23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №520/33437/24
адміністративне провадження № К/990/28087/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Ханової Р.Ф.
суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року (колегія у складі суддів: Ральченко І.М., Катунов В.В., Подобайло З.Г.)
у справі №520/33437/24
за позовом Головного управління ДПС у Харківській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
У грудні 2024 року Головне управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило суд стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 44 044,10 гривень.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року позов задоволено, стягнуто до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 44 044 (сорок чотири тисячі сорок чотири) гривень 10 копійок.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів із моменту вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 4542 гривень.
23 квітня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому ОСОБА_1 звернула увагу на те, що вона є інвалідом 3 групи, має низький рівень доходу та її фінансова ситуація не дозволяє їй сплатити судовий збір без шкоди для базових потреб.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору відмовлено, в той же час продовжено відповідачці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4542 гривень та надати докази на підтвердження його сплати або належні та достатні докази, які свідчать про те, що судовий збір за подання цієї апеляційної скарги перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Такими доказами можуть слугувати: довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
16 травня 2025 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про виправлення описки в ухвалі цього суду від 28 квітня 2025 року в частині правильного зазначення прізвища позивачки, проте на усунення недоліків зазначених в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду не надано жодних документів.
У зв'язку з невиконанням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, Другий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою на підставі частини другої статті 298 та статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернув апеляційну скаргу особі, що її подала
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 , із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду справи по суті.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Ставки судового збору, порядок його сплати, підстави для звільнення від сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У цій справі суд апеляційної інстанції повернув позивачці апеляційну скаргу, оскільки вважав, що позивачка не довела свого скрутного матеріального становища як умови для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд звертає увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України та Закон України «Про судовий збір» установлює сплату судового збору як передумову звернення до суду, а тому судовий збір повинен бути сплачений до подачі процесуальної заяви до суду, зокрема апеляційної скарги, як однієї з передбачених законом підстав для відкриття судового провадження. Установлюючи сплату судового збору передумовою звернення до суду, законодавець як гарантію права на звернення до суду встановив пільги зі сплати судового збору, а також можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Установивши скрутний майновий стан як критерій для звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.
Водночас сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
У постанові Верховного Суду у справі від 29 вересня 2021 року у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Розвиваючи указаний підхід Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2024 року у справі № 295/14365/19 зазначив, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822; далі - Положення).
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються:
- дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованого та / або виплаченого доходу; сума нарахованого та / або перерахованого податку; сума нарахованого та / або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.
Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивачка посилалася на те, що вона є інвалідом 3 групи, має низький рівень доходу та її фінансова ситуація не дозволяє їй сплатити судовий збір без шкоди для базових потреб.
Водночас, як правильно установив суд апеляційної інстанції, до клопотання про звільнення від сплати судового збору (зменшення його розміру) позивачка не надала доказів, які б підтверджували, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру).
Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що приєднаних позивачкою доказів до клопотання про звільнення від сплати судового збору недостатньо для висновку про те, що її майновий стан виключає можливість сплати судового збору у цій справі, адже позивачка не надала жодних доказів, які б підтверджували отримані нею доходи, зокрема відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Суд звертає увагу на те, що подаючи касаційну скаргу до суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 подано достатні докази, які надали Суду можливість звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору. Проте, такі докази не були подані до суду апеляційної інстанції, що унеможливило задоволення клопотання відповідачки про звільнення від сплати судового збору, що, відповідно, призвело до повернення апеляційної скарги.
Положеннями частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі №520/33437/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
І. А. Гончарова
В.В. Хохуляк