Справа № 120/12158/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
24 вересня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Човган А. В.,
представника позивача: Коновалової А.П.,
представника відповідача: Лозінської І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АП Комерс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
у вересні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «АП Комерс» (ТОВ «АП Комерс») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (ГУ ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0210452300 від 05.06.2024.
07 травня 2025 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.
Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, основним видом діяльності ТОВ «АП Комерс» є оптова торгівля хімічними продуктами. Іншими видами діяльності є, зокрема, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Єдиним учасником товариства з часткою у розмірі 100,00% є Компанія "НАП ХОЛДІНГЗ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД (NAP HOLDINGS (UKRAINE) LIMITED).
Разом з тим, ТОВ "АП Комерс" входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (компанія "TRITTICO HOLDINGS LIMITED"), компанію "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (компанія "HAUGENS ENTERPRISES LIMITED"), компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 1 LIMITED").
Так, 01.12.2016 між компанією "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД", компанією "ХАУГЕНС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" укладено Договір про реструктуризацію. Як наслідок, компанія "ТРІТТІКО ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" була замінена на нового Кредитора - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.
14.12.2016 між позивачем та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" було укладено договір позики №2/АР-С, згідно пп.1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (ТОВ «АП Комерс») грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 700 000,00 (сімсот тисяч) Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 9,8% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
Також, 14.12.2016 позивачем та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" було укладено Додаткову угоду №1 до Договору позики №2/АР-С від 14.12.2016, відповідно до п. 1 доповнити статтю 1 Договору позики пунктом 1.7 наступного змісту: «Позикодавець ("АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД") підтверджує, що останній є бенефіціарним власником процентного доходу отримуваного із України. Видану Позику профінансовано за рахунок нерозподіленого прибутку та власного капіталу Позикодавця. Позикодавець не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу. Позикодавець є безпосереднім отримувачем доходу та має право отримувати вигоду з доходу та визначати його подальшу економічну долю. Не існує договірних, юридичних або інших зобов'язань щодо передачі отриманих Відсотків третім особам. Позикодавець є безпосереднім власником права вимоги за цим Договором».
У подальшому, 05.11.2018 між ТОВ «АП Комерс» та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" укладено Договір позики №3-АР-С (Перший Договір позики 2018 року), згідно пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 15000000 доларів США. Розмір ставки відсотків за користування Позикою становить 3% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
19.12.2018 року Позивач та компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" уклали договір позики № 4-AP-C (Другий Договір позики 2018 року), згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 15 млн. доларів США, розмір ставки відсотків за користування позикою становить 3% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
25.06.2019 року Позивач та компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" уклали договір позики № 5-AP-C (Договір позики 2019 року), згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (Позивач) грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 31 700 000 [(тридцять один мільйон сімсот тисяч) доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 3% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
Таким чином, шляхом укладення Додаткових угод процентну ставку було зменшено з 9,8% річних до 3% річних та змінено суму кредиту.
Протягом 2017-2019 років Позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента - компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" - у вигляді процентів за Договорами позики, а саме за 2017 рік - 90 872 грн., за 2018 рік - 185 102 грн., за 2019 рік - 1 785 925 грн.
При виплаті вказаного доходу позивач застосовував зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
В цілому позивачем було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік - 1 817 грн., за 2018 рік - 3 702 грн., за 2019 рік - 35 719 грн.
Так, 22.04.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області видано наказ № 1994к "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АП Комерс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, з питань оподаткування доходів отриманих нерезидентом "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" із джерелом їх походження з України за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019, за результатами якої складено акт від 08.05.2024 №18343/02-32-23-00-09/39712241.
У ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем: п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, внаслідок чого занижено податок з доходів нерезидентів із джерелом їх походження в Україні за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 всього в сумі - 268047 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік - 11814 грн., за 2018 рік - 24063 грн., за 2019 рік на загальну суму 232170 грн.
На підставі акту перевірки, 05.06.2024 ГУ ДПС у Вінницькій прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Д" від №0210452300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, зокрема, за податковим зобов'язанням - 268047 грн. та за штрафними санкціями - 67012 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п. 14.1.54 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Підпунктом 141.4.1 ст. 141 ПК України визначено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Відповідно до п. 141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Тобто, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15 % підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
Разом з тим, згідно п. 3.2 статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Так, порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.
Згідно п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Пунктом п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Таким чином, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Так, між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013 року.
Згідно даної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.
Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань.
Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.
При цьому, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
Згідно п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
Разом з тим, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Так, для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.
