСОБА_1 » завдані збитки в порядку регресу в розмірі 11017,16 грн, судовий збір в розмірі 908 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 11863,8 грн (а.с.7-8).
10 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвою Є.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68603821 про примусове стягнення за виконавчим листом №176/1180/21 від 31.12.2021 року з ОСОБА_2 на користь ФОП « ОСОБА_1 » завданих збитків в порядку регресу у розмірі 11017,16 грн (а.с.10)
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Є.О. №68602567 від 10.02.2022 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №176/1180/21 від 31.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 суми судового збору в розмірі 908 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 11863,8 грн (а.с.14-15).
Згідно Інформаційних довідок про виконавче провадження від 03.03.2025 року вищезазначені виконавчі провадження не закінчені (а.с.11-13, 16-18).
Відповідно до результатів розрахунків штрафних санкцій за період з 27.10.2021 року по 18.06.2024 року 3% річних складає 2391,2 грн та інфляційні втрати 12580,03 грн (а.с.19).
Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України в разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021 року по цивільній справі №176/1180/21 позовні вимоги ФОП « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 задоволено та призначено до стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 11017 грн, судового збору у розмірі 908 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 11863,8 грн. З автоматизованої системи діловодства суду Д-3 встановлено, що рішення суду від 27.10.2021 року набрало законної сили 29.11.2021 року.
Судом встановлено, що на підставі вищевказаного рішення приватним виконавцем 10 лютого 2022 року відкрито виконавчі провадження №68603821, 68602567 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП « ОСОБА_1 » завданих збитків в порядку регресу в розмірі 11017,16 грн, суми судового збору в розмірі 908 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 11863,8 грн.
Відповідно до правового висновку постанови Верховного Суду України від 15.11.2010 у справі № 3-11гс10 наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Така правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 16 травня 2018 р у справі № 14-16цс18 (№ 686/21962/15-ц).
Так, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
За таких обставин, обґрунтованими є доводи позовної заяви про нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та розрахунок заборгованості 3% річних та втрати від інфляції доходить до наступного висновку.
Відповідно до долученого представником позивача розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, заборгованість відповідача 3% річних за період 27.10.2021 року по 03.03.2025 року складає 2391,2 грн та втрати від інфляції за період з листопада 2021 року по січень 2025 року становить 12580,03 грн. Суд не погоджується з розрахунком з огляду на наступне.
Судовим розглядом встановлено, що моментом виникнення грошового зобов'язання та відповідно початком нарахування заборгованості 3% річних та інфляційних втрат має рахуватись період з 29.11.2021 року, тобто з моменту набрання законної сили рішенням від 27.10.2021 року про стягнення з відповідача на користь позивача 11017,16 грн в рахунок відшкодування завданих збитків в порядку регресу.
Оскільки, правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення грошових коштів, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.
Щодо нарахування в період дії воєнного часу 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан, який продовжено на момент судового розгляду. Тобто, після введення на території України воєнного стану законодавець врегулював суспільні відносини таким чином, що лише у договірних кредитних відносинах (відносинах позики) виплати, передбачені статтею 625 ЦК України, та неустойка після 24 лютого 2022 року не нараховуються. Натомість аналогічної норми для деліктних правовідносин законодавець на рівні ЦК України не передбачив.
Таким чином, суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3%річних та інфляційні втрати, в тому числі за період з 24.02.2024 року по 03.03.2025 року.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості 3% річних за період з 29.11.2021 року по 03.03.2025 року в розмірі 2326,68 грн. (23788,16 грн - сума основного боргу) * (3% річних) * 1191 (кількість днів прострочення) / 365 (кількість днів у році) / 100 (переведення відсотків)) та втрати від інфляції за період з 29.11.2021 року по 03.03.2025 року в сумі 12580,03 грн.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1205,98 грн (14906,71 х 1211,2 / 14971,23 грн).
Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір №88 про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 року, який укладений між Адвокатським Трикоз Д.Є. та ФОА «Мазуренко Сергій Сергійович»; додаткову угоду №1 Акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 01.02.2024 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру про сплату 5000 грн; свідоцтво Трикоза Д.Є. про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.20-24).
Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Таким чином, відшкодування понесених ФОП « ОСОБА_1 » витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача у повному обсязі, оскільки клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу відповідачем не заявлялось.
Керуючись ст.ст.81, 89, 141, 263-265, 268, 280, 525, 526, ч.1 ст.530, 536, ч.1,2 ст.625 ЦК України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 », РНОКПП НОМЕР_5 , 3% річних у розмірі 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) гривень 68 коп. та інфляційні втрати у розмірі 12580 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень 03 коп. за період з 29.11.2021 року по 03.03.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 », РНОКПП НОМЕР_5 , витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі1205,98 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