П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 488/1147/25
Перша інстанція: суддя Чернявська Я.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
25 березня 2025 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.02.2025 року о 17:18:33 годині в м. Миколаєві по вулиці Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.
В подальшому позивач оскаржив вказану постанову в адміністративному порядку та відповідно до рішення Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 04.03.2025 року скасовано постанову ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року.
Постановою ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.02.2025 року о 17:18:33 годині в м. Миколаєві по вулиці Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.
Позивач вважає порушеною процедуру накладення адміністративного стягнення, оскільки розгляд справи 21.03.2025 року здійснював інспектор Бандурко Р.В., в той час, як саме правопорушення зафіксовано та справу розглянуто інспектором Шайдою О.В. Також позивачу не роз'яснено його права та не забезпечено участі перекладача у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2025 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.
Зокрема, апелянт наполягає на порушені процедури накладення адміністративного стягнення, а саме відсутності перекладача та не роз'ясненні йому прав. Також апелянт звертає увагу, що час скоєння адміністративного правопорушення, який зазначений в оскаржуваній постанові, є пізнішим, ніж час зупинки транспортного засобу.
Окремо апелянт вказує, що суд першої інстанції мав закрити провадження по справі за закінченням терміну притягнення особи до відповідальності, оскільки з дня вчинення адміністративного правопорушення до ухвалення оскаржуваного судового рішення минуло більше 3-ох місяців.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення доведено належними та допустимими доказами, відомості про які внесені до самої постанови та додатково надані до суду. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 21.03.2025 року інспектор поліції дотримався вимог щодо процедури розгляду та роз'яснив позивачу його права, про що міститься його підпис у оскаржуваній постанові. Також відповідач зазначив, шо під час зупинки транспортного засобу позивача спілкувався українською мовою та не заявляв жодних клопотань про необхідність залучення йому перекладача. Крім того. позивач є адвокатом та однією з кваліфікаційних вимог для отримання права на зайняття відповідною діяльністю є володіння українською мовою.
Від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
Постановою ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 25.02.2025 року о 17:18:33 годині в м. Миколаєві по вулиці Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 , він рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.
В подальшому позивач оскаржив вказану постанову в адміністративному порядку та відповідно до рішення Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 04.03.2025 року скасовано постанову ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року. Підставою зазначено, що за наслідком перегляду відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції встановлено, що позивачу на роз'яснено його права, визначені ст.268 КУпАП.
Постановою ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.02.2025 року о 17:18:33 годині в м. Миколаєві по вулиці Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова містить відомості про технічний засіб вимірювання швидкості та відео з нагрудних камер поліцейських, які доводять факт вчинення адміністративного правопорушення. Також судом встановлено дотримання посадовою особою процедурних вимог під час розгляду справи про накладення адміністративного стягнення.
Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно частини 1 статті 1 Закону України “Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують вказані вище Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 12.4. ПДР України установлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 4317975 від 21.03.2025, містить відомості, що порушення зафіксовано ТС 8381, БК 471630, 470583 (а.с.9).
Управління патрульної поліції в Миколаївській області до відзиву на позовну заяву долучили компакт-диск, який містить відеозапис з приладу TruCAM ТС008381 з результатами фіксації руху транспортного засобу транспортного засобу Hyundai IX35, з державним номерним знаком НОМЕР_1 зі швидкістю 73 км/год (а.с.56).
Таким чином матеріали справи містять докази, що 25.02.2025 року ОСОБА_1 - водій транспортного засобу Hyundai IX35, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві, проспект Богоявленський, біля буд. 234-В зі швидкістю 73 км/год та перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п.п. 12.4 ПДР України.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та захисту прав споживачів» №22-01/27760 від 06 грудня 2024 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20 № ТС008381відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год. до 320 км/год. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: ±2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; ±1% в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год.
Правильність реалізації у приладі «TruCAM» такого алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації (а.с.43-46).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази, які підтверджують вчинення апелянтом адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
В той же час, позивачем не наведено жодних доводів з приводу відсутності у його діях вини у вчинення адміністративного правопорушення, а всі доводи позовної заяви та апеляційної скарги зводяться до порушення процедури накладення адміністративного стягнення.
Досліджуючи доводи позивача з приводу того, що розгляд справи про накладення адміністративного стягнення здійснено інспектором, який не був присутній на місці вчинення самого адміністративного правопорушення, колегія суддів зауважує, що КУпАП не містить заборони щодо розгляду справу іншою посадовою особою.
В даному контексті визначальним є виключно докази, які посадова особа розглядає та їх допустимість.
Як вже зазначалось, постановою ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.02.2025 року о 17:18:33 годині в м. Миколаєві по вулиці Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.
В подальшому позивач оскаржив вказану постанову в адміністративному порядку та відповідно до рішення Управління патрульної поліції в Миколаївській області від 04.03.2025 року скасовано постанову ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року.
Постановою ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.02.2025 року о 17:18:33 годині в м. Миколаєві по вулиці Богоявленський, 234В, керуючи транспортним засобом Hyundai IX35, номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 73 кмгод, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України
У постановах ЕНА №4148859 від 25.02.2025 року та ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року містяться відомості, що порушення зафіксовано ТС 8381.
Отже, здійснюючи розгляд справи про накладення адміністративного правопорушення 21.03.2025 року інспектор Бандурко Р.В. мав у своєму розпорядженні належні докази вчинення позивачем правопорушення та відповідно до своїх повноважень виніс постанову ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року.
Стосовно доводів апелянта, що під час розгляду справи не було залучено перекладача, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач є громадянином України та має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, тому має володіти українською мовою.
Також суд відхиляє доводи позивача, що йому не роз'яснено права, оскільки постанові ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року міститься підпис позивача про роз'яснення йому прав (а.с.53).
Стосовно посилань апелянта на необхідність закриття справи про накладення адміністративного стягнення з огляду на закінчення 3-місячного строку для притягнення особи до відповідальності, колегія суддів вказує на хибність відповідних доводів. В даному випадку позивача вже притягнуто до відповідальності постановою ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року, а під час судового розгляду справи суд перевіряє правомірність дій посадової особи Управління патрульної поліції в Миколаївській області, а не здійснює розгляд справи про накладення адміністративного стягнення.
Отже, встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини вказають на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, тому відсутні підстави для скасування постанови Управління патрульної поліції в Миколаївській області ЕНА № 4317975 від 21.03.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко