П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29946/24
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі № 420/29946/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періодів роботи на посаді тренера-викладача з 01.09.1984 по 01.09.1986 та з 01.11.2004 по 31.12.2021 роки (по дату призначення пенсії за віком), період з 02.09.1986 по 31.10.2004 на посаді вчителя фізкультури для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди роботи на посаді на посаді тренера-викладача з 01.09.1984 по 01.09.1986 та з 01.11.2004 по 31.12.2021 роки (по дату призначення пенсії за віком), період з 02.09.1986 по 31.10.2004 на посаді вчителя фізкультури, нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 2022 року позивачка перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 06.08.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою, в якій просила: зарахувати всі періоди роботи на посаді тренера-викладача до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення, передбачену п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У відповідь на заяву відповідач направив листа від 21.08.2024 року, з якого вбачається, що посада тренера-викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років № 909 від 04.11.1993, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.11.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 06.08.2024 на адресу Головного управління надійшла заява позивача зарахувати всі періоди роботи на посаді тренера-викладача до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення, передбачену п. 7-1 положень Прикінцевих Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення. Заява Позивача від 06.08.2024 була складена у довільній формі. Оскільки позивач звернувся до Головного управління не із заявою за додатком 3 до Порядку №22-1, а із заявою довільної форми, така заява була розглянута Головним управлінням в порядку Закону України "Про звернення громадян". Головним управлінням надано лист-відповідь на звернення за вих. № 23598-22123/Б-02/8-1500/24 від 21.08.2024 та було надано роз'яснення стосовно пенсійного забезпечення позивача. Оскільки посада тренера-викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік), для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 підстави відсутні. До спеціального стажу позивача не можливо зарахувати періоди роботи з 01.09.1984 по 01.09.1986 та з 01.11.2004 по 31.12.2021 роки (по дату призначення пенсії за віком), період з 02.09.1986 по 31.10.2004 на посаді тренера-викладача в позашкільних навчальних закладах. Оскільки, позивач не має 30 років страхового стажу на посадах, робота що дає право на пенсії за вислугою років, правові підстави для виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні. З позовом позивачка звернулася в 2024 році, при цьому позовні вимоги стосуються нарахування та виплати починаючи з 05.11.2021, а тому позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав. Щодо стягнення з Головного управління витрат по сплаті судового збору, необхідно врахувати, що незаконне витрачення коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09.05.2025 у справі № 420/29946/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не розгляду заяви від 06.08.2024 про зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу періодів роботи на посаді тренера-викладача та нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідності до процедури встановленої Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву від 06.08.2024 про зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди роботи на посаді тренера-викладача та нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідності до процедури встановлено Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що викладачі, які працюють на посаді тренера-викладача в позашкільних навчальних закладах переліком № 909 не передбачені.
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.11.2021 Арцизьким об'єднаним управлінням ПФУ за заявою позивачки про призначення пенсії за віком від 04.01.2022, рішенням №155450003118 від 06.01.2022 призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В рішенні №155450003118 від 06.01.2022 визначено страховий стаж (повний) ОСОБА_1 - 40 років 7 місяців 25 днів.
З форми РС-право ОСОБА_1 , вбачається, що станом на дату призначення 05.11.2021 страховий стаж (повний) - 40 років 7 місяців 25 днів складається:
- з 26.03.1980 по 02.01.1983 - 2 роки 9 місяців 7 днів - догляд за дитиною до 3 років;
- з 03.01.1983 по 29.12.1983 - 11 місяців 27 днів;
- з 01.09.1984 по 01.09.1986 - 2 роки 1 день;
- з 02.09.1986 по 31.12.2003 - 17 років 4 місяці;
- з 01.01.2004 по 30.06.2010 - 6 років 4 місяці 20 днів підприємство код ЄДРПОУ 02145085;
- з 01.08.2010 по 31.12.2020 - 10 років 5 місяців, підприємство код ЄДРПОУ 02145085;
- з 01.01.2021 по 30.09.2021 - 9 місяців, підприємство код ЄДРПОУ 44054694
Представник позивача звернувся з заявою від 06.08.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зарахування всіх періодів роботи ОСОБА_1 на посаді тренера-викладача до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення, передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення, передбачену п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 18 зв.).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області розглянута заява представника ОСОБА_1 та 21.08.2024 року надано відповідь у листі № № 23598-22123/Б-02/8-1500/24, де зазначено, що: «Згідно пунктом 7-1 Розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, працювали в закладах і установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десятимісячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно з пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (із змінами) право на призначення пенсії за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти при наявності необхідного спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Право на пенсію працівникам освіти визначається відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та від 14.06.2000 № 963, якими затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік).
Оскільки посада тренера-викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена Переліком, для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 підстави відсутні.» (а.с. 19).
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу періодів роботи на посаді тренера-викладача з 01.09.1984 по 01.09.1986 та з 01.11.2004 по 31.12.2021 роки (по дату призначення пенсії за віком), період з 02.09.1986 по 31.10.2004 на посаді вчителя фізкультури для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що посади: тренера-викладача в дитячо-юнацькій спортивній школі, на яких працювала ОСОБА_1 з 01.09.1984 до 02.09.1986; з 01.11.2004 до 05.11.2021 (день призначення пенсії) та вчителем фізкультури в Арцизькій СШ № 4 з 01.09.1986 до 31.10.2004, відносяться до педагогічних і дають право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи, а тому вказаний стаж роботи позивачки повинен зараховуватися до її пільгового стажу у відповідності до п. "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
За наведеного суд першої інстанції виснував, що на день досягнення позивачкою пенсійного віку та призначення з 05.11.2021 пенсії за віком, її спеціальний (педагогічний) стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становив більше 35 років.
Водночас, суд першої інстанції зазначив, що оскаржувана відмова надана відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення, а відтак, суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту права позивачки, належним способом захисту позивачки є визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не розгляду заяви від 06.08.2024 про зарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу періодів роботи на посаді тренера-викладача та нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відповідності до процедури встановленої Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX та зобов'язати відповідача повторно розглянути зазначену заяву з урахуванням висновків суду.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Приписами п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено в Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі Порядок № 1191).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Згідно з п. 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.е
В п. п. 6, 7 Порядку № 1191 зазначено, що для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону № 1058-IV станом на день її призначення (п.6). Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (п.7).
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІІ, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Тотожні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 у справі № 234/13835/17.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спірне питання в контексті розгляду даної справи, в межах доводів апеляційної скарги, стосується права позивачки на зарахування до спеціального стажу періодів роботи на посадах тренера-викладача в позашкільних навчальних закладах робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ та дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
Вирішуючи спірне питання колегія суддів виходить з таких міркувань.
Як правильно встановлено судом першої інстанції з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 04.06.1981, позивачка в спірні періоди працювала:
з 01.09.1984 до 02.09.1986 тренером-викладачем ДЮСШ
з 01.09.1986 до 31.10.2004 працювала вчителем фізкультури в Арцизькій СШ № 4
з 01.11.2004 - тренером-викладачем Арцизької ДЮСШ (з 01.08.2019 року Арцизька районна дитячо-юнацька спортивна школа змінила назву на району дитячо-юнацьку спортивну школу Арцизької районної ради Одеської області та з 23.11.2020 змінено назву з районної дитячо-юнацької спортивної школи Арцизької районної ради Одеської області на дитячо-юнацьку спортивну школу Арцизької міської ради).
Суд зазначає, що згідно з наявним в матеріалах пенсійної справи розрахунком стажу позивачки (форма РС-право) вбачається, що вищевказані періоди роботи: з 01.09.1984 по 02.09.1986; з 01.09.1986 по 31.12.2003; з 01.01.2004 по 30.06.2010; з 01.08.2010 по 31.12.2020; з 01.01.2021 по 30.09.2021 зараховані до страхового стажу, який становить 37 років 1 день.
Приписами статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VІІІ визначено складники системи освіти, а саме: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Отже позашкільна освіта разом із іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.
Відповідно до Конституції України державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади, визначено в Законі України «Про позашкільну освіту» від 22.06.200 № 1841-ІІІ (далі Закон № 1841-ІІІ).
Статтею 1 Закон № 1841-ІІІ визначено, що позашкільна освіта - сукупність знань, умінь та навичок, що здобувають вихованці, учні і слухачі в закладах позашкільної освіти, інших суб'єктах освітньої діяльності за програмами позашкільної освіти; система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб'єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти;
Згідно з частиною 3 статті 12 Закону № 1841-ІІІ, заклади позашкільної освіти можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, малих академій мистецтв (народних ремесел), малих академій наук, мистецьких шкіл, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів осіб з інвалідністю, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433, затверджено Перелік типів позашкільних навчальних закладів та Положення про позашкільний навчальний заклад.
В пункті 1 Переліку типів позашкільних навчальних закладів зазначено, що Дитячо-юнацькі спортивні школи це комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для осіб з інвалідністю паралімпійського та дефлімпійського резерву.
Постановою Кабінету Міністрів України від 147.06.2000 № 963 затверджено Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, де зазначено, що викладачі всіх спеціальностей віднесені до посад педагогічних працівників (п.4).
Колегія суддів зауважує, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду «викладач» до педагогічних посад.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 № 993 затверджено Положенням про дитячо-юнацьку спортивну школу, де передбачено такі посади працівників освіти вказаного виду позашкільного навчального закладу як, зокрема, тренер-викладач.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, діяльність на посаді тренера-викладача у спортивних школах всіх типів зараховується до стажу педагогічної роботи.
Апеляційний суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі № 300/2555/22 зазначив, що враховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Отже, згідно з вищевказаними приписами чинного законодавства, тренер-викладач дитячо-юнацької спортивної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.
За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував, що посади: тренера-викладача в дитячо-юнацькій спортивній школі, на яких працювала ОСОБА_1 з 01.09.1984 до 02.09.1986; з 01.11.2004 до 05.11.2021 (день призначення пенсії) та вчителем фізкультури в Арцизькій СШ № 4 з 01.09.1986 до 31.10.2004, відносяться до педагогічних і дають право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи, а тому вказаний стаж роботи позивачки повинен зараховуватися до її пільгового стажу у відповідності до п. "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ, навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Відтак, є правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі № 420/29946/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик