П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 473/3762/25
Перша інстанція: суддя Булкат М.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
при секретарі судового засідання - Філімович І.М.,
за участю представника апелянта - Давиденко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов,
24 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00005977 від 09.05.2025 року та серії АВ № 00005979 від 09.05.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн та 17 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при винесені оскаржуваних постанов відповідачем не враховано, що транспортний засіб був переданий до військової частини НОМЕР_1 та використовувався нею для переміщення військового майна в період з 05.05.2025 року по 22.05.2025 року.
Оскільки транспортний засіб здійснював перевезення вантажу з метою його використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, на нього не поширюються вимоги п. 22.5 ПДР України.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволення адміністративного позову повністю.
Апелянт зазначає, що наявні в матеріалах справи докази доводять факт порушення позивачем нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення навантаження належного йому транспортного засобу. Також апелянт наголошує, що факт використання транспортного засобу в інтересах військової частини НОМЕР_1 не був відомий відповідачу, оскільки не існує відповідного реєстру.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
09 травня 2025 року головними спеціалістами відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень, Теслюк Є.В. та Солов'янчик С.І. винесено постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00005977 в вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. 00 коп. та АВ № 00005979 в вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
З постанови АВ № 00005977 вбачається, що 01 травня 2025 року о 17 год. 46 хв. за адресою М-21, км 247+432, Вінницька область, зафіксовано транспортний засіб марки SHACMAN SX3258-DT384, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідальна особа якого допустила рух вказаного транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,962 % (1,81 т) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 т.
Зі змісту постанови серія АВ № 00005979 вбачається, що 01 травня 2025 року о 19 год. 20 хв. за адресою М-30, км 440+527, Вінницька область, зафіксовано транспортний засіб марки SHACMAN SX3258-DT384, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідальна особа якого допустила рух вказаного транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,538 % (3,52 т) при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 5,442 % (1,034 т) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 т та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах. Позивача було притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Також судом встановлено, що транспортний засіб марки SHACMAN SX3258-DT384, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований на праві власності за ПП «АНТАРЕС», керівником якого є позивач (а.с.9).
Вказаний транспортний засіб переданий його власником у тимчасове користування (спочатку безоплатне, потім на платній основі) ПП «ВП «Агросила», яке, в свою чергу передало його в користування на безоплатній основі військовій частині НОМЕР_1 згідно умов договору про надання послуг оренди (на безоплатній основі) № 4 від 11.01.2025 року (а.с.18-22).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність суб'єкта, який здійснює перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, виключена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1217 від 28 жовтня 2022 року.
Так, транспортний засіб, що зафіксований в оскаржуваній постанові марки SHACMAN SX3258-DT384, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, що звільняє позивача від адміністративної відповідальності за виявлене порушення.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Абзацом другим пункту 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, навантаження на одиночну вісь 11,5 т.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Дія частини другої цієї статті передбачає відповідальність за правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів, у вигляді штрафу у розмірах, зокрема, однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій.
В контексті зазначеного колегія суддів акцентує увагу, що постановою Кабінету Міністрів України № 1217 від 28.10.2022 року внесено зміни до п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме доповнено його абзацом такого змісту: «У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення». Дані зміни набрали чинності 02.11.2022 року.
Таким чином, відповідальність суб'єкта, який у період воєнного стану в Україні здійснював перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення виключена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1217 від 28.10.2022 року.
Матеріали справи містять довідку військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2025 року №804, відповідно до якої в період з 05 по 22 травня 2025 року транспортний засіб SHACMAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , використовувався при перевезенні військового майна (а.с.18).
Таким чином, перевезення вантажу здійснювалось в інтересах військової частини, тому ОСОБА_1 звільняється від відповідальності за перевищення вагових лімітів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху та не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Доводи апелянта, що матеріали справи містять договір про передачу майна від ТОВ «Вознесенське підприємство «Агросила» до військової частини НОМЕР_1 , в той час як власником транспортного засобу SHACMAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ПП «Антарес», не спростовують висновків суду, оскільки передача транспортного засобу орендарем, а не власником не спростовує факт перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко