Справа № 188/652/23
Провадження № 1-кп/185/1304/25
24 вересня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021000000001429 від 17 листопада 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників обвинувачених - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника потерпілого - ОСОБА_13
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, ніде не працює. Під загрозою застосування суворого покарання у вигляді позбавлення волі у випадку визнання його винуватим ОСОБА_7 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, експертів, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений є раніше судимою особою.
На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора. Зокрема зазначили, що захисник клопотання отримав в день його розгляду. Застава чомусь визначена інша, ніж визначено попередньою ухвалою суду. Також в клопотанні зазначено про те, що запобіжний захід закінчив свою дію 20 вересня. Також зазначили, що сума застави є для обвинуваченого не помірною. Захисник звернув увагу на тривалий час перебування обвинуваченого під вартою.
Представник потерпілого підтримав прокурора.
З'ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Зазначення прокурором іншої, більшої суми застави, ніж визначено в попередній ухвалі суду є дискреційними повноваженнями прокурора, адже він ставить питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і в цьому аспекті застава виступає альтернативою найсуворішому запобіжному заходу, а не про продовження дії обов'язків покладених на обвинуваченого фактом внесення застави.
Так само зазначення прокурором в клопотанні дати закінчення дії попередньої ухвали вказує, на те, що прокурор допустив помилку під час складання вказаного клопотання, та необхідність більш ретельного ставлення до складання процесуальних документів. Вказівка прокурора про дату дії попередньої ухвали не скасовує та не змінює дію ухвали якою було раніше продовжено запобіжний захід обвинуваченому.
У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_7 спливає 10 жовтня 2025 року, а наступне судове засідання призначено на більш пізню дату, з врахуванням зайнятості учасників провадження.
Як встановлено, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання до дванадцяти років позбавлення волі, ніде не працює, отже має слабкі соціальні зв'язки.
Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому свідчить про наявність ризику залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.
Ризик переховування від суду об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає, що даний ризик має місце, оскільки ОСОБА_7 є раніше судимою особою.
Суд враховує відомості про те, що ОСОБА_7 вчинив незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК 12.11.2021 року, за яке був засуджений, саме цього дня він і був затриманий, а відповідно до довідки з Департаменту інформаційних технологій Національної поліції України за даним фактом йому було повідомлено про підозру 07.12.2021 та 13.12.2021 був застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Проте ОСОБА_7 , усвідомлюючи те, що він є підозрюваним і на нього покладені обов'язки відповідно до застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, усвідомлюючи значення своїх дій, обвинувачується у продовженні своєї злочинної діяльності, зокрема у тому, що 13.12.2021р. повторно вчинив таємне викрадення чужого майна у складі організованої групи та продовжував вчиняти у складі тієї ж групи кримінальні правопорушення до лютого 2022 року. Вказані дії обвинуваченого можуть вказувати на те, що він, перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків, адже судовий розгляд даного кримінального провадження станом на 24.09.2025 року не розпочато, а свідки не допитані, в той же час анкетні дані та адреси проживання обвинуваченому відомі.
При цьому, суд зважає, що ризик можливого впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що перераховані ризики свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, а саме, що він не працює, не має постійного джерела доходів, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та обставини їх вчинення, тривалість перебування під вартою, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 183, 314-315, 372 КПК України, суд
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 22 листопада 2025 року.
Розмір застави визначити в розмірі 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн.
У разі внесення застави на обвинуваченого покласти обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 22 листопада 2025 року.
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3