Справа № 194/684/25
Номер провадження № 2/194/597/25
24 вересня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Директор ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 08 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4892630 у електронній формі. 26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено договір факторингу №26-01/2022-83, у відповідності до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», було укладено відступлення прав вимоги №10-01/2023, у відповідності до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4892630 в сумі 17805, 00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам - 14475, 00 грн., заборгованість за комісією - 330, 00 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №489263 від 08.10.2021 у розмірі 17805, 00 грн., судові витрати у розмірі 2422, 20 грн., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належними чином.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 08.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір про споживчий кредит №4892630, сума кредиту 3000,00 грн., кредит надано строком на 30 днів з 08.10.2021 року, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 07.11.2021 року. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом в розмірі 5% річних від залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту: 330.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Строк дії кредиту складає період з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Крім того, 08.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був підписаний паспорт споживчого кредиту №4892630 та сторони погодили графік платежів.
26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено договір факторингу №26-01/2022-83, у відповідності до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4892630 в сумі 13455.00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам - 10125, 00грн., заборгованість за комісією - 330, 00 грн.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», було укладено договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, у відповідності до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №4892630 в сумі 17805, 00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам - 14475, 00 грн., заборгованість за комісією -330, 00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит №4892630 від 08.10.2021 року ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого у нього утворилася заборгованість становить 13455.00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №4892630 від 08.10.2021 року ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого у нього утворилася заборгованість станом 10.01.2023 року на становить 17805, 00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам - 14475, 00 грн., заборгованість за комісією -330, 00 грн.
Згідно довідки від 08.10.2024 року виданої ТОВ «Мілоан», 08.10.2021 року було перераховано кредитні кошти у розмірі 3000, 00 грн. на номер картки № НОМЕР_1 , за кредитним договором №4892630.
Факт наявності заборгованості за кредитними договорами у встановленому законом порядку ніким не спростовано.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 Цивільного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
У кредитних договорах зазначено, що підписаням цих договорів позичальник підтверджує що, ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, вивчив договір та правила надання грошей в кредит. Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, а також підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за кредитним договором, не довів відсутність заборгованості.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським обєднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги.
Відповідно до Акту надання послуг від 31.03.2025 та заявки на надання юридичної допомоги №426 від 01.03.2025 року згідно договору № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, розмір гонорару за надання клієнту адвокатом правової допомоги по справі ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановлено та погоджено у фіксованому розмірі, що становить 9000,00 грн.
Відповідач не довів суду неспівмірність витрат на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такая правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №4892630 від 08 жовтня 2021 року у розмірі 17805, 00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам - 14475, 00 грн., заборгованість за комісією - 330, 00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 634, 638, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280, 281 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄРДПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ вул. Мечнікова буд. 3 офіс 306) заборгованість за договором №4892630 від 08 жовтня 2021 року у розмірі 17805, 00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 3000,00 грн., сума заборгованості по відсоткам - 14475, 00 грн., заборгованість за комісією - 330, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄРДПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ вул. Мечнікова буд. 3 офіс 306) судовий збір у сумі 2422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2025 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін