Справа № 820/2602/15 Суддя (судді) першої інстанції: Плеханова З.Б.
24 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" (далі - позивач, апелянт) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому (з урахуванням зміни предмет позову від 18 березня 2025 року) просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» заборгованість із бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7 500 000,00 грн, у тому числі за січень 2014 року в розмірі 3 600 000,00 грн, за лютий 2014 року в розмірі 3 900 000,00 грн.
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, в розмірі 750 328,77 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" до Головного управління ДКС України у місті Києві, ГУ ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості відмовлено.
Суд дійшов висновку про те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві у межах своєї компетенції було вжито всіх належних заходів, а в діях посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві немає жодних порушень вимог частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким стягнути з Державного бюджету України через Головне управління ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2 350 623,00 грн; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління ДКС України у м. Києві на користь ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 750 328,77 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що податкове законодавство передбачає право платника податків на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ; ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 7 500 000,00 грн, що охоплюється поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950; суд першої інстанції, розглянувши документи учасників справи, повинен був встановити, що відбулося часткове відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 5 149 377,00 грн, тому на час прийняття оскаржуваного рішення майновий інтерес ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» у цій справі щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі становить 2 350 623,00 грн.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції у цій справі повинен був дійти висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» в такій ситуації, є стягнення з Державного бюджету України відповідної суми, через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ.
Керуючись п.200.23 статті 200 ПК України, суд першої інстанції повинен був дійти законного висновку про обґрунтованість вимог ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» про стягнення пені нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, в розмірі 750 328,77 грн.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 та 10.07.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери", призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.09.2025 о 11:30 год.
23.06.2025 представником Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подано відзив на апеляційну скаргу.
01.07.2025 представником Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить залишити без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери".
27.08.2025 апелянтом подано додаткові пояснення.
Розглянувши наведене клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, оскільки суд апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження не має правових підстав для залишення апеляційної скарги без розгляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» у 2014 році перебувало на обліку у Головному управлінні ДПС у Луганській області (м. Алчевськ).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" направлено Алчевській ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року (від 19.06.2014 №9035057621), відповідно до якої задекларовано бюджетне відшкодування на рахунок платника у розмірі 7 500 000, 00 грн, яке складається із залишку від'ємного значення за січень 2014 року - 3 600 000, 00 грн та за лютий 2014 року - 3 900 000, 00 грн.
З 24.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» знаходилось на обліку ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
На дату переходу до ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в інтегрованій картці платника обліковувався залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість у розмірі 5 149 377, 00 грн по декларації за травень 2014 року (від 19.06.2014 №9035057621).
Зміна первісної суми (7 500 000, 00 грн) сталась внаслідок подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» до Алчевської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області уточнюючого розрахунку від 17.06.2015 №9126602973 до податкової декларації за лютий 2015 року, за рахунок якого відбулось зменшення суми податку на додану вартість заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника за травень 2014 року у розмірі 2 350 623, 00 грн.
25 листопада 2015 року ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було проведено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності декларування показників податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Метали і полімери».
За результатами вказаної перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві був складений Акт «Про результати позапланової перевірки з питань достовірності декларування показників податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Метали і полімери» від 25.11.2015 №47/26-55-28-02/35653261 по декларації за травень 2014 від 19.06.2014 №9035057621, за результатами якої сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 25.11.2015 №15719-20 на суму 5 149 377, 00 грн та 27.11.2015 передано до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві відповідно до Реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість від 25.11.2015 №15721-20 (том 2 а.с.36-45).
Згідно отриманих від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, залишок у розмірі 5 149 377, 00 грн по декларації за травень 2014 року (від 19.06.2014 №9035057621) відшкодовано на розрахунковий рахунок платника податків 30.11.2015 року.
Станом на 30.11.2015 року в інтегрованій картці платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» обліковувалася переплата з кодом Д4 (в рахунок наступних платежів) у розмірі 2 350 623, 00 грн по документу Д2 від 08.09.2015 №9185843644. Переплата виникла за рахунок подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» уточнюючого розрахунку до декларації за лютий 2015 року від 08.09.2015 №9185843644, де відображено у графі 4 таблиці 1 Додатку 2 зі знаком «мінус» залишок невідшкодованих сум податку на додану вартість на загальну суму 2 350 623,00 грн.
Згідно отриманих від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, 19.02.2016 з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» відповідно до виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2015 по справі №820/2602/15 відшкодовано податок на додану вартість у розмірі 2 350 623, 00 грн на поточний рахунок за рішенням суду без висновку згідно платіжної інструкції №188825512 від 19.02.2016 з призначенням платежу: «На Вашу вимогу/УДКСУ у Печер, р-ні. м. Києва/ На виконан.викон.листа суду 05.10.15 по справі №820/2602/15 щодо стягнення ПІДВ стягувану ТОВ «Метали і полімери».
25.02.2016 на бюджетний рахунок №31112029700007 «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» надійшли кошти у розмірі 2 350 623,00 грн по Товариству з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» з призначенням платежу: «Повернення коштів (викон.лист суду 05.10.2015 по справі №820/2602/15) у зв'язку із тимчасовим зупиненням операцій на користь ТОВ «Метали і полімери» згідно листа Служби Безпеки України від 20.02 2016 року».
Згідно інтегрованої картки з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» станом на 31.12.2024 обліковується переплата у розмірі 2 350 623,00 грн.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено статтею 200 ПК, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 (далі - Порядок).
Пунктом 200.7 статті 200 ПК передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 ПК).
Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (пункт 7 Порядку).
За правилами пункту 200.13 статті 200 ПК та пункту 9 Порядку на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Аналізовані норми матеріального права свідчать на користь висновку про те, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, за даними органів Державної казначейської служби України про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів залишок у розмірі 5 149 377, 00 грн по декларації за травень 2014 року (від 19.06.2014 №9035057621) відшкодовано на розрахунковий рахунок позивача 30.11.2015 року.
Згідно інтегрованої картки з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» станом на 31.12.2024 обліковується переплата у розмірі 2 350 623,00 грн, що дорівнює різниці між сумою задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2014 року - 7 500 000,00 грн та сумою перерахованого бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» - 5 149 377, 00 грн.
Як підтверджує позивач, податковим органом було проведено відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 5 149 377,00 грн, тому на час прийняття оскаржуваного рішення майновий інтерес ТОВ «МЕТАЛИ І ПОЛІМЕРИ» у цій справі щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі становить 2 350 623,00 грн.
Таким чином, за позицією позивача, спірна сума бюджетного відшкодування ПДВ становить 2 350 623,00 грн.
Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 вказав, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми вважаються бюджетною заборгованістю, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК нараховується пеня.
Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов'язку з повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ протягом строку, визначеного статтею 200 ПК.
Нарахування пені пов'язується саме з недотриманням суб'єктами владних повноважень положень статті 200 ПК, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з ПДВ.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок невідшкодування йому відповідної суми.
Як встановлено судом першої інстанції згідно інформації від органів Державної казначейської служби України про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, 19.02.2016 з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» відповідно до виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2015 по справі №820/2602/15 відшкодовано податок на додану вартість у розмірі 2 350 6230, 00 грн на поточний рахунок за рішенням суду без висновку згідно платіжної інструкції №188825512 від 19.02.2016.
З наведеного вбачається, що спірну суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 2 350 623,00 грн відшкодовано на розрахунковий рахунок позивача 19.02.2016 року.
Відповідно, підстав для задоволення вимог апелянта щодо стягнення з Державного бюджету України відповідної суми заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, судова колегія не вбачає.
Поряд з наведеним суд також враховує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» до Алчевської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області було подано уточнюючий розрахунок від 17.06.2015 №9126602973 до податкової декларації за лютий 2015 року, за рахунок якого відбулось зменшення суми податку на додану вартість заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника за травень 2014 року у розмірі 2 350 623, 00 грн.
Обставини зменшення заявленої у травні 2014 року суми бюджетного відшкодування у розмірі 2 350 623, 00 грн належними та допустимими доказами позивачем не спростовано.
Крім того, суд також враховує відсутність заперечень апелянта щодо Акту «Про результати позапланової перевірки з питань достовірності декларування показників податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Метали і полімери» від 25.11.2015 №47/26-55-28-02/35653261 по декларації за травень 2014 року від 19.06.2014 №9035057621, за результатами якої сформовано висновок про суми відшкодування податку на додану вартість від 25.11.2015 №15719-20 лише на суму 5 149 377, 00 грн.
Таким чином, висновок податкового органу про суми відшкодування податку на додану вартість від 25.11.2015 №15719-20 на суму 5 149 377, 00 грн є чинним та у встановленому законом порядку не скасований.
Побічно суд враховує також і те, що повернення суми коштів на бюджетний рахунок №31112029700007 у зв'язку із тимчасовим зупиненням операцій на користь ТОВ «Метали і полімери» згідно листа Служби Безпеки України від 20.02.2016 року, позивачем не оскаржено та протиправність відповідних дії не встановлено.
Щодо стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ в розмірі 750 328,77 грн, судова колегія враховує наступне.
Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 № 5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за № 321/35943 (далі - Наказ № 5).
Відповідно до пункту 1 розділу II Наказу № 5 інтегрована картка платника податків містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
В інформаційно-комунікаційній системі ДПС в інтегрованій картці платника нарахування пені проводиться автоматично у разі погашення податкового боргу у порядку, визначеному ст. 129 гл. 12 розд. II Податкового кодексу України. Сума пені та сума погашеної пені відображаються в інтегрованій картці платника відповідними первинними показниками оперативного обліку та обліковими операціями. При нарахуванні пені в інтегрованій картці платника додатково відображається період, за який її розраховано (пп. 6 п. 2 розд. III Наказ №5).
Як стверджує відповідач, в інформаційній системі органу ДПС відсутня можливість розрахунку та/або нарахування пені на суму залишку бюджетної заборгованості відшкодування податку на додану вартість.
Суд враховує, що початок перебігу строку нарахування пені має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість, саме з вказаної дати платник податків набуває право на нарахування пені та звернення до суду про її стягнення.
З фактичних обставин справи вбачається, що 30.11.2015 року залишок у розмірі 5 149 377, 00 грн по декларації за травень 2014 року (від 19.06.2014 №9035057621) відшкодовано на розрахунковий рахунок платника податків; 19.02.2016 з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метали і полімери» відшкодовано податок на додану вартість у розмірі 2 350 6230, 00 грн.
Таким чином, наявність бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість не підтверджується документально, що у свою чергу виключає підстави для початку перебігу строку нарахування пені та відповідно право позивача на її нарахування.
Враховуючи викладене, судова колегія, провівши апеляційний розгляд справи у межах доводів і вимог апеляційної скарги та повноважень, визначених ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявила неправильного застосування судом норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.
Наведені у апеляційній скарзі мотиви таких висновків не спростовують і не містять належних та обґрунтованих міркувань, що б давали підстави для скасування рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року.
Судова колегія відхиляє покликання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на недотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку ним не оскаржується.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.
Крім того, відправляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд на відповідні обставини не вказував.
Відповідно до частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 308, 315, 311, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" - залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 вересня 2025 року
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан