Справа № 194/1109/25
Номер провадження № 2/194/816/25
24 вересня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свою позовну вимогу вона мотивує тим, що позивач з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 28.08.2010 року. Від сумісного життя сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо, до примирення не спрямовані, відсутнє взаєморозуміння. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 28 серпня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 137.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій просить розглядати справу без її участі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав до суду заяву, в якій просить розглядат справу без його участі та позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28 серпня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 137.
Від сумісного життя сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як видно з позовної заяви, в сім'ї немає взаємопорозуміння та взаємоповаги, шлюбні відносини припинені, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо, сумісне життя не склалося тобто характер сформованих відносин у родині є таким, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зареєстрований між сторонами шлюб може бути розірваний за рішенням суду, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити інтересам сторін.
Головними мотивами, з яких суд визнав збереження сім'ї неможливим є ініціатива позивача, тобто звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, та обставини викладені у позовній заяві, а також визнання відповідачем даної позовної заяви з відсутністю заперечень проти задоволення позовних вимог, що виражає його байдужу позицію щодо збереження шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Загальної декларації ООН з прав людини, ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч.8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Позивач не висловила своєї позиції щодо прізвища, яке їй слід залишити після розірвання шлюбу.
У зв'язку з тим, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судового збору, що є його правом, суд при ухваленні рішення зазначене питання не розглядає.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 28 серпня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 137, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,та ОСОБА_1 ,(дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , які мають малолітніх дітей, розірвати.
Залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_6 .
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2025 року.
Головуючий суддя В.О. Корягін