Справа № 320/18782/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
24 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), третя особа: Міністерство оборони України, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 як військовослужбовцю Збройних Сил України, відрядженому для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» починаючи з 24.02.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а у разі виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), - у розмірі до 50000 гривень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позов задоволено повністю.
06 грудня 2024 року представником позивача було заявлено клопотання про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства обслуговування повітряного руху України витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
08 січня 2025 року Київським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким задоволено заяву про відшкодування витрат на правову допомогу та стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені позивачем до відшкодування витрати не є співмірними складності справи та наданим послугам, а тому не підлягають до задоволення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Також, третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до приписів ч. 3 вказаної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з положеннями ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18, додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2025 року апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) - задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що основне судове рішення скасовано, а оскаржуване додаткове судове рішення є його невід'ємною частиною, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення відсутні.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 252, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) - задовольнити.
Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 24.09.2025р.)