Іменем України
17 вересня 2025 року
м. Київ
справа №990/226/25
адміністративне провадження № П/990/226/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Рибачук А.І., Чиркін С.М.,
секретар судового засідання - Присяжнюк А.Г.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Петренко Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу №990/226/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень.
16.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17.04.2025 № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 щодо заявника, ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17.04.2025 № 89/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, щодо заявника, ОСОБА_1 ;
- визнати заявника, ОСОБА_1 , таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит та допустити до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», у межах конкурсу оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23.
Указом Президента України від 27.06.2013 №352/2013 позивача призначено на посаду судді Болехівського міського суду Івано-Франківської області строком на п'ять років.
Указом Президента України від 08.02.2022 №42/2022 позивача призначено на посаду судді Березанського міського суду Київської області безстроково.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 №94/зп-23 ухвалено:
1) оголосити конкурс на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком 1:
- в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - 410;
- в апеляційних судах із розгляду господарських справ - 56;
- в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ - 66.
2) затвердити умови проведення конкурсу на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком 2;
3) затвердити оголошення про проведення конкурсу на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком 3;
4) розмістити оголошення про проведення конкурсу на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах на офіційному вебсайті Комісії, вебпорталі судової влади та опублікувати відповідне оголошення в газеті «Голос України»;
5) питання допуску до участі у конкурсі на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах вирішити Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій;
6) формування рейтингу та питання рекомендування для призначення кандидатів суддями розглянути Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у пленарному складі.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 105/ас-24 позивача допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі (пункт 239 додатку до рішення).
Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в загальних судах (цивільна спеціалізація) 686 кандидатів та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 №270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) Конкурсу, яким визначено черговість етапів проведення кваліфікаційного іспиту, а саме: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Рішенням Комісії від 16.10.2024 №319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (цивільна спеціалізація).
Згідно з додатком 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрав 134 бали (успішно складено).
Рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.
Згідно з додатком 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей позивач набрав 43,0 бали (успішно складено).
Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація).
Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки.
Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з цивільної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу. Відповідно до вказаних методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.
Також рішенням Комісії від 21.08.2024 № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.
Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13.01.2025 № 9/зп-25, з 03.02.2025 по 07.02.2025 та з 10.02.2025 по 11.02.2025 проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23.
Стосовно заявника затверджено п.166 додатку до Рішення №1 код кандидата - 0010181, бал - « 51,5» та п.427 додатку до Рішення №1 код кандидата - 0025118, бал - « 57,5».
Рішенням Комісії від 17.04.2025 №89/зп-25:
- затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03.02.2025 - 07.02.2025, 10.02.2025 - 11.02.2025 (цивільна спеціалізація), 12.02.2025 - 14.02.2025 та 17.02.2025 - 21.02.2025 (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);
- затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);
- допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3);
- відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).
Згідно з додатком №1 до рішення Комісії від 17.04.2025 №89/зп-25 затверджено ОСОБА_1 за пунктом 706 за результатами практичного завдання у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами), що набрав 109 балів, результат кваліфікаційного іспиту - не складено.
Згідно з пунктом 1163 додатку №2 до Рішення №2 позивачем було отримано такі результати:
- етап Конкурсу - «тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду» - « 134 бали», успішно складено;
- етап Конкурсу - «тестування когнітивних здібностей» - « 43 бали», успішно складено;
- етап Конкурсу - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду», код кандидата (перше судове рішення) - 0010181, отримано - «51,5 балів», код кандидата (друге судове рішення) - 0025118, отримано - « 57,5 балів», бал кандидата за етап кваліфікаційного іспиту - « 109 балів»; бал кандидата за кваліфікаційний іспит- « 286 балів», не складено.
Не погоджуючись з рішеннями Комісії від 17.04.2025 №87/зп-25 та №89/зп-25, позивач звернувся до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржувані рішення були винесені суб'єктом владних повноважень з порушенням ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, ст.101 Закону України від 02.06.2016р. №1402-УІІІ «Про судоустрій і статус суддів», з істотним і невиправним порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання в частині:
- невідповідності процедури прийнятого рішення законодавству, що діяло на момент подання документів для участі у конкурсі;
- невідповідності встановленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, що викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії № 228/зп-24 від 17.07.2024;
- оскаржувані рішення Комісії не містять посилання на визначені законом підстави його ухвалення та є невмотивованими, оскільки відсутні будь-які мотиви, які слугували для виставлення Комісією балів під час оцінювання виконаного практичного завдання;
- порушення застосування дискреційних повноважень.
Також покликається на те, що йому незрозумілим є критерії формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів за виконане ним практичне завдання.
Також покликається на те, що виконані ним практичні завдання повністю відповідають вимогам статті 382 ЦПК України та Методичним вказівкам, однак оскаржувані рішення не містять жодних мотивів про те, яким саме положенням статті 382 ЦПК України та Методичних вказівок вони не відповідають.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх заперечень покликається на те, що проведення Комісією кваліфікаційного іспиту в межах оголошеного Конкурсу відповідає положенням статті 74 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якою зокрема унормовано складення кваліфікаційного іспиту та чітко визначено, за яких умов кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду.
Також покликається на те, що доводи позивача про «відсутність мотивування виставлених балів, на підставі яких прийняте спірне рішення» є припущеннями, що основуються на здогадках останнього і спростовуються змістом екзаменаційних відомостей, відповідно до яких позивачу за результатами перевірки кожного практичного завдання кожним окремим членом екзаменаційної комісії, визначеної рішенням Комісії від 22.01.2025 № 21/зп-25, було виставлено окремий (індивідуальний) бал.
Також покликається на те, що методичні вказівки не встановлюють обов'язку здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ані чинним законодавством, ані нормами затвердженого Комісією Положення, а наявність орієнтовної шкали оцінювання (тобто кількості балів за елемент оцінювання) слугує виключно для забезпечення єдиного підходу до перевірки робіт та уніфікації оцінювання серед членів екзаменаційної комісії, оскільки методичні вказівки звернені саме до екзаменаторів.
Також покликається на те, що відсутність у оскаржуваних рішеннях Комісії деталізованих балів за кожен з елементів практичного завдання, що підлягає оцінюванню, які окреслені в методичних вказівках, не є порушенням чи свідченням незаконності або протиправності таких рішень, оскільки встановлена Комісією методика оцінювання учасників іспиту передбачає виставлення індивідуальної оцінки (одного балу) за результатами оцінювання виконаного кандидатами завдання.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Закон № 1402-VIII).
09.12.2023 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри", який набрав чинності 30.12.2023 (Закон № 3511-IX).
20.11.2024 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту", який набрав чинності 11.12.2024 (Закон № 4072-IX).
Відповідно до частини першої статті 79 Закону № 1402-VIII, тут і далі в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Відповідно до частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Відповідно до частини п?ятої статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
Крім того, Законом № 3511-IX також доповнено Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII пунктом 57-1, відповідно до якого Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри" від 09.12.2023 № 3511-IX.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24, на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII, затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (Положення № 185/зп-24).
Відповідно до преамбули цього Положення воно розроблено відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон) і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Пунктом 2.8. Розділу 2 Положення № 185/зп-24 передбачено типи практичних завдань:
2.8.1. Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи.
2.8.2. Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.
Методика оцінювання учасників іспиту врегульована Розділом 5 Положення № 185/зп-24.
Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання врегульовано пунктом 5.5 Розділу 5 Положення № 185/зп-24.
Відповідно до пункту 5.5.1. Розділу 5 Положення № 185/зп-24 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.
Відповідно до пункту 5.5.4. Розділу 5 Положення № 185/зп-24 методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті.
Відповідно до пункту 5.5.5. Розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
Відповідно до пункту 5.5.6. Розділу 5 Положення № 185/зп-24 за результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів.
Відповідно до пункту 5.5.8. Розділу 5 Положення № 185/зп-24 після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.
Відповідно до пункту 5.6. Розділу 5 Положення № 185/зп-24 бали за кожен етап іспиту визначаються окремо.
Відповідно до пункту 5.8. Розділу 5 Положення № 185/зп-24 кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання.
Відповідно до пункту 6.3.3. Розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.
Відповідно до пункту 6.5.4. Розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів.
Рішенням Комісії від 17.07.2024 № 228/зп-24, серед іншого, затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту (Методичні вказівки).
Щодо процедури конкурсу.
В обґрунтування своїх доводів позивач покликається на те, що відповідач протиправно застосував процедуру конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, відмінну від тієї, яка існувала на час його оголошення та подання ним документів.
Надаючи оцінку доводам позивача в цій частині, суд виходить з наступного.
Так, після оголошення рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів було прийнято Закони № 3511-IX та № 4072-IX, якими, серед іншого, викладено в нових редакціях Розділ IV Закону № 1402-VIII «Порядок зайняття посади судді» та окремо статтю 74 Закону № 1402-VIII.
Також Законом № 3511-IX Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 57-1, яким визначено спеціальний порядок завершення оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 конкурсу, який передбачає, що цей конкурс завершується за правилами, які діють після набрання чинності Законами № 3511-IX та № 4072-IX.
В подальшому, рішенням від 19.06.2024 № 185/зп-24 затверджено Положення № 185/зп-24, за правилами якого і було проведено подальші етапи конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23, що відповідає приписам пункту 57-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
За такого правового регулювання безпідставними є доводи позивача в цій частині щодо протиправності рішень та дій відповідача.
