Ухвала від 25.09.2025 по справі 229/2568/22

Справа № 229/2568/22

1-кп/212/963/25

УХВАЛА

25 вересня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу матеріали кримінального провадження № 22022050000002179 від 16 липня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,

за участі прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , -

встановив:

Обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про залучення перекладача у кримінальному провадженні № 22022050000002179.

Вислухавши прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_3 , а також захисника, яка підтримала клопотання обвинуваченого, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 3 ст. 29 КПК України слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так в ч. 1 ст. 68 КПК України зазначено, що в разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача.

Водночас у КПК не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема, не встановлено й безумовного обов'язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження залучати перекладача.

Відповідно до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.

Суд вважає, що питання про дотримання вимог ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача слід вирішувати в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так суд встановив, що відповідно до ксерокопії паспорта громадянина України та матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 є громадянином України, з народження проживає на території України.

Також суд встановив, що обвинувачений цілком розуміє українську мову, надавав зрозумілі відповіді на поставлені йому українською мовою питання, а також на досудовому розслідуванні не заявляв клопотання про те, що потребує перекладача.

Враховуючи те, що особа не вказувала про необхідність залучення перекладача у вказаному кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, у слідчого судді не було об'єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою.

Таким чином суд дійшов висновку, що відсутні підстави для залучення за клопотанням ОСОБА_3 перекладача останньому після трьох років судового розгляду кримінальної справи відносно нього, враховуючи, що він забезпечений участю захисника, а матеріали справи не містять доказів для необхідності залучення перекладача ОСОБА_3 .

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 серпня 2019 року по справі № 672/1599/17.

Керуючись ст. 29, 68КПК України, -

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення перекладача - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1