09.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/2814/25
Провадження №2/205/2422/25
09.09.2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Вольф В.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, -
КП «Дніпроводоканал» ДМР звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення КП «Дніпроводоканал» ДМР надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам, які повинні оплачувати дані послуги щомісяця. Між КП «Дніпроводоканал» ДМР та ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно рішення ДМР №526 від 20.04.1995 р. про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», абоненту відкрито особовий рахунок. Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де уповноваженим власником є ОСОБА_1 , якій відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та станом на 31.10.2024 р. складає 43162,42 грн. сума основного боргу за період з серпня 2019 р. по жовтень 2024 р. Інфляційне збільшення суми боргу за період з 10.2019 по 01.2022 р. складає 1634,89 грн., сума 3% річних за період з 10.2019 р. по 01.2022 р. складає 186,67 грн. Загальна заборгованість відповідача перед КП «Дніпроводоканал» ДМР складає 44983,98 грн. КП «Дніпроводоканал» ДМР належним чином виконував та виконує покладені на неї законодавством обов'язки щодо надання послуг водопостачання та водовідведення, проте відповідач, порушила та порушує покладений на неї обов'язок щодо оплати за наданні послуги. Факт часткової оплати отриманої послуги водопостачання та водовідведення свідчить про фактичну згоду відповідача на отримання та оплату комунальних послуг в частині фактично отриманого водопостачання та водовідведення. Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за місцем реєстрації власником даного житлового приміщення є ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за даною адресою. Просить стягнути з ОСОБА_1 суму основного боргу по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення в розмірі 43162,42 грн. з урахуванням 3% річних в розмірі 186,67 грн. та інфляційного збільшення в розмірі 1634,89 грн., а всього 44983,98 грн., а також судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача КП «Дніпроводоканал» ДМР, Якименко А.Ю., що діє на підставі довіреності, надала суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що у ЦК України визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (статті 257, 258 ЦК України). Постановою Кабміну від 11.03.2020 року № 211 установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався. В останнє такий строк був продовжений постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 року № 650 включно до 30.06.2023 року. Згідно із Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто, до 30 червня 2023 року. У п. 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину. Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що п. 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, підлягає застосуванню і в тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі ст. 259 ЦК України. Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2022 року по справі № 679/1136/21. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-IX, строк якого також неодноразово продовжувався та діє по теперішній час. У п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Позовна заява до суду подана 21.02.2025 р., тобто, під час воєнного стану в Україні. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. З огляду на наведене, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц, у постановах Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2024 у справі № 204/6161/23, від 10.11.2023 у справі № 205/4002/23, від25.12.2023 у справі № 204/9267/21, від 08.08.2024 у справі № 204/8726/23. На підставі вищевикладеного, позивач, вважає, що при вирішенні цієї справи, необхідно взяти до уваги зміни внесені до Цивільного кодексу України, оскільки, при врахуванні вищевказаних карантинних обмежень та воєнного стану, стягненню підлягає заборгованість, яка починається з 11.03.2017 р. А оскільки, позивач пред'явив позов про стягнення заборгованості, що утворилася з 08.2019 року по 10.2024 року, інфляційних витрат та 3% річних, що були нараховані з 10.2019 року по 01.2022 року, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Представник позивача КП «Дніпроводоканал» ДМР, Скиба А.Ю., надала суду заяву про розгляд даної справи за її відсутності, за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити у повному обсязі. При обчисленні строків позовної давності також просить звернути увагу на зміни внесені ЦК України в розділ "Прикінцеві та перехідні положення", у зв'язку з чим перебіг позовної давності у період дії воєнного стану зупинено.
