Справа № 640/12022/19 Суддя першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК
23 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Файдюка В.В.,
суддів: Епель О.В., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі Масловській К.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1; ОВПП ДФС України), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2; ДФС України) про поновлення на роботі, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду в органах ОВПП ДФС після спливу двомісячного строку, визначеного наказом ДФС України від 15.06.2016 №2359-о;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення після спливу двомісячного строку, визначеного наказом ДФС України від 15.06.2016 №2359-о та до звільнення з органів податкової міліції відповідно до наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10.08.2017 №913-о;
- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 09.08.2017 №1705 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10.08.2017 №913-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді, не нижчій заступника начальника управління - начальника відділу Міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з 10.08.2017;
- стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період перебування у розпорядженні понад норму з 16.08.2016 по 10.08.2017;
- стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11.08.2017 по 04.07.2019.
Державною податковою службою України подано до Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про заміну відповідача-2 у цій справі на його процесуального правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд.
Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/12022/19.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року замінено сторони у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі, а саме:
- Державну фіскальну службу України замінено на Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393);
- Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України замінено на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ44082145).
Такий висновок суду першої інстанції обґрунтований тим, що Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності, а Державна податкова служба України є правонаступником всіх прав та обов'язків припиненої Державної фіскальної служби України.
Не погоджуючись із ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, 09 травня 2025 року ДПС України звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов'язують процесуальне правонаступництво з обов'язковою наявністю факту припинення юридичної особи, а ключовим, за правилам КАС України, є доведення обставин вибуття сторони - суб'єкта владних повноважень, з відносин щодо яких виник спір, оскільки якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень. ДПС України наголосило, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а первісний відповідач у цій справі - Державна фіскальна служба України наразі перебуває в стані припинення та запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державної фіскальної служби України в Єдиному державному реєстрі відсутній, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність підстав для правонаступництва у такому випадку. Апелянт наголосив, що оскільки суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані Державній податковій службі України, і на момент вирішення судом першої інстанції питання про заміну відповідача до Реєстру не був унесений запис про припинення ДФС, висновок про наявність підстав для заміни ДФС на ДПС є передчасним. Підсумовуючи контролюючий орган зазначив, що діяльність підрозділів податкової міліції не належить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України та її територіальні органи є правонаступниками Державної фіскальної служби України та її територіальних органів та такі підрозділи у структурі ДПС та її територіальних органів відсутні
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Крім того, не погоджуючись із ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, 09 травня 2025 року ЦМУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення Офісу великих платників ДФС та наразі вказана юридична особа перебуває у стані припинення. Податковий орган звернув увагу, що ОСОБА_1 перебував на посаді старшого оперуповноваженого по особливо важливим справам відділу оперативного забезпечення сектору «С» АТО на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області та був відряджений для подальшого проходження служби у розпорядження Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, а діяльність підрозділів податкової міліції не належить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України та її територіальні органи є правонаступниками Державної фіскальної служби України та її територіальних органів. Апелянт відмітив, що в апараті та територіальних органах ДПС, у тому числі ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, в штатному розписі не передбачено посад, рівнозначних посадам осіб рядового та начальницького складу податкової міліції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Відзивів на апеляційні скарги у встановлені судом строки не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 вересня 2025 року.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - скасувати, виходячи з такого.
Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 5, 6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Отже, положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов'язують процесуальне правонаступництво з обов'язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб'єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.
Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісних суб'єктів - ДФС України та ОВПП ДФС України, або переходу їх функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України та ЦМУ ДПС по роботі з ВПП відповідно.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Установлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до Наказу ДПС України «Про початок діяльності Державної податкової служби України» від 28 серпня 2019 року №36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.
17 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.
Проте запис про припинення ДФС України, на момент вирішення судом питання про заміну відповідача, у Реєстрі був відсутній.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Крім того, 19 червня 2019 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», відповідно до пункту 1 якої утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Офіс великих платників податків ДПС.
Згідно з пунктом 2 указаної Постанови Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби реорганізовано шляхом його приєднання до Офісу великих платників податків ДПС.
Також пунктом 3 Постанови №537 (з урахуванням змін та доповнень, внесених постановою від 25 вересня 2019 року №846) визначено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
До цього ж, визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності (пункт 4).
Згідно із розпорядженням № 682-р від 21 серпня 2019 року (із змінами, внесеними згідно з постановою № 846 від 25 вересня 2019 року) Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», пунктом 1 якої вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, до переліку яких належить і Офіс великих платників податків ДПС.
Також пунктом 2 цієї постанови, серед іншого, встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
30 вересня 2020 року ДПС видала наказ № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», згідно з пунктом 1 якого утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком, до числа яких належить Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Аналіз наведених актів Кабінету Міністрів України свідчить про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, тобто про перехід до нього функцій Офісу великих платників податків ДПС у відповідній сфері.
Крім того, згідно з Положенням про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС від 12 листопада 2020 року № 643, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що запис про припинення Офісу великих платників податків ДФС України, на момент вирішення судом питання про заміну відповідача, у Реєстрі був відсутній.
Як встановлено вище, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про поновлення на роботі в органах податкової міліції.
Викладене свідчить, що спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосувався дій, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ - податковій міліції, яка була структурним підрозділом ГУ ДФС у Донецькій області, де ОСОБА_1 проходив службу.
Таким чином, спірні у цій справі правовідносини не стосуються публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України та ЦМУ ДПС по роботі з ВПП.
Зазначене вище дає підстави для висновку, що заміна відповідачів у цій справі - ДФС України та Офісу великих платників податків ДФС України, може мати місце виключно у випадку фактичного їх припинення.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин та те, що спір у цій справі не стосується публічно-владних функцій, які були передані ДПС України та ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, і на момент вирішення судом питання про заміну відповідачів до Реєстру не були внесені записи про припинення ДФС України та Офісу великих платників податків ДФС України, висновок Чернігівського окружного адміністративного суду про наявність підстав для їх заміни на ДПС України та ЦМУ ДПС по роботі з ВПП є передчасним.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційні скарги необхідно задовольнити, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - скасувати.
Керуючись статтями 52, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Файдюк
Судді О.В. Епель
Є.І. Мєзєнцев
Повне рішення виготовлено 23 вересня 2025 року.