19.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/8863/25
Номер провадження: 2/205/3970/25
19 вересня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Акціонерне товариство «Акцент - банк» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що банк на підставі заяви № б/н від 02.12.2021 року надав ОСОБА_1 (далі - Відповідач) кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування щомісячно на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобов'язався такі грошові кошти прийняти, належним чином їх використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, а також сплатити проценти за користування таким грошима.
Однак, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення заборгованості за тілом кредиту та сплати процентів, у зв'язку із чим станом на 26.05.2025 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 39 979 грн. 08 коп., де заборгованість за кредитом - 22 587 грн. 08 коп. та заборгованість за відсотками - 17 392 грн. 47 коп.
У зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № б/н від 02.12.2021 року у загальному розмірі 39 979 грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Акціонерного товариства «Акцент - банк» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 02.12.2021 року між Акціонерним товариством «Акцент - банк» та ОСОБА_1 про було укладено кредитний договір № AD56СТ155101209544, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Швидка готівка», та отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. У вказаній заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а відтак, породжували відповідні договірні зобов'язання для сторін по справі.
Матеріалами справ підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, відповідно до умов договору відкрив відповідачу картковий рахунок в національній валюті України.
Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, Відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, Межевікіним ОСОБА_2 ем, станом на 26.05.2025 року за Договором № AD56СТ155101209544 від 02.12.2021 року виникла заборгованість на загальну суму 39 979 грн. 08 коп., де заборгованість за кредитом - 22 587 грн. 08 коп. та заборгованість за відсотками - 17 392 грн. 47 коп.
Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Заст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.ч. 1, 2ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
У статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачений порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Крім того, відповідно до Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, затверджене постановою Правління НБУ від 14 серпня 2017 року № 78, яке діяло в редакції на час підписання анкети-заяви, всім банкам надана можливість використання електронного підпису для застосування безпаперових технологій при наданні банківських послуг та визначено, що суб'єкти електронної взаємодії - Національний банк України, банки України, комерційні агенти банків, клієнти та контрагенти банків України (п. 5 розділу 1).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У справі встановлено, що сторони при укладенні кредитного договору, його істотні умови також узгодили в електронній формі. Відповідач ознайомлювалася із паспортом споживчого кредиту про умови кредитування в електронній формі та підвередила це накладенням електродного підпису, що відповідає положенням зазначеним у анкеті-заяві.
Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що оскільки між банком та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався вся прийняти грошові кошти, та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.
При цьому позивач довів обставину ознайомлення відповідача з істотними умовами такого договору зокрема про розмір та порядок повернення кредиту, розмір та порядок сплати процентів.
Суд вважає, позивачем доведено факт отримання відповідачем коштів за наявним в матеріалах справи правочином. Так, матеріалами справи підтверджено факт виконання банком, як первісним кредитором, своїх зобов'язань за кредитним договором перед позивальником, зокрема надання відповідачеві на умовах строковості, платності та повернення кредитних грошових коштів, що підтверджується випискою по рахунку позичальника, який є первинним документом, який за своєю формою відповідає вимогам, що встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та платіжним документом - меморіальним ордером про перерахування кредитних коштів позичальнику. У зв'язку із чим, суд сприймає таку виписку та меморіальний ордер як належні, достатні та допустимі доказа надання кредитних коштів банком відповідачеві.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в цій частині ґрунтується на законі та підлягає задоволенню, у зв'язку із чим суд стягує із відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту.
Окрім цього, Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Суд вважає, що вважає, що шляхом підписання вказаного кредитного договору та паспорту споживчого кредиту відповідач, як споживач, був проінформований також про реальну процентну ставку, загальні витрати за кредитом, та строк дії кредитного договору та інші важливі правові аспекти його надання, що передбачені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Відтак, позов підлягає задоволенню у його повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь банку за Договором № AD56СТ155101209544 від 02.12.2021 року, станом на 26.05.2025 року, заборгованість у загальному розмірі 39 979 грн. 08 коп., де заборгованість за кредитом - 22 587 грн. 08 коп. та заборгованість за відсотками - 17 392 грн. 47 коп.
Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з'явився заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-
1. Позов Акціонерного товариства «Акцент - банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - банк» (місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за Договором № AD56СТ155101209544 від 02.12.2021 року, станом на 26.05.2025 року у загальному розмірі 39 979 грн. 08 коп., де заборгованість за кредитом - 22 587 грн. 08 коп. та заборгованість за відсотками - 17 392 грн. 47 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - банк» (місце знаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.