Справа № 191/3692/25
Провадження № 3/191/1208/25
22 вересня 2025 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Твердохліб А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП -
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №390334 від 13.07.2025 року зазначено, що 13.07.2025 року о 14 год. 20 хв. в с.Славгород, по вул.Транспортна, 83, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При вчиненні адміністративних правопорушень працівники поліції на виконання вимог ст. 266 КпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, проводять на місці зупинки транспортного засобу огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, використовуючи спеціальні технічні засоби.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КпАП, передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона частини першої статті 130 КпАП передбачає відповідальність за «керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння» (пункт 2.9. а Правил дорожнього руху України) або «відмову особи пройти відповідний огляд» (пункт 2.5. Правил дорожнього руху України).
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Працівник поліції повинен дотримуватися вимог КпАП та інших нормативних актів, зокрема Інструкції №1026 щодо порядку фіксування безпосередньо керування особою транспортним засобом та/або фіксування відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Під час розгляду справи суду надано відеозапис події від 13.07.2025 року, згідно якого встановлено тільки факт безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом, але не можливо встановити факт відмови ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд у встановленому законом порядку для з'ясування стану алкогольного сп'яніння. Крім того працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідки не залучались.
Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Справи щодо вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КпАП зокрема, потребують ретельного судового розгляду за участі сторони обвинувачення, наділеної рівними правами з захистом, зокрема, правом оскарження рішення суду по суті справи.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Тому, дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 285 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А. В. Твердохліб