Представник відповідача Олійник К.С., Годько І., надала суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає доцільно зазначити про застосування строків позовної давності. З позовної заяви вбачається, що періодом нарахування заборгованості є серпень 2019 р. по жовтень 2024 р., тобто виставлено комунальний борг за 5 років. Вважає, що у позивача право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав закінчилося у грудні 2018 р., однак позовну заяву подано 24.10.2024 р., про свідчить вхідний штамп канцелярії суду. Разом з тим, з позову вбачається, що сума боргу складає 43162,42 грн., також інфляційне збільшення суми боргу за період з жовтня 2019 р. по січень 2022 р. складає 1634,89 грн., розмір 3% річних 186,67 грн., за період з 10.2019 р. по 01.2022 р. При цьому у разі застосування строків позовної давності інфляційне збільшення суми боргу та 3% річних не можуть бути нараховані за період з 10.2019 р. по 01.2022 р. Просить застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Дніпроводоканал» ДМР в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 24.02.2025 р. та довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13.11.2024 р.
Між КП «Дніпроводоканал» та ОСОБА_1 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення, згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 526 від 20.04.1995 р. про розподіл плати за надання населенню комунальних послуг споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал» ДМР, у зв'язку із чим абоненту ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості по особистому рахунку НОМЕР_1 , заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 складає 44983,98 грн., з яких: 43162,42 грн. - сума основного боргу за період з серпня 2019 р. по жовтень 2024 р.; 1634,89 грн. - інфляційного збільшення боргу за період з жовтня 2019 р. по січень 2022 р.; 186,67 грн. - 3% річних за період з жовтня 2019 р. по січень 2022 р.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 68 ЖК Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно ст.160 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2015 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, який введено в дію 01 травня 2019 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п.15 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 9 листопада 2017 року, який введено в дію 01 травня 2019 року, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст.612 ЦК України.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи, що відповідачі належним чином не виконали зобов'язання по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, суд дійшов висновку, що позов КП «Дніпроводоканал» ДМР є обґрунтованим та підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення у розмірі 44983,98 грн., з яких: 43162,42 грн. - сума основного боргу за період з серпня 2019 р. по жовтень 2024 р.; 186,67 грн. - 3% річних за період з 10.2019 р. по 01.2022 р. та 1634,89 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за період з 10.2019 р. по 01.2022 р.
Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Вона обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253255 ЦК України та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (стаття 256, частина перша статті 260, частина третя статті 267 ЦК України).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю в три роки.
Таким чином до позовних вимог у цій справі, а саме стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 3% річних та інфляційних втрат застосовується загальна позовна давність у три роки, і для кожного щомісячного нарахування перебіг цього строку починається окремо.
Порядок відліку позовної давності наведено в статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу,за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Такі висновки викладені в постановіВеликої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року в справі № 127/15672/16-ц (провадження №14-254цс19) та є релевантними до цієї справи.
Суд зазначає, що із 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року).
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).
Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (Закон України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19»).
Отже, на період дії карантину законодавець звільнив позичальникавід обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення платежів за кредитами (позиками), однакнезвільнив від відповідальності, визначеноїстаттею625ЦК України, тому до спірних правовідносин застосовні положення про позовну давність та щодо їїпродовження на строк дії карантину.
Тобто, строки давності щодо вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та сум застаттею625ЦК України,які не спливли на момент набрання чинності Законом № 540-ІХ (02 квітня 2020 року), продовжуються на строк дії такого карантину.
24.02.2022 в Україні введений воєнний стан Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, строк якого також неодноразово продовжувався та діє по теперішній час. У п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Позовна заява до суду подана 21.02.2025, розрахунок заборгованості закінчується жовтнем 2024 року, а Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025р. № 4434-IX, набрав чинності лише 04 вересня 2025р. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача потрібно рахувати з 02 квітня 2017 року.
Оскільки розрахунок заборгованості надано з серпня 2019 року по 10.2024 р., інфляційних витрат та 3% річних, що були нараховані з 10.2019 року по 01.2022 року, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у сумі 44983 (сорок чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 98 коп., з яких: 43162,42 грн. - сума основного боргу за період з серпня 2019 р. по жовтень 2024 р.; 186,67 грн. - 3% річних за період з 10.2019 р. по 01.2022 р. та 1634,89 грн. - інфляційне збільшення суми боргу за період з 10.2019 р. по 01.2022 р.
Стягнути з ОСОБА_1 на Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 03341305), вул.Троїцька, буд. 21а, м. Дніпро, 49001, НОМЕР_2 в АТ «Укрексімбанк» в м.Дніпро
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1