ЄУН193/1352/23
Провадження №1-кп/193/26/25
іменем України
23 вересня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у межах кримінального провадження № 12023040000000482 від 23.05.2023 клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
На розгляді Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за № 12023040000000482 від 23.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 605 600 грн.
Під час судового розгляду справи прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 27.09.2025. З тих підстав, що ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не відпали та не змінились, застосування будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу унеможливить забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Також прокурор вважав за можливе залишити для обвинуваченого можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у раніше визначеному судом розмірі, - 605 600 грн.
Вважає, що метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання ризикам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, через суворість покарання за вчинення тяжкого злочину (до 10 років позбавлення волі), зазначений у його клопотанні ризик незаконно впливати на потерпілих та експертів у кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив не враховувати, оскільки такого ризику наразі вже не існує.
Обвинувачений та захисник заперечували щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зокрема захисник, наголошує на тому, що обвинувачений під вартою перебуває вже більше двох років, всі потерпілі, свідки та експерти у справі вже допитані, з цим суттєво знизилися ризики невиконання процесуальних обов'язків обвинуваченим, а тому є підстави для перегляду міри запобіжного заходу. Зокрема просив суд обрати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали і теж просили його задовольнити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування цього кримінального провадження за ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.07.2023 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.08.2023 з можливістю внесення застави у розмірі 805 200 грн.
Надалі, після спрямування обвинувального акту для його розгляду до Софіївського районного суду Дніпропетровської області, судом відповідний запобіжний захід відносно обвинуваченого у рамках цього кримінального провадження був неодноразово продовжений, зокрема востаннє, за ухвалою суду від 29.07.2025, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 27.09.2025 з можливістю внесення раніше визначеної застави у розмірі 605 600 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 201, ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Виходячи з положень глави 18 КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Дійсно, згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього кодексу.
За змістом ст.199 КПК України при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує подані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший передбачений законом запобіжний захід, тощо.
Оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку про продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, внаслідок якого загинуло троє людей, серед яких двоє працівників прокуратури, може переховуватися від суду. Ці ризики доводиться, зокрема тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, за які може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, особою обвинуваченого, який жодним чином не відшкодував завданої шкоди, провину не визнає, на досудовому розслідуванні уникав від участі у слідчих діях для встановленню важливих обставин справи.
Відтак суд, вважає, що ризик переховування обвинуваченого від суду, який був підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшився та продовжує існувати. На переконання суду зміна або застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 і виключити ризики, пов'язані із звільненням його з-під варти, а тому неможливо на даний час застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Доводи захисника про наявність підстав для заміни діючого запобіжного заходу на більш м'який, зокрема на домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю, суд визнає необґрунтованими, оскільки через зайнятість правоохоронних органів у наданні відсічі ворогу, втрачається повноцінна та беззастережна можливість контролю обвинувачених чи підозрюваних у кримінальних правопорушеннях. За таких обставин обвинувачений безумовно може використати звільнення з-під варти як шанс втекти від суду, щоб в такий спосіб уникнути кримінальної відповідальності.
Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
На переконання суду у даній конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України.
При продовженні такого запобіжного заходу, суд також виходить з того, що у обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні необхідні стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність заявлених ризиків. Так, відповідно до наявних в матеріалах провадження відомостей, обвинувачений ОСОБА_6 (28 років) зареєстрований та фактично мешкає разом зі своєю матір'ю, власної сім'ї не створив, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має.
Посилання захисника на зменшення ризиків, що може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу на більш м'який, в даному випадку не є беззаперечною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи обставини кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_6 , тяжкі наслідки, що настали, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
Доводи захисника про недоведеність заявленого ризику, не заслуговують на увагу, оскільки виходячи з обставин кримінального провадження, вони є вкрай вірогідними, крім того, норми закону не вимагають надання доказів того, що обвинувачений здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні, що в даному випадку виходячи з характеру інкримінованого злочину та особи обвинуваченого ОСОБА_6 , встановлено поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб з можливістю внесення раніше визначеної застави у розмірі 605 600 грн.
Керуючись ст. 182, 183, 194, 197, 199, 331, 371, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 22 листопада 2025 року включно з можливістю внесення раніше визначеної застави у сумі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень.
У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_6 застави у визначеному розмірі, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язати обвинуваченого виконувати наступні обов'язки на строк до 22.11.2025, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.
Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг).
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та не зупиняє судовий розгляд кримінального провадження.
У зв'язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 25.09.2025 звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.
Суддя ОСОБА_1