справа №176/1549/25
провадження №2/176/979/25
Іменем України
(заочне)
24 вересня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В квітні 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №L4740537 від 09.02.2019 року у розмірі 32011,64 грн, яка складається з суми заборгованості - 20283,30 грн, суми інфляційних втрат - 9904,51 грн, суми 3% річних - 1823,83 грн, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 09.02.2019 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредитної лінії №L4740537.
Первісний кредитор виконав умови договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник не виконав умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості відповідача становив 20283,30 грн., яка складалась з тіла кредиту в розмірі 10000 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 1950 грн, штрафами 3333,30 грн, комісією 5000 грн.
01.07.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги,в тому числі за договором кредитної лінії №L4740537, за яким ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача.
Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 року відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» за кредитним договором становила 20283,3 грн.
В період з 01.07.2019 року по 27.04.2025 року по кредитному договору №L4740537 від 09.02.2019 року надходження коштів на користь ТОВ «Він Фінанс» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0 грн. Тому, враховуючи вищевикладене, сума заборгованості за відступленим правом вимоги становить 20283,3 грн.
Кредитний договір №L4740537 укладено з відповідачем в електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
Заборгованість відповідача за кредитним договором №L4740537 від 09.02.2019 року - 20283,3 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних за період з 13.02.2022 року по 31.12.2023 року - 1823,83 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань за період з 13.02.2022 року по 11.02.2025 року - 9904,51 грн. Разом заборгованість становить - 32011,64 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №L4740537 від 09.02.2019 року в розмірі 32011,64 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.05.2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином. Заперечень від представника позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, не надходило.
Відповідачу ОСОБА_1 , відповідно до вимог ЦПК України, за відомим місцем реєстрації останньої, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов відповідач не подав.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 09.02.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису укладено Договір кредитної лінії №AG8106665, відповідно до умов якого надано ліміт кредитної лінії 10000 грн, сума кредиту 10000 грн, відсоткова ставка в день 0,65%, комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв'язку з простроченою заборгованістю, в день 150 грн, потенційний ліміт кредитної лінії: 20000 грн, загальна вартість кредиту 11950 грн, реальна річна відсоткова ставка 234 %, дата повного погашення 11.03.2019 року, штраф 50% (а.с.43-45).
Із довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Дінеро» вбачається, що 09 лютого 2019 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Дінеро» кредитний договір № AG 8106665 (номер договору в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця - L4740537) на суму 10000,00 грн строком на 30 днів та зі сплатою процентів 234 % річних. Прийняття та підтвердження умов договору, його підписання позичальником здійснено шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора (otp-пароль) (а.с.36).
Із копії паспорта споживчого кредиту вбачається, що ОСОБА_1 , підписавши його, підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с.46).
Матеріалами справи підтверджено, що 01 липня 2019 року між ТОВ «ФК «Дінеро» і ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором кредитної лінії №AG8106665 від 09 лютого 2019 року (а.с.23-27).
Також, 15 липня 2019 року, 27 вересня 2019 року, 24 грудня 2019 року та 28 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Дінеро» і ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено додаткові угоди до договору відступлення прав вимоги №01072019 від 01 липня 2019 року (а.с.29-33).
Відповідно до реєстру боржників від 30 жовтня 2019 року до договору відступлення прав вимоги №01072019 від 01 липня 2019 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , розмір заборгованості якої становить: заборгованість за кредитом 10000 грн, за процентами 1950 грн, за нарахованими штрафами/пеня 10000 грн, що на загальну суму 21950 грн (а.с.21-22).
Також до матеріалів справи долучено виписку з рахунку станом на 30 жовтня 2019 року, яка складена первісним кредитором ТОВ «ФК «Дінеро», та містить інформацію за укладеним договором №AG8106665: тип кредиту: кредитна лінія, П.І.П. позичальника: ОСОБА_1 , строк дії договору: 30 днів. За період з 09 лютого 2019 року по 30 жовтня 2019 року нараховано заборгованість за тілом кредиту 10000 грн, за процентами - 1950 грн, за нарахованими штрафами/пеня 3333,30 грн., за комісією за підготовку і направлення повідомлень 5000 грн, всього заборгованість складає 20283,3 грн (а.с.17-19).
Також судом встановлено, що 25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом №1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.
Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дінеро» Договору кредитної лінії №AG810665 від 09.02.2019 року (а.с.43-45).
З наданої суду Довідки про ідентифікацію вбачається, що Договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а саме відповідачу на номер мобільного телефону було надіслано комбінацію цифр, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.36).
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково, а саме підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 20283,3 грн.
Щодо вимоги ТОВ «Він Фінанс» про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та помилково здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2022 року по 11.02.2025 року та розрахунок 3% річних за період з лютого 2022 року по 31.12.2023 року.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1823,83 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 9904,51 грн задоволенню не підлягають.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1534,88 грн (20283,3 х 2422,4 / 32011,64 грн).
Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правничої допомоги № 36 від 25.04.2024 року, який укладений між Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»; додаткову угоду до Договору №36 про надання правової допомоги від 25.04.2024 року; детальний опис робіт, виконаних АБ «Анастасії Міньковської»; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 03.03.2025 року, згідно якого загальна вартість робіт 5000 грн; свідоцтво Міньковської А.В. про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.16, 35, 37-39, 42).
Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Таким чином, відшкодування понесених ТОВ «Він Фінанс» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача у повному обсязі, оскільки клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу відповідачем не заявлялось.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 514, 536, 610, 612, 625, 626, 629, 638, 639, 1046-1049, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 137, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, юридична адреса: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8) заборгованість за Кредитним договором №L4740537 від 09.02.2019 року в розмірі 20283 (двадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 30 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, юридична адреса: 04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1534,88 гривень та 5000 грн - витрати на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