Справа № 320/59285/24 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
22 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
при секретарі Братиці К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бренд Проперті» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.
Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 03.10.2024 року № 2708-п та направлень від 18.10.2024 року № 10349/10-36-07-05, №10350/10-36-07-05 посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Бренд Проперті» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За наслідками перевірки складений акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Бренд Проперті» (код ЄДРПОУ 43479830) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування» від 29.10.2024 року № 53822/10-36-07-05/43479830 .
Перевіркою з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2024 року встановлено порушення ТОВ “Бренд Проперті» (код ЄДРПОУ 43479830) вимог п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 статті 198, п. 200.1 пп. “б» п. 200.4 статті 200 ПК України з урахуванням вимог п. 200.14 статті 20 ПК України, в результаті чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2024 року на загальну суму 32 807 649, 00 грн.
На підставі матеріалів перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.11.2024 №499790705 за формою “В3», яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за серпень 2024 року у розмірі 32807649, 00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
За правилами підпункту “в» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку із ввезення товарів на митну територію України.
Згідно із пунктом 187.8 пункту 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до підпункту “ґ» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами абзаців першого, другого пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пункт 200.1 статті 200 ПК України передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
В свою чергу, пункт 201.12 статті 200 ПК України передбачає, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
У постанові від 03.10.2023 у справі №640/16289/22 Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту подання платником податків митної декларації для митного оформлення ввезених на митну територію України товарів у останнього виникають відповідні податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Після сплати цього податку до бюджету платник податків набуває право на віднесення таких сум до податкового кредиту відповідного періоду. Таке розуміння норм Податкового кодексу України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.
В акті перевірки вказано, що основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ є: застосування нульової ставки оподаткування по ПДВ згідно з п.197.6 ст.197 та пункту 8 підрозділу 2 “Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України на підставі розпорядження Київської ОДА від 27.09.2021 № 602 про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю та здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів).
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 27.09.2021 року № 602 позивачу надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування (п. 142.1 ст. 142, абз. 1 п.8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України) терміном з 01.04.2021 року по 30.09.2021 року (включно).
Наявність працівників з інвалідністю підтверджується штатними розписами, довідками до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією та Відповідачем не заперечується.
В процесі господарської діяльності Позивачем здійснюється імпорт одягу, який був у користуванні (секонд хенд), його обробка та подальша реалізація (в тому числі на умовах експорту). Для здійснення господарської діяльності у позивача наявні основні засоби, управлінський та технічний персонал, що підтверджується документами, наявними у матеріалах справи. Дана обставина сторонами не заперечується.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Бренд Проперті» та ТОВ “Ешпада» укладено Договір комісії № ES-BP-1 від 13.11.2023 року, ТОВ “Бренд проперті» та ТОВ “ФУНШАЛ» укладено Договір комісії № FUN-BP-12.23 від 01.12.2023, ТОВ “Бренд Проперті» та ТОВ “СМІЧОВ» укладено Договір комісії № SMI-BP-4 від 01.12.2023, ТОВ “Бренд Проперті» та ТОВ “КОРНІВ» укладено Договір комісії № BP-KR-3 від 13.01.2023 року, ТОВ “Бренд Проперті» та ТОВ “ХАРЦИСК» укладено Договір комісії № KH-BP-4 від 04.12.2023, ТОВ “Бренд Проперті» та ТОВ “Бакота» укладено Договір комісії № ВР-ВК-3 від 01.08.2022 року; ТОВ “Бренд Проперті» та ТОВ “Рітаріс» укладено Договір комісії № 4-РІТ від 02.01.2023 року за умовами яких комісіонер зобов'язується за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлено договором винагороду такі дії:
- придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей. Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у Додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною;
- укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України;
- збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом;
- укладає необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.
Відповідно до пункту 1.2 договору товар, що пройшов митне оформлення, передається комісіонером комітенту та є власністю комітента.
Товар, що є предметом цього договору, передається комісіонером комітенту за актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними паріями товару та/або частинами партії товару згідно Додатку, який складається на кожну партію товару окремо, за адресою, зазначеною у відповідному додатку (пункт 1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору сторони погодили, що вантажоодержувачем товару буде безпосередньо сам комісіонер.
Пунктом 3.1 договору визначено, що імпортна ціна товару вказується в Додатках до цього договору , які є невід'ємною частиною.
Комітент перераховує грошові кошти для оплати продавцям нерезидентам України за поставлений товар на поточний рахунок комісіонера, зазначений в п.8 цього договору, в національній валюті Україні - гривні. Купівлю валюти для розрахунків із нерезидентами продавцям за поставлений товар комісіонер здійснює самостійно та приймає на себе всі ризики щодо коливання курсі іноземної валюти (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору ціною цього договору є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до Звітів комісіонера та актів прийому-передачі наданих послуг.
Судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки на аркуші 40, 41 зазначено, що “До перевірки надано в повному обсязі ВМД та звіти комісіонера до них».
Також судом першої інстанції встановлено, що виконання договорів комісії підтверджується Актами надання послуг, актами прийому-передачі товару з комісії, звітами комісіонера, додатками до договорів, інвойсами, CMR. Всі зазначені документи були надані під час перевірки, що підтверджується Актом перевірки та містяться в матеріалах справи. Жодних зауважень до наданих документів ні Акт перевірки, ні відзив на позовну заяву не містить.
Виконання договорів комісії підтверджується: по ТОВ “ЕШПАДА» - актом надання послуг № 97 від 30.06.2024 року, № 65 від 30.04.2024 року, № 111 від 31.08.2024 року; звітами комісіонера (перелік в рішенні суду першої інстанції на а.с. 68-69); актами прийому-передачі товару (перелік в рішенні суду першої інстанції на а.с. 69-70); по ТОВ “ФУНШАЛ» - актом надання послуг № 27 від 30.06.2024 року, № 20 від 30.04.20.24 року, № 36 від 32.08.2024 року; звітами комісіонера (перелік в рішенні суду першої інстанції на а.с. 70); актами прийому-передачі товару (перелік в рішенні суду першої інстанції на а.с. 70); по ТОВ “ХАРЦИСК» - актом надання послуг № 138 від 30.06.2024 року, № 57 від 30.04.2024 року, № 143 від 31.08.2024 року; звітами комісіонера (перелік в рішенні суду першої інстанції на а.с. 70); актами прийому-передачі товару (перелік в рішенні суду першої інстанції на а.с. 71).
Вищезазначені документи, які підтверджують господарські операції між Позивачем та Комісіонерами, мають всі обов'язкові реквізити первинного документа. Жодних зауважень до їх змісту Акт перевірки та відзив на позовну заяву не містять.
Після ввезення товару на митну територію України останній було передано комісіонерами позивачу, що підтверджується актами прийому-передачі товару з комісії та звітами комісіонера.
Тобто, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є ввезення на митну територію України (імпорт) наступних товарів: одяг, що був у користуванні, для подальшого використання; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання; речі вживані несортовані з текстильних матеріалів.
Таким чином, Відповідачем не ставиться під сумнів факт надання послуг Комісіонером, ввезення товару на митну територію України, оплату товару та митних платежів, перехід права власності на товар до Позивача, отримання товару у розпорядження Позивачем, наявності первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.
Судом встановлено, що суб'єктами господарювання було поставлено, а ТОВ “Бренд Проперті» прийнято товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів 1-ї. 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речи вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін.), про що свідчать складені позивачем під час митного оформлення товару митні декларації (перелік в рішенні суду першої інстанції на а.с. 71-73).
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується Відповідачем, Позивачем здійснювався імпорт товарів, тобто в межах спірних правовідносин підлягав застосуванню митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Тобто, для ввезення імпортованого товару та випуску його у вільний обіг покупцем має бути сплачено всі митні платежі, встановлені законом на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей.
Як вбачається з акта перевірки, митні декларації, які містяться в матеріалах справи, були надані Позивачем до перевірки. У свою чергу, Відповідачем жодних зауважень щодо їх форми та зазначених в них відомостей в акті перевірки не наведено.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що в даному випадку первинним документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства і яка безпосередньо підтверджує сплату такого податку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року справа № 320/16177/23, від 02 квітня 2024 року № 640/21773/22; від 03 жовтня 2023 року № 640/16289/22.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 24 вересня 2025 року.