Справа № 215/6960/25
3/215/2408/25
24 вересня 2025 року cуддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи: АТ «Кривбасзалізрудком», заступник начальника дільниці №22 шахти «Тернівська», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.08.2025 серії ЕПР1 № 421223, водій ОСОБА_1 12.08.2025 о 21 год. 42 хв. по вул. Івана Сірка, буд.103 в Тернівському районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом BMW 318I, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alkotest Drager 6820 та медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовано на відеореєстратор 475126, 475354.
03.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами спарви та укладення договору з адвокатом для отримання правової допомоги. У зв'язку з цим розгляд справи було відкладено на 24.09.2025.
У судове засідання, призначене на 24.09.2025, ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 12.08.2025 увечері йому стало відомо про дорожньо-транспортну пригоду за участю батька його дружини. Разом із дружиною він вирушив на місце події, де забрав документи батька на автомобіль, після чого, коли потерпілого госпіталізувала карета швидкої допомоги, вони поїхали до лікарні. По дорозі транспортний засіб ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції, які вказали причиною зупинки непідсвічений номерний знак. Під час спілкування інспектор поліції зазначив, що від ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю, та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 категорично відмовився, мотивуючи це тим, що поспішав до лікарні. Також він наголосив, що алкогольних напоїв не вживає; вважає, що до нього було проявлено упереджене ставлення та здійснювалися провокації на конфлікт з боку працівників поліції.
Захисник Морозов Є.Є. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі так як вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У справі відсутні належні процесуальні документи, які могли б підтвердити порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та слугували б законною підставою для зупинки відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Посилання в рапорті на нібито порушення п.30.2 ПДР не підтверджене доказами. Відеозаписи демонструють достатнє освітлення номерного знака, огляд автомобіля працівниками поліції не проводився. Отже, зупинка була безпідставною. Відповідно до Інструкції від 09.11.2015 р. №1452/735, огляду підлягають лише водії, у яких наявні ознаки сп'яніння. З відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 поводився спокійно, чітко відповідав на запитання, координація рухів не була порушена, тремору рук не спостерігалося, колір обличчя - природній. Свідки також не підтвердили наявності ознак сп'яніння. Саме запах алкоголю з порожнини рота, який зазначено у протоколі, поліцейськими на місці підтверджено не було. У направленні на огляд відсутній підпис ОСОБА_1 , відеозаписи не містять моменту його вручення, що свідчить про порушення вимог Інструкції. Відтак у законний спосіб водій на медичний огляд не направлявся.
ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду з метою ухилення від відповідальності. Він лише висловив незгоду з незаконними діями поліцейських, враховуючи безпідставну зупинку транспортного засобу та відсутність ознак сп'яніння. Надані відеозаписи з боді-камер мають фрагментарний характер, містять перерви в записі, що порушує вимоги наказу МВС №1026 від 18.12.2018. Це ставить під сумнів їхню автентичність і не дозволяє вважати їх достатніми для доведення вини.
ЄСПЛ у своїй практиці наголошує, що справи про адміністративні правопорушення, які передбачають серйозні санкції, підпадають під дію гарантій ст.6 Конвенції. Відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За відсутності належних доказів у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
У ході розгляду справи захисником Морозовим Є.Є., подано клопотання про виклик та допит свідка, яке було долучено судом до матеріалів справи для подальшого розгляду по суті. У вказаному клопотанні захисник обґрунтував необхідність допиту свідка з метою встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши ОСОБА_1 , захисника Морозова Є.Є., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У статті 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частинами 1, 2, 3 статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно з п.2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 3, 4 р.1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутністю лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 7 розділу 1 вказаної інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у розумінні ст. 251 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421223 від 12.08.2025 (а.с. 2); направленням на огляд від 12.08.2025 (а.с. 3); актом огляду на стан сп'яніння (а.с.4); рапортом (а.с.5); довідкою, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня (а.с. 6); карткою обліку адміністратвиного правопорушення (а.с.8); відеозаписом з відеореєстратора, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем BMW 318I, д.н.з. НОМЕР_1 . Водій на відео не заперечує факт керування транспортним засобом та вказує, що не вживає алкоголь. Також на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 роз'яснюються його права, встановлено та оголошено ознаки алкогольного сп'яніння, а останній відмовляється від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с. 9).
Суд зазначає, що на відеозаписі з боді-камери зафіксовано події, пов'язані з керуванням транспортним засобом водієм ОСОБА_1 12.08.2025 о 22:20 год. Запис дозволяє повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які брали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Відеозапис свідчить, зокрема, про категоричну відмову водія пройти огляд на стан сп'яніння за пропозицією працівника поліції. Отже, даний відеозапис отримано у встановленому законом порядку працівником поліції з використанням наявних технічних засобів і він є належним та допустимим доказом наявності адміністративного правопорушення.
У ході розгляду справи захисником Морозовим Є.Є. було подано клопотання про виклик та допит свідка, яке суд долучив до матеріалів справи для подальшого розгляду по суті. Разом з тим, допит свідка судом не проводився, оскільки його показання не могли б додати нових істотних обставин, які не зафіксовані у матеріалах справи. Усі події та перебіг спілкування між поліцейськими та правопорушником відображені на відеозаписах, що містяться у справі, тому суд визнав виклик і допит свідка недоцільними.
Суд вважає доводи ОСОБА_1 щодо відсутності правопорушення необґрунтованими. З матеріалів справи, зокрема з відеозаписів з боді-камери, вбачається, що транспортний засіб був зупинений працівниками поліції у межах їхніх службових повноважень у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху. Відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння не може виправдовуватися посиланням на нібито терміновість поїздки, оскільки огляд пропонувався на місці зупинки, відповідно до вимог Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», та може проводитися як на місці, так і у закладі охорони здоров'я. Заяви водія про відсутність вживання алкоголю та нібито упереджене ставлення з боку поліцейських не спростовують факт наявності ознак сп'яніння, зафіксованих працівниками поліції та відображених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд встановив, що дії поліцейських були законними, обґрунтованими та відповідали вимогам чинного законодавства щодо зупинки транспортного засобу та пропозиції водію пройти огляд. Таким чином, посилання ОСОБА_1 на нібито необхідність терміново слідувати до лікарні та на відсутність порушень не спростовують обставин, викладених у матеріалах справи, та не виключають наявності складу адміністративного правопорушення.
Доводи захисника Морозова Є.Є. про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу суд не приймає, оскільки відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортний засіб у разі наявності ознак технічної несправності або порушення правил дорожнього руху. У матеріалах справи міститься рапорт працівника поліції, де зазначено, що було зафіксовано порушення вимог п.30.2 ПДР України. Цей рапорт є службовим документом, складеним уповноваженою особою, і підстав сумніватися в його достовірності не має. Аргументи захисника щодо відсутності у водія ознак алкогольного сп'яніння також відхиляються. У протоколі про адміністративне правопорушення та направлення на медичний огляд зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідала обстановці, та тремтіння пальців рук. Ці відомості є узгодженими між собою та підтверджують обґрунтованість підозри поліцейських. Твердження захисту про відсутність запаху алкоголю з порожнини рота спростовуються поясненнями працівників поліції, які є належними та допустимими доказами у справі. Щодо направлення на огляд суд зазначає, що відсутність підпису водія на відповідному документі не свідчить про його недійсність. Відповідно до Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляд проводиться за наявності ознак сп'яніння, а відмова особи від підпису або отримання направлення не звільняє її від обов'язку пройти огляд. Твердження захисника про фрагментарність відеозаписів не є підставою для визнання їх недопустимими доказами. Записи містять основні події та відображають факт спілкування поліцейських з водієм, його пропозицію пройти огляд, а також відмову ОСОБА_1 від такого огляду як на місці, так і в медичному закладі. Посилання сторони захисту на ст.62 Конституції України та практику ЄСПЛ суд вважає безпідставними, оскільки в даному випадку у справі наявна достатня сукупність доказів, що підтверджує факт відмови водія від проходження огляду, що саме по собі є закінченим складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, доводи захисника не знаходять підтвердження матеріалами справи, а наведені обставини не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ОСОБА_1 склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова водія, який керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з довідкою інспектора відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 6), тому він підлягає адміністративній відповідальності як водій, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що передбачено нормами ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 605,50 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 126, 130, 248, 249, 252, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (Рахунок для сплати штрафу. Отримувач коштів: ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Р/Р отримувача (IBAN): UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави. (Рахунок для сплати судового збору. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.