Іменем України
23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №990/246/25
адміністративне провадження № П/990/246/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Рибачука А.І., Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
02 червня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККСУ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВККСУ за зверненням позивача від 22.05.2025, яке не розглянуто і не вирішено по суті, тобто відмовлено провести спеціальну перевірку щодо помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області - ОСОБА_2 як кандидата на посаду судді щодо можливого вчинення корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, яка приховала наявність у чоловіка останньої земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га, у тому числі: пасовищ - 15,5405 га, полезахисних смуг - 4,1183 га, під болотами - 1,0887 га, під поверховою спорудою - 0,0032 га, під гідротехнічними спорудами - 7,0717, під ставком - 68,9294 га, які використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину, чим порушені права позивача;
- зобов'язати ВККСУ провести спеціальну перевірку щодо помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області - ОСОБА_2 як кандидата на посаду судді щодо можливого вчинення корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, яка приховала наявність у чоловіка останньої земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га, у тому числі: пасовищ - 15,5405 га, полезахисних смуг - 4,1183 га, під болотами - 1,0887 га, під поверховою спорудою - 0,0032 га, під гідротехнічними спорудами - 7,0717, під ставком - 68,9294 га, які використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 02 червня 2025 року) для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Чиркін С.М., судді: Рибачук А.І., Бевзенко В.М., Кравчук В.М., Стародуб О.П.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі № 990/246/25 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі п'яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
II.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві у задоволенні звернення про проведення спеціальної перевірки відносно помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2, як кандидата на посаду судді.
Зазначає, що у щорічній декларації за 2024 рік ОСОБА_2 , як кандидат на посаду судді, приховала наявність у її чоловіка земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га., у тому числі: пасовищ 15,5405 га., полезахисних смуг 4,1183 га., під болотами 1, 0887 га., під поверховою спорудою-0,0032 га., під гідротехнічними спорудами 7,0717, під ставком 68,9294 га, який використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину.
Вважає, що заступник керівника секретаріату ВККС Тарас Нешик не наділений повноваженнями надавати відповідь за зверненням та це суперечить Розділу IV Інструкції з розгляду звернень та особистого прийому громадян у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, затвердженої наказом Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 грудня 2015 року №93.
Позивач наголошує, що член Комісії - доповідач не провів перевірку декларації, не підготував висновок для її розгляду Комісією у складі Колегії та, як наслідок, не підготував рішення за результатами перевірки.
Покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі №819/1566/16 зазначає, що не будь-яка відповідь на звернення може свідчити про розгляд такого звернення в розумінні Закону України «Про звернення громадян», оскільки його розгляд (як результат діяльності суб'єкта, якому адресовано звернення) повинен відповідати статті 15 цього Закону.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами розгляду звернення позивача, у визначені законодавством строки, позивачу надано повну та обґрунтовану відповідь.
Зазначає, що жоден суб'єкт чи орган, у тому числі і суд, не може втручатися у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Комісії при проведенні етапів добору на посаду судді.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України виконує делеговане державою повноваження щодо проведення добору на посаді судді та формування суддівського корпусу з числа осіб, які за своїми особистими та моральними якостями здатні здійснювати правосуддя.
Відповідач стверджує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення Комісією його прав та законних інтересів.
III. УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
22 травня 2025 року ОСОБА_1 подано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України звернення щодо проведення спеціальної перевірки стосовно помічника судді Барвінківського районного суду Ізюмського району Харківської області ОСОБА_2 , як кандидата на посаду судді.
ОСОБА_4 просив провести спеціальну перевірку, щодо можливого вчинення вказаною особою корупційного правопорушення, передбаченого статтею 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, яка приховала наявність у її чоловіка земельної ділянки зі ставком загальною площею 91,7518 га., у тому числі: пасовищ-15,5405 га., полезахисних смуг-4,1183 га., під болотами-1, 0887 га., під поверховою спорудою-0,0032 га., під гідротехнічними спорудами-7,0717, під ставком-68,9294 га, використовує ОСОБА_3 , який відповідно до свідоцтва про спадщину за законом прийняв спадщину. Про результати розгляду та вжиті заходи просив повідомити.
Листом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 травня 2025 року №М-4486/25 позивача повідомлено, що рішенням Комісії від 26 травня 2025 року ОСОБА_2 допущено до yчасті в доборі на посаду судді місцевого суду.
Зазначено, що кожен етап кваліфікаційного icпиту призначається окремим рішенням Комісії.
На день розгляду звернення, рішення про проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту не ухвалено. Вказано, що звернення буде долучено до досьє кандидата на посаду cyддi.
IV.ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА, ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА МОТИВИ УХВАЛЕНОГО РІШЕННЯ
Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд виходить із такого.
Так, 02.06.2016 був прийнятий Закон № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» далі Закон № 1401- VIII.
В цей же день був прийнятий Закон України № 1402- VIII.
Закони № 1401- VIII та № 1402- VIII набрали чинності 30 вересня 2016 року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом;
Водночас, Закон № 1402-VIII визначає зокрема організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.
Частинами першою та третьою статті 92 Закону № 1402-VІІІ визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційне оцінювання.
Отже, у розумінні Закону № 1402-VІІІ ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України в межах повноважень, визначених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено статтею 266 КАС України.
Частиною першою Закону 1402-VIII передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановленому законом порядку.
Питання практичної реалізації громадянами України, наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів урегульовано нормами Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР).
Положення вказаного Закону містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб'єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов'язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно із частини першої статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій не-залежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Як передбачено частиною першою статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша статті 15 Закону № 393/96-ВР).
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 15 Закону № 393/96-ВР, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
З наведених норм статті 15 Закону України «Про звернення громадян» убачається, що суб'єкт, якому адресовано звернення, зобов'язаний, зокрема, перевіряти викладені в зверненнях факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомити громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Водночас скориставшись правом на позов та обравши певний спосіб захисту, позивач звернувся до Комісії щодо перевірки ОСОБА_2 в межах процедури добору, як кандидата на посаду судді, проте така перевірка не здійснюється за вимогами Закону України «Про звернення громадян».
Отже Закон № 393/96-ВР не регулює спірні правовідносини.
Також, колегія суддів не приймає до уваги покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 819/1566/16 з огляду на те, що правовідносини у цій справі, та справі, яка розглядається, не відповідають поняттю «подібність правовідносин», оскільки вказану постанову ухвалено за відмінних підстав та встановлених судами фактичних обставин справи.
Предметом розгляду справи № 819/1566/16 було оскарження дій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щодо розгляду заяви особи про притягнення голови Тернопільської обласної державної адміністрації до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду якої прийнято рішення про закриття провадження, у зв'язку із відсутністю правових підстав для застосування додаткових заходів реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Щодо доводів позивача про неналежний розгляду його звернення та невирішення звернення по суті, у зв'язку з відмовою провести спеціальну перевірку, колегія суддів зазначає таке.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон 1402-VIII).
Пунктом 2 частини першої статті 93 Закону 1402-VIII передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.
Отже у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та статті 93 Закону 1402-VIII, Вища кваліфікаційна комісія суддів України є уповноваженим органом, який організовує проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді.
Частиною першою статті 70 Закону 1402-VIII встановлено, що добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи:
1) оголошення добору на посаду судді;
2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді;
3) допуск до участі у доборі на посаду судді;
4) складання кваліфікаційного іспиту;
5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом;
6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності);
7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді;
8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.
Про оголошення добору на посаду судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення, яке оприлюднює на офіційному веб-сайті Комісії та офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 71 Закону 1402-VIII).
Статтею 75 Закону 1402-VIII, зокрема, передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про допуск до спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту.
Після ухвалення рішення про допуск кандидатів на посаду судді до спеціальної перевірки Вища кваліфікаційна комісія суддів України надсилає до уповноважених державних органів запити про перевірку відомостей стосовно кандидатів щодо їх відповідності вимогам, визначеним цим Законом, та достовірності поданих документів.
Перелік уповноважених державних органів, строки та вимоги до інформації, що повинна бути надана або отримана, визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з урахуванням інформації, що міститься в досьє кандидатів на посаду судді.
У разі проведення Комісією перевірки відомостей шляхом електронної взаємодії з автоматизованими інформаційними і довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є органи державної влади, інші державні органи або органи місцевого самоврядування, запити до відповідних органів не надсилаються.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
Будь-які особи з дня оприлюднення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про допуск кандидатів на посаду судді до спеціальної перевірки мають право надавати до Комісії інформацію та матеріали щодо невідповідності певного кандидата вимогам, встановленим цим Законом.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України може врахувати таку інформацію та матеріали під час проведення добору на посаду судді. Інформація та матеріали, отримані від анонімних джерел, а також інформація та матеріали, джерела походження яких встановити неможливо, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України не розглядаються.
Якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України отримала інформацію, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді вимогам, встановленим цим Законом, колегія Комісії проводить перевірку зазначеної інформації та розглядає її на засіданні із запрошенням такого кандидата. Кандидат має право ознайомитися з цією інформацією, надавати пояснення, докази на її спростування.
У разі встановлення за результатами перевірки, що така інформація є обґрунтованою, колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює вмотивоване рішення про невідповідність кандидата на посаду судді встановленим цим Законом вимогам та припинення його подальшої участі у доборі на посаду судді.
Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі - Регламент) передбачено, що комісія здійснює перевірку декларації родинних зв'язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Втім, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII).
Згідно зі статтею 56 Закону № 1700-VII спеціальна перевірка проводиться, зокрема, стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
За приписами частини третьої цієї статті спеціальній перевірці підлягають відомості про особу, яка претендує на зайняття посади, зазначеної в частині першій цієї статті, зокрема щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
Відповідно до частини четвертої статті 57 Закону № 1700-VII спеціальна перевірка проводиться Національним агентством - щодо наявності у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно із пунктом 5.1 Розділу 5 Положення № 141 спеціальна перевірка на відповідність кандидата вимогам, установленим Конституцією України та Законом, здійснюється в порядку, визначеному законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про запобігання корупції», цим Положенням та Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
За приписами підпункту 3 пункту 5.2 Розділу 5 Положення № 141 спеціальній перевірці підлягають, зокрема, достовірність відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
Згідно із підпунктом 5 пункту 5.3.1. Розділу 5 Положення № 141 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) є уповноваженим державним органом проведення спеціальної перевірки щодо:
а) наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата;
б) достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
в) інших відомості, які можуть вказувати на відповідність або невідповідність кандидата критеріям компетентності або доброчесності (за наявності).
Отже проведення спеціальної перевірки передбачає, серед іншого, направлення до уповноважених державних органів запитів про перевірку відомостей стосовно кандидатів щодо їх відповідності вимогам, визначеним цим Законом, та достовірності поданих документів.
Проте, проведенню спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді, передують певні етапи, а саме: оголошення добору на посаду судді, подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді; допуск до участі у доборі на посаду судді; складання кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 12.05.2025 № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, та визначено черговість етапів його проведення. Визначено, що кожен етап кваліфікаційного іспиту призначається окремим рішенням Комісії.
У відповіді на звернення позивача Комісією зазначено, що станом на день його розгляду, рішення про проведення першого етапу кваліфікаційного іспиту не ухвалено.
Отже, підстави для проведення спеціальної перевірки в порядку, визначеному Законом 1402-VIII щодо ОСОБА_2 , станом на час звернення позивача до ВККС саме Комісією були відсутні.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, з урахуванням підстав та предмету позову, складу учасників, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, питання щодо стягнення судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 22, 139, 241-246, 250, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя -доповідач С.М. Чиркін
Судді А.І. Рибачук
В.М. Бевзенко
В.М. Кравчук
О.П. Стародуб