П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/39144/24
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 420/39144/24 за адміністративним позовом 28.04.2025 у справі № 420/39144/24 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати рішення відповідача №212850009041 від 11.03.2024 про нарахування пенсії позивачу за кожний місяць періоду з 01.09.2000 по теперішній час у розмірі, що не відповідає мінімальному розміру пенсії, визначеному Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням Закону України “Про Державний бюджет України» на 2024 рік та з надбавками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 в їх редакції станом на березень 2024 року - протиправним;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити пенсію позивачу за кожний місяць періоду починаючи з 01.09.2000 по теперішній час у розмірі, не меншому ніж мінімальний розмір пенсії позивача, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік та з надбавками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 в їх редакції станом на грудень 2024 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на правовідносини щодо відновлення виплати пенсії позивачу в рішенні №212850009041 від 11.03.2024 про поновлення пенсії з 01.09.2000 поширюється чинне законодавство 2024 року стосовно мінімального розміру пенсії.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позову зазначивши, що нарахування та виплата пенсії позивача здійснюється відповідно до норм чинного законодавства, які діяли у відповідний проміжок часу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.04.2025 у справі № 420/39144/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що нібито на підставі принципу дії закону в часі відповідач правомірно нарахував у грудні 2024 року пенсію Позивачу за 2000 рік у тому розмірі, в якому вона мала бути виплачена у 2000 році за умови своєчасної виплати - і так за кожний рік періоду з 2000 по 2024 рік.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 05.03.2000 виїхав з України до Держави Ізраїль на постійне місце проживання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі №420/2765/23, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ №212850009041 від 26.08.2022, зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2000 з урахуванням встановленого законодавством мінімального розміру пенсії, надбавки за понаднормовий стаж 3 роки та індексації відповідно до статей 27, 28, 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також визначення щомісячної компенсаційної виплати відповідно до Постанови КМУ від 01.04.2020 №251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ судові витрати за сплату судового збору в розмірі 650 грн.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 по справі №420/2765/23 відповідачем прийнято спірне рішення №212850009041 від 11.03.2024 року, відповідно до якого позивачу поновлено виплату пенсії з 01.09.2000 року в наступних розмірах:
- з 01.09.2000 - 24,90 грн відповідно до Закону України від 15.07.1999 № 949-XIV "Про підвищення мінімального розміру пенсії",
- з 01.12.2000 - 30,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1686,
- з 01.02.2001 - 34,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1686,
- з 01.08.2001 - 39,00 грн. встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2001 № 741,
- з 01.01.2002 - 43,00 грн. - постанова Кабінету Міністрів України від 19.12.2001 №1706,
- з 01.04.2002 - 47,30 грн. - постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №279,
- з 01.07.2003 - 50,00 грн - постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.2003 №544,
- з 01.01.2004 - 92,45 грн (462,27 грн х 20%), де 462,27 грн середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2003 рік, яка застосовується при визначенні мінімального розміру пенсії за віком відповідно до статті 28 Закону № 1058,
- з 01.09.2004 - 92,45 грн,
- з 12.01.2005 335,08 грн (56,00 грн +46,82 грн (цільова грошова допомога) + 229,18 грн (доплата до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно статті 28 Закону № 1058) + 3,08 грн (102,82 грн х 3% доплата за понаднормовий стаж відповідно до статті 28 Закону № 1058),
- з 01.01.2006 353,08 грн (350,00 грн + 3,08 грн), у подальшому розмір переглядається відповідно зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2020-2141,08 грн (1638,00 грн + 3,08 грн + 500,00 грн, де 500,00 грн - доплата 80-річним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році"),
- 01.07.2020 - 2215,08 грн (1712,00 грн + 3,08 грн + 500,00 грн), і далі - відповідно зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- з 17.05.2023 (дати набрання чинності судового рішення) - 2596,08 грн (2093,00 грн + 3,08 грн + 500,00 грн)
В червні 2024 здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 в сумі 286380,91 грн за період з 01.09.2000 по 30.06.2024, дата виплати 10 число.
Позивач вважає, вказане рішення протиправним, оскільки при його прийнятті відповідач не застосував чинне законодавство 2024 року стосовно мінімального розміру пенсії, та за його скасуванням звернувся до суду.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління немало законних підстав для здійснення перерахунку, нарахування та виплати пенсії позивачу за кожний місяць періоду починаючи з 01.09.2000 по теперішній час у розмірі, не меншому чим мінімальний розмір пенсії, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік, оскільки дія Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» не поширювалась на відносини, які виникли у 2000 році (нормативно-правовий акт набув чинності у 2024 році).
Таким чином, суд вказав, що вищевказаний Закон не має зворотної дії в часі та не може бути застосовний при здійсненні перерахунку пенсії з 01.09.2000.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями 26-27 Закону №1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону №1058-IV врегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
При цьому, відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:
мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;
збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.
Закон України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прийнятий 08.07.2011 року та набрав чинності 01.10.2011 року, після того як позивачу призначено пенсію за віком, що не заперечується сторонами.
До пенсії позивача застосовується мінімальний розмір пенсії визначеного Законом №1058-ІV через призначення позивачу пенсії на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Крім того, відповідно до абз.3 ч.2 ст.27 Закону розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Частинами 1 та 2 ст.42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.
Питання нарахування та виплати надбавки пенсіонерам, які досягли 80 років регламентовані постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населенням у 2020 році» (далі Постанова №251).
Відповідно до п.2 Постанови №251 у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої ст.42 Закону №1058-ІV, затвердженим Постановою №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Згідно з п.1 Постанови №251 установити з 01.04.2020 по 28.02.2021 особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 500 грн у межах зазначеного розміру.
Таким чином умовами призначення до пенсії щомісячної компенсаційної виплати відповідно до Постанови №251 є: 1) призначення особі пенсії на підставі Закону №1058-ІV; 2) досягнення пенсіонером 80 років; 3) недосягнення щомісячного розміру пенсійних виплат розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №212850009041 від 11.03.2024, позивачу поновлено виплату пенсії з 01.09.2000 року в наступних розмірах:
- з 01.09.2000 - 24,90 грн відповідно до Закону України від 15.07.1999 № 949-XIV "Про підвищення мінімального розміру пенсії",
- з 01.12.2000 - 30,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1686,
- з 01.02.2001 - 34,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1686,
- з 01.08.2001 - 39,00 грн. встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2001 № 741,
- з 01.01.2002 - 43,00 грн. - постанова Кабінету Міністрів України від 19.12.2001 №1706,
- з 01.04.2002 - 47,30 грн. - постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №279,
- з 01.07.2003 - 50,00 грн - постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.2003 №544,
- з 01.01.2004 - 92,45 грн (462,27 грн х 20%), де 462,27 грн середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2003 рік, яка застосовується при визначенні мінімального розміру пенсії за віком відповідно до статті 28 Закону № 1058,
- з 01.09.2004 - 92,45 грн,
- з 12.01.2005 335,08 грн (56,00 грн +46,82 грн (цільова грошова допомога) + 229,18 грн (доплата до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно статті 28 Закону № 1058) + 3,08 грн (102,82 грн х 3% доплата за понаднормовий стаж відповідно до статті 28 Закону № 1058),
- з 01.01.2006 353,08 грн (350,00 грн + 3,08 грн), у подальшому розмір переглядається відповідно зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2020-2141,08 грн (1638,00 грн + 3,08 грн + 500,00 грн, де 500,00 грн - доплата 80-річним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році"),
- 01.07.2020 - 2215,08 грн (1712,00 грн + 3,08 грн + 500,00 грн), і далі - відповідно зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
- з 17.05.2023 (дати набрання чинності судового рішення) - 2596,08 грн (2093,00 грн + 3,08 грн + 500,00 грн).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, скаржник вказував, що при здійсненні перерахунку відповідач у спірний період мав застосовувати розмір мінімальної пенсії передбачений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням Закону України “Про Державний бюджет України» на 2024 рік.
Апеляційний суд вважає безпідставними ці доводи виходячи з таких міркувань.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.09.2020 у справі № 263/14242/17 зазначено, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, побудованого на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено Законом».
Застосування цього принципу суттєво обмежує суб'єктів органів державної влади у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень винятково в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Так, стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 (далі- рішення КСУ), закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Крім того, принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема в ст. 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
До того ж, правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.02.2017 у справі №6-2705цс16, також підтверджує, що за загальновизначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Це означає, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Отже, за змістом вищевикладеного вбачається, що Головне управління не мало законних підстав для здійснення перерахунку, нарахування та виплати пенсії Позивачу за кожний місяць періоду починаючи з 01.09.2000 по теперішній час у розмірі, не меншому чим мінімальний розмір пенсії, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік, оскільки дія Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» не поширювалась на відносини, які виникли у 2000 році (нормативно-правовий акт набув чинності у 2024 році). Таким чином, вищевказаний Закон не має зворотної дії в часі та не може бути застосовний при здійсненні перерахунку пенсії з 01.09.2000.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Головного управління відсутні підстави для здійснення перерахунку, нарахування та виплати пенсії позивачу за кожний місяць періоду починаючи з 01.09.2000 по теперішній час у розмірі, не меншому чим мінімальний розмір пенсії, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік, оскільки дія Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» не поширювалась на відносини, які виникли у 2000 році (нормативно-правовий акт набув чинності у 2024 році).
За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вищевказаний Закон не має зворотної дії в часі та не може бути застосовний при здійсненні перерахунку пенсії з 01.09.2000.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001)
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 420/39144/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк