Справа №345/3593/25
Провадження № 2/345/1671/2025
24.09.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Мигович О.М.,
з участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.04.2024 шлюб розірвано. Від шлюбу у сторін народилися двоє дітей донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не цікавиться вихованням доньок, матеріально не допомагає. Позивачці одній важко утримувати дітей, оскільки витрати на харчування, одяг, освіту, медичне обслуговування, розвиток талантів та здібностей дітей зростають. Тому просить суд стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання дітей щомісячно в розмірі 1/3 частини від усіх доходів відповідача, до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч.6 ст.19 ЦПК України, справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства), є малозначними справами.
Відповідно до ч.1ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 11.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, позивачка не заперечує, щодо заочного розгляду справи, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстровану шлюбі, Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.04.2024 шлюб розірвано малолітніх дітей залишено проживати з матір'ю (а.с.7-10).
Від шлюбу у сторін по справі народилися діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.12.2011 року та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 23.12.2011 року (а.с.5,6).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні їх неповнолітніх дітей.
Дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частинами 1, 2 ст. 27 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України визначено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу отримує в натурі, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача, може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач на сьогоднішній день не надає коштів на утримання дітей та відмовляється добровільно сплачувати аліменти у розмірі встановленому законом.
Від відповідача будь-яких заперечень чи спростувань з приводу викладених у позові обставин до суду не поступало, а тому суд бере до уваги доводи позивачки про те, що відповідач є здоровою, працездатною особою, інших утриманців, яких він зобов'язаний утримувати у відповідності до вимог закону, у нього не має, а, отже, він може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей у визначеному нею розмірі.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позов необхідно задоволити та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але неменше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, і вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 289, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задоволити.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої у АДРЕСА_1 , аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 10.07.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 гривень судового збору.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: