про залишення касаційної скарги без руху
23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №826/11661/16
адміністративне провадження №К/990/38434/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:
- скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26634748 від 01.12.2015 державного реєстратора прав на нерухоме майно Шияна Олександра Вікторовича, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (повноваження якого перейшли до Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025, відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №826/11661/16 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення закрито, як помилково відкрите.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сума судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, становить 2422,40 грн (3028,00*0,8).
Скаржником не надано доказу сплати судового збору, у зв'язку із чим вказаний недолік підлягає усуненню.
Водночас ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, скаржник вказує, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Також посилається на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що він є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 (довідка від 20.03.2025 № 2174), виконує свої службові обов'язки у Сумській та Харківській областях (районах бойових дій, проведення заходів, згідно наказів командира від 31.08.2025 №252, від 03.11.2024 №320).
Вирішуючи заявлене клопотання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, колегія суддів виходить із наступного.
Пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка є військовослужбовцем, військовозобов'язаним та резервістом, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, для правильного застосування норм пункту 12 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа виконання військового обов'язку, а також виконання службового обов'язку.
Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно мають бути пов'язані саме з виконанням військового/службового обов'язку, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У цьому контексті Суд зазначає, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17.
На основі цього Суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
З огляду на предмет спору в цій справі, який не пов'язаний із захистом прав позивача під час виконання ним військового/службового обов'язку, Суд дійшов висновку, що судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування рішення.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.І. Рибачук
Суддя Л.В. Тацій