При цьому, чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 817/1045/17 та № 803/1005/17.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2017 рік, позивачем надано свідоцтво резидента, видане 20.02.2017 року Податковим управлінням 1472 Нікосія Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яке засвідчує що відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, компанія «AGROPROSPERIS 1 LIMITED» є резидентом в Республіці Кіпр починаючи з 27.10.2016 року. Прибутки, одержані вищезазначеним резидентом з будь яких джерел у 2017 році підлягають оподаткуванню у Республіці Кіпр. Свідоцтво підписане - ОСОБА_1 , що діє на посаді Податкового комісара та скріплено печаткою 20.02.2017 року Податкового управління м. Нікосія. Апостиль виданий компанії «AGROPROSPERIS 1 LIMITED» підписаний головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу та засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії В. Іоанну 24.02.2017 року №43884/17. Переклад документа з англійської мови на українську мову зробив перекладач ОСОБА_2 . Справжність підпису перекладача засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. та зареєстровано в реєстрі за №140.
На підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2018 рік позивачем надано податкове свідоцтво резидента, видане від 19.04.2018 року Податковим управлінням 1472 Нікосія Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яке засвідчує що відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, компанія «AGROPROSPERIS 1 LIMITED» є резидентом в Республіці Кіпр починаючи з 27.10.2016 року. Прибутки, одержані вищезазначеним резидентом з будь яких джерел у 2018 році підлягають оподаткуванню у Республіці Кіпр. Свідоцтво підписане податковим комісаром ОСОБА_1 , і скріплено печаткою 19.04.2018 Податковим управлінням м. Нікосія. Апостиль виданий компанії «AGROPROSPERIS 1 LIMITED» підписаний головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу та засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 26.04.2018, № 87720/18. Переклад документа з англійської мови на українську мову зробив перекладач ОСОБА_2 , справжність підпису перекладача засвідчено 17.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міпюкова-Кручина Т.П. та зареєстровано в реєстрі за р. № 99.
На підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2019 рік позивачем надано податкове свідоцтво резидента, видане 27.02.2019 податковим управлінням 1472 м. Нікосія Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яке засвідчує що відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, компанія «AGROPROSPERIS 1 LIMITED» є резидентом в Республіці Кіпр, починаючи з 27.10.2016. Податковий індивідуальний номер 10361673N. Прибутки, одержані вищезазначеним резидентом з будь яких джерел у 2019 році підлягають оподаткуванню у Республіці Кіпр. Свідоцтво підписане - ОСОБА_1 , що діє на посаді Податкового комісара. Апостиль виданий компанії «AGROPROSPERIS 1 LIMITED» підписаний головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу та засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 01.03.2019, № 41057/19. Переклад документа з англійської мови на українську мову зробив перекладач ОСОБА_2 . Справжність підпису перекладача засвідчено 19.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. та зареєстровано в реєстрі за р. № 79.
Надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Зазначені обставині визнаються сторонами, зокрема, відповідач не заперечує, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" була резидентом Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.
Разом з тим, податковий орган заперечує право позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції, оскільки компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "АП Комерс" та здійснювала подальше перерахування процентів на користь компанії NAP (Кайманові Острови).
Проте, сам по собі факт укладення договору про реструктуризацію у 2016 році не підтверджує того, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від ТОВ "ОБОДІВКА-АГРО" у 2017-2019 роках.
Крім того, колегія суддів враховує наступне:
-договір про реструктуризацію від 01.12.2016 було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала;
- відповідач не наводить жодного доказу того, що в результаті укладення Договору про реструктуризацію від 01.12.2016 компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" набула статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вона стала.
Більше того, і позивач, і компанія "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" підтвердили, що (а) остання не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за такими Кредитними договорами, і є власником прав вимоги за Кредитними договорами; (б) у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" не існує зобов'язань з передання отриманих за Кредитними договорами процентів третім особам.
Тоді як, відповідачем не підтверджено яким чином факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 році може довести відсутність у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.
Крім того, у постанові від 21.03.2018 у справі № 803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких, резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов'язок доказування зворотного покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
Також, у постанові від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, аналізуючи подібні правовідносини, стороною яких виступала компанія тієї ж інвестиційної групи, що і "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", зазначив, що "[…] проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, а відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.".
В даному випадку відповідачем не надано доказів того, що "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків, тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь-які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставні висновки податкового органу про те, що нерезидент "АГРОПРОСПЕРІС 1 ЛІМІТЕД" (Кіпр) не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою та необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №560/8133/24.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0210452300 від 05.06.2024 є протиправним і підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. .
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.