Справа № 620/14415/23 Головуючий у І інстанції - Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
24 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Інформаційного агентства, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ''Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб'' та пункту 1 Примітки Додатку 1 до Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 при обчисленні в період з 29.01.2020 по 01.09.2023 включно розмірів посадового окладу Позивача та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 до вказаної постанови;
- зобов'язати Відповідача провести Позивачу перерахунок грошового забезпечення та здійснити доплату за період з 29.01.2020 по 01.09.2023 включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчислені із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2020 рік'' на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2021 рік'' на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2022 рік'' на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2023 рік'' на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Відповідача провести Позивачу перерахунок грошового забезпечення та здійснити доплату за період з 29.01.2020 по 01.09.2023 включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмір посадового окладу в період з 29.01.2020 по 31.12.2020 на місяць, з 01.01.2021 по 31.12.2021 на місяць, з 01.01.2022 по 31.12.2022 на місяць та розміру окладу за військове звання з 29.01.2020 по 31.12.2020 на місяць, з 01.01.2021 по 31.12.2021 на місяць, з 01.01.2022 по 31.12.2022 на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2020 рік'' на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2021 рік'' на 01.01.2021, Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2022 рік'' на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ ''Про Державний бюджет України на 2023 рік'' на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та з урахуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2022 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиплати Позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Відповідача нарахувати й виплатити на користь Позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 включно в сумі: 166 679,53 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 включно із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Інформаційне агентство нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Визнано протиправними дії Інформаційного агентства щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2022, в тому числі: грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020, в тому числі: грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконанні в Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають виконавчі провадження № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 з примусового виконання вказаного рішення суду.
Вказані виконавчі провадження відкрито постановами державного виконавця від 08 березня 2024 року.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року визнано протиправною бездіяльність Інформаційного агентства щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/14415/23.
Зобов'язано Інформаційне агентство вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/14415/23.
Встановлено Інформаційному агентству тридцятиденний строк для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/14415/23.
Також, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 620/14415/23 задоволено.
Зобов'язано Інформаційне агентство у 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/14415/23.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у прийнятті звіту про виконання рішення суду Інформаційному агентству - відмовлено. Встановлено Інформаційному агентству новий строк для надання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/14415/23 - 30 днів з дати отримання цієї ухвали.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу у справі № 620/14415/23 відмовлено. Встановлено Інформаційному агентству новий строк для надання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/14415/23 - 15 днів з дати отримання цієї ухвали.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року встановлено Інформаційному агентству новий строк для подання звіту про виконання рішення суду по справі № 620/14415/23 - 30 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у задоволенні заяви Інформаційного агентства про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.
03 червня 2025 року Позивачем подано заяву в порядку статті 378 КАС України, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 620/14415/23 шляхом стягнення з Інформаційного агентства на користь Позивача невиплачене грошове забезпечення в сумі 418 031,98 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що Інформаційним агентством вищевказане рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року виконано лише в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення, та нараховано кошти лише у сумі 22 102,03 грн.
Таким чином, на переконання ОСОБА_1 , належним способом виконання судового рішення буде стягнення недоплаченого грошового забезпечення в сумі в сумі 418 031,98 грн (440 134,01 грн - 22 102,03 грн) з Боржника на користь Стягувача.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 620/14415/23 відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про зміну способу і порядку виконання рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Крім того, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказано, що враховуючи вимоги частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024) наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній адміністративній справі шляхом стягнення з Інформаційного агентства на користь Позивача на виконання рішення суду грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій просить долучити вказану відповідь на відзив на апеляційну скаргу до справи; задовольнити його апеляційну скаргу в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки способом відновлення порушеного права Позивача у цій справі судом обрано зобов'язання Відповідача вчинити певні дії, а стягнення заборгованості пенсії в конкретній сумі не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тому суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив Заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у даній справі.
Крім того, Відповідач обчислив, зробив перерахунок та частково здійснює виплату, а Стягувач одержує перераховане грошове забезпечення.
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті заборгованості, суд вважав безпідставними аргументи Заявника про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року, яке набрало законної сили, зокрема зобов'язано Інформаційне агентство нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язано Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020, в тому числі: грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до грошових довідок, наданих Боржником, загальна сума нарахованих коштів недоплати грошового забезпечення складає 255 695,39 грн, індексації грошового забезпечення - 184 438, 62 грн, що в загальному складає 440 134,01 грн.
Відповідачем (Боржником) добровільно виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 620/14415/23 та виплачено 29 715,79 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16 травня 2025 року № 588 (внутрішній номер 423931491) на суму 22 102,04 грн, та платіжною інструкцією від 24 червня 2025 року № 328 (внутрішній номер 431645713) на суму 7 613,75 грн.
Отже, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 620/14415/23 Відповідачем повністю не виконано в загальній сумі 410 418,22 грн (440 134,01 грн - 22 102,04 грн - 7 613,75 грн).
Таким чином, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній адміністративній справі шляхом стягнення з Інформаційного агентства на користь ОСОБА_1 на виконання рішення суду грошової суми в загальному розмірі 410 418,22 грн.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, заява про зміну способу та порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 620/14415/23 задоволенню.
Частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані касаційні скарги після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Таким чином, зазначеними вище нормами КАС України не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення після перегляду її в апеляційному порядку.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядок виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 620/14415/23 із:
«Зобов'язати Інформаційне агентство нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.12.2018 по 31.12.2022 із врахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Інформаційне агентство нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020, в тому числі: грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.» на:
«Стягнути з Інформаційного агентства (01015, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1, корпус 33; код ЄДРПОУ 26622615) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховане, але невиплачене грошове забезпечення в розмірі 410 418,22 (чотириста десять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 22 копійки.».
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Василенко