З цих же мотивів безпідставним також є покликання позивача в обґрунтування своїх доводів на норми Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затв. рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 та Положенням про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затв. рішенням Комісії 02.11.2016 № 141/зп-16, які були прийняті до набрання чинності Законами № 3511-IX та № 4072-IX.
Крім того, значною мірою доводи позивача побудовані на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.01.2025 у справі №9901/54/19.
Водночас, такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду щодо правовідносин, які не є подібними до тих, які є спірними, у справ,і яка розглядається, оскільки не були пов?язані з конкурсом на посаду судді і мали місце у 2018 році - до прийняття Законів № 3511-IX та № 4072-IX, якими викладено в нових редакціях Розділ IV Закону № 1402-VIII «Порядок зайняття посади судді» та окремо статтю 74 Закону № 1402-VIII, а Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 57-1.
Щодо складення позивачем кваліфікаційного іспиту.
В силу приписів частини п?ятої статті 74 Закону № 1402-VIII для визнання кандидата на посаду судді таким, що склав кваліфікаційний іспит, необхідно набрати не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
Максимально можливий бал за виконання практичного завдання, яке виконував позивач в рамках кваліфікаційного іспиту, становить 150.
Таким чином, для визнання позивача таким, що склав кваліфікаційний іспит, необхідно було набрати не менше 112,5 балів (150 х 75%).
Під час розгляду справи судом встановлено, що за виконання практичного завдання в рамках кваліфікаційного іспиту позивач набрав 109 балів, що згідно наведених вище розрахунків становить менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
За таких обставин відповідач правомірно прийняв рішення про відмову в допуску позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, визнав його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинив його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Покликання позивача в обґрунтування в цій частині своїх доводів на те, що відповідач мав оцінити результат кваліфікаційного іспиту в цілому, а не за результатами певного під-етапу, є безпідставним, оскільки такий підхід не відповідає приписам частини п?ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, якою визначено умови визнання кандидата таким, що склав кваліфікаційний іспит.
Так, за правилами частини п?ятої статті 74 Закону № 1402-VIII обов?язковими умовами визнання кандидата таким, що склав кваліфікаційний іспит є набрання 75 відсотків окремо за тестування, окремо за практичне завдання та окремо набрання середнього бала тестування когнітивних здібностей.
При цьому, такі вимоги встановлені щодо кожного з етапів кваліфікаційного іспиту, а не для кваліфікаційного іспиту в цілому.
Такий зміст закону, вказує на те, що невиконання кандидатом однієї з наведених умов свідчить про нескладення ним кваліфікаційного іспиту в цілому, а не лише одного з його етапу.
При цьому, такі приписи частини п?ятої статті 74 Закону № 1402-VIII унеможливлюють визнання кандидата таким, що склав кваліфікаційний іспит, навіть якщо загальна сума отриманих ним балів перевищує 75 відсотків усіх максимально можливих балів.
Щодо оцінки практичного завдання.
В обґрунтування своїх доводів позивач також покликається на те, що виконані ним практичні завдання повністю відповідають вимогам статті 382 ЦПК України та Методичним вказівкам, а також на невідповідність оскаржуваних рішень, встановленим у Методичних вказівках критеріям оцінки виконання практичного завдання.
При цьому, таку невідповідність позивач пов?язує з відсутністю в екзаменаційних відомостях інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками елементів оцінювання.
Надаючи оцінку доводам позивача в цій частині, суд виходить з наступного.
Так, методика оцінювання учасників іспиту регламентована Розділом 5 Положення № 185/зп-24.
Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 Розділу 5 Положення № 185/зп-24.
Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника.
Також порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
При цьому, визначений пунктом 5.5 Розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.
Не містить таких вимог і Закон № 1402-VIII.
За таких обставин відсутність в екзаменаційних відомостях інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками елементів оцінювання, не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.
Також сама собою відсутність в екзаменаційних відомостях оцінки за кожен елемент оцінювання не свідчить, що членами екзаменаційної комісії було здійснено перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок.
Порушення своїх прав позивач вбачає в тому, що відповідач, затвердивши Методичні вказівки оцінювання, не відобразив у екзаменаційній відомості бали за кожен елемент практичного завдання, як це визначено Методичними вказівками.
Водночас, виходячи з назви та змісту Методичні вказівки за своєю природою є свого роду «інструкцією» для членів екзаменаційної комісії, яка визначає алгоритм оцінювання та уніфікує процес перевірки.
Методичні вказівки складаються з шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та показники оцінювання. Обов?язок та спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки не містять.
При цьому, такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та виставленні оцінки.
Таким чином, сама собою наявність затверджених Методичних вказівок не означає, що в екзаменаційній відомості мали відображатись крім остаточної оцінки практичного завдання також і бали за кожен його елемент.
Це видається недоцільним також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання в цілому, а не його окремі елементи.
Сама собою відсутність в екзаменаційних відомостях оцінки за кожен елемент оцінювання не свідчить, що членами екзаменаційної комісії було здійснено перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок.
Нерозуміння позивачем критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів є його суб'єктивним, негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання, однак не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки перевірка практичного завдання кандидатів на посади суддів, як і будь-якого якого іншого письмового іспиту, перш за все є процесом суб'єктивної оцінки екзаменатора, який передбачає значну долю дискреції.
Таке нерозуміння скоріш за все у позивача залишилося б і за умови відображення в екзаменаційній відомості оцінок окремо за кожен елемент практичного завдання, оскільки Методичні вказівки не встановлюють конкретних балів, які можуть бути виставлені за окремі елементи практичного завдання, а лише визначають діапазони, в яких такі бали можуть бути виставлені.
Крім того, таке нерозуміння природньо може викликати у позивача сумніви у об'єктивності членів екзаменаційної комісії і доводи позовної заяви власне і зводяться до цього.
Водночас, такі сумніви не можна визнати обґрунтованими з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.
Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання вони перевіряють, члени екзаменаційної комісії позбавлені можливості проявити суб'єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу.
Саме анонімність кваліфікаційного іспиту є основною гарантією для його учасників дотримання відповідачем основних його принципів та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об'єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.
Порушень заходів забезпечення анонімності в ході розгляду справи судом не встановлено і позивачем дотримання відповідачем таких заходів під час перевірки його практичного завдання не заперечується.
Щодо обґрунтованості оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини першої статті 98 Закону № 1402-VIII організаційними формами діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є засідання у пленарному складі Комісії, у складі її палат та колегій залежно від питань, визначених цим Законом та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Оскаржуваними у цій справі рішеннями відповідач, діючи відповідно до статей 74, 79-3, 85, 93, 98, 101 Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24, затвердив кодовані та декодовані результати практичного завдання, затвердив загальні результати кваліфікаційного іспиту, допустив до наступного етапу конкурсу кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит та відмовив в такому допуску решті кандидатів.
В обґрунтування оскаржуваних рішень відповідачем наведено нормативно-правові акти та мотиви, якими він керувався під час їх прийняття.
За таких обставин доводи позивача про відсутність обґрунтувань саме оскаржуваних рішень є безпідставними.
Натомість, протиправність з боку відповідача позивач фактично вбачає у відсутності обґрунтувань виставлених йому балів за виконане ним практичне завдання.
Водночас, оцінювання виконаного позивачем практичного завдання в рамках кваліфікаційного іспиту не передбачає будь-якого обґрунтування окрім як виставлення членами екзаменаційної комісії відповідних балів.
Методичні вказівки, з якими позивач пов?язує обов?язок обґрунтування результатів іспиту, не містять переліку таких обґрунтувань чи мотивів, з яких повинні виходити члени екзаменаційної комісії, а лише в рамках шкали оцінювання визначає діапазони балів за окремі елементи практичного завдання та показники оцінювання.
При цьому, передбачена пунктом 5.5 Положення № 185/зп-24 екзаменаційна комісія не належить до визначених частиною першою статті 98 Закону № 1402-VIII організаційних форм діяльності Комісії, і вимоги до їх рішень статтею 101 Закону № 1402-VIII не передбачені.
За таких обставин, виставлення за виконане практичне завдання членами екзаменаційної комісії загального балу без окремої оцінки кожного його елементу, який визначено Методичними вказівками, не свідчить про те, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач діяв необґрунтовано.
Покликання позивача в цій частині на те, що оскаржувані рішення не містять жодних мотивів про те, яким саме положенням статті 382 ЦПК України та Методичних вказівок не відповідають виконані ним практичні завдання також є безпідставним, оскільки цими рішеннями лише затверджено результати іспиту.
Своєю чергою суд позбавлений можливості здійснити самостійну перевірку виконаного позивачем практичного завдання на предмет його відповідності вимогам статті 382 ЦПК України, оскільки здійснення такої перевірки є можливим лише членами екзаменаційної комісії і лише в рамках кваліфікаційного оцінювання.
Такі доводи позивача стосуються безпосередньо змісту виконаного ним практичного завдання, а не процедури проведення кваліфікаційного оцінювання, порушення якої відповідно до частини одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII може бути предметом судового оскарження.
Враховуючи викладене підстави для задоволення позовних вимог у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
О.П. Стародуб
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук
С.М. Чиркін