Справа № 580/9412/24 Суддя (судді) першої інстанції: Янківська В.П.
24 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Ключкович В.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, Державної служби України з безпеки, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №135009 від 03.09.2024.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач зазначає, що як проведення рейдової перевірки, так і прийняття оскаржуваної постанови здійснено з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на основі повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, при повному дослідженні усіх наявних у справі доказів.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.07.2024 о 20 год. 30 хв. на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 419 км. старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Панченком Я.О. та Марковським В.С. під час здійснення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що автомобільний перевізник ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу транспортним засобом марки VOLVO 440 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки GOLDHOFER STZ-VL д/н НОМЕР_2 за допомогою водія ОСОБА_2 ..
Перевезення вантажу (MESSEY FERGISON) здійснювалося з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР України габаритних норм на 46,15% на ширину (2,6м. - дозволена, 3,8м. - фактична), на 21.87% на довжину (18,75м. - дозволена, 24м. - фактична), затверджених ПКМУ 1306-2001, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Акт рейдової перевірки складався на місці перевірки в присутності водія. Після оформлення акту перевірки, його було надано водієві для підписання та надання письмових пояснень чи зауважень до акту.
Водій з актом ознайомлений, від надання письмових пояснень та підпису відмовився.
Перевірка проводилась на підставі направлення на перевірку № 000027 від 27.06.2024 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок.
03.09.2024 відповідачем винесено постанову №135009 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 51000,00 грн.
Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова є такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі за текстом - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 2-4 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 цього Порядку.
Так, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Статтею першою Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно зі ст. 33 Закону № 2344-III, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону № 2344-III).
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону №2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Отже, законодавство зобов'язує перевізників та водіїв мати при собі документи, на підставі яких здійснюються відповідні перевезення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 06.07.2024 о 20 год. 30 хв. на автомобільній дорозі М-05 Київ-Одеса 419 км. старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Панченком Я.О. та Марковським В.С. під час рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено транспортний засіб марки VOLVO 440 д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки GOLDHOFER STZ-VL д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , що перевозив вантаж з перевищенням габаритних норм на 46,15% на ширину (2,6м. - дозволена, 3,8м. - фактична), на 21.87% на довжину (18,75м. - дозволена, 24м. - фактична).Будь-яких дозволів та інших документів, що дозволяли б рух вказаного транспортного засобу з наявними габаритними параметрами, водій не мав та представникам контролюючого органу не надав, що відображено в акті №АР058018 від 06.07.2024.
За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, 03.09.2024 винесено постанову №135009 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 51000.00 грн. «за здійснення перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу (комбайн, жатка) без відповідного дозволу, а саме: перевищення встановлених п.22.5 ПДР габаритних норм становить 46,15%, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 ПД Р».
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що долучений до матеріалів справи дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні не є юридично значимим документом, оскільки він був відсутній на місці події.
Щодо тверджень апелянта з приводу порушень процедури проведення рейдової перевірки, зокрема: надання водієві для ознайомлення лише актів без надання довідки про здійснення перевірки; відсутність у посадових осіб форменого одягу та спеціальних попереджувальних знаків; відсутність відповідного обладнання для вимірювання, - колегія суддів звертає увагу, що ці доводи спростовуються відео фіксацією розгляду справи.
Щодо доводів апелянта про проведення перевірки поза межами посту Державної патрульної служби, то суд зазначає, що а ні Законом України «Про автомобільний транспорт», а ні підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено, що рейдові перевірки повинні проводитись в межах посту Державної патрульної служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в ході розгляду справи відповідачем підтверджено факт перевищення позивачем габаритно-вагових норм та правомірність винесення оскаржуваного рішення про накладення на позивача штрафних санкцій.
Із врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 24.09.2025р.)