23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/8738/23
адміністративне провадження №К/990/31810/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про повернення судового збору
у справі № 380/8738/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМРЕНТ»
до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Франківської окружна прокуратура м. Львова,
за участю Львівської обласної прокуратури (на стороні відповідача)
про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій,-
02.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМРЕНТ» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.01.2022 № 2ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності»;
- визнати протиправним та скасувати наказ першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 28.01.2022 № 16ДК «Про внесення змін до наказу від 05.01.2022 № 2ДК»;
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Миколи Притули та Дарії Білик щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використані земельної ділянки на вул. Стрийській, 133, м. Львів, та складення акта від 28.01.2022 № 16-дк/8/АП/09/01/-22 з розрахунками розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024, позов задовольнив.
31.07.2024 на виконання судового рішення від 09.09.2024 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист в частині: «стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тімрент» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Наварійська,3; ЄДРПОУ: 43729759) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В. Чорновола,4; ЄДРПОУ 39769942) судові витрати у виді судового збору в сумі 8052 (вісім тисяч п'ятдесят дві) грн. 00 коп.».
Вказаний виконавчий лист виконаний 04.09.2024 та 06.09.2024 шляхом здійснення безспірного списання коштів з відповідного рахунку Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Надалі Верховний Суд постановою від 25.02.2025 ухвалив:
- касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури задовольнити частково;
- рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 380/8738/23 скасувати;
- закрити провадження у справі № 380/8738/23.
18.09.2025 до Верховного Суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про повернення йому судового збору в сумі 8 052,00 грн відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачений на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМРЕНТ» на виконання рішення суду від 09.02.2024 у справі № 380/8738/23.
Вирішуючи подану заяву про повернення судового збору, Суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При цьому в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону «судовий збір» - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За умовами норм ч. 1 і 3 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Повернення ж сплаченої суми судового збору у випадках, визначених ст. 7 Закону України «Про судовий збір», здійснюється з бюджету в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 5 названої статті Закону). А саме згідно положень Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції наказу Міністерства фінансів від 26.11.2024 № 606).
Правовий аналіз наведених норм законодавства свідчить, що підстава для повернення судового збору, закріплена в п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», застосовується у випадку повернення судового збору, сплаченого особою та зарахованого до спеціального фонду державного бюджету.
У цьому ж випадку заявник, посилаючись на вказану норму, фактично просить про повернення коштів, перерахованих ним на користь юридичної особи, а не до бюджету, що виходить за межі положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Отже, заява Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про повернення судового збору не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Суд -
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про повернення судового збору у справі № 380/8738/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя О.П. Стародуб