П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13615/25
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 22.07.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 , як представнику малолітніх осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 5 000 000 грн. одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, призначеної відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.12.2023р. №35/с;
- зобов'язати Міністерство оборони України вжити заходів, спрямованих на здійснення виплати ОСОБА_1 , як представнику малолітніх осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одним платежем одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.12.2023р. №35/с, у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №45 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити виплату ОСОБА_1 , як представнику малолітніх осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одним платежем одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.12.2023р. №35/с, у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №45 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона є цивільною дружиною (без реєстрації шлюбу) померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини старшого солдата ОСОБА_4 та перебувала на його утриманні, що встановлено рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06.12.2024р. по справі №954/437/24. Мають спільних дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протокольним рішенням Комісії Міноборони від 08.12.2023р. №35/с ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю їх батька ОСОБА_4 . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» призначено виплату частки одноразової грошової допомоги від 15 000 000,00 грн. в порядку, передбаченому наказом Міноборони №45 від 25.01.2023р.: на першому етапі 1/5 від призначеної суми ОГД, залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців. Позивач не згодна з поетапною виплатою їй грошових коштів одноразової грошової допомоги та вважає, що відносно неї не підлягають застосуванню положення Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців ЗСУ в період дії воєнного стану, які затверджені наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023р., з посиланням на те, що такий порядок було затверджено після смерті батька її дітей ОСОБА_4 . Зазначала, що оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги вона, як законний представник малолітніх дітей, набула до набрання чинності наказом Міноборони №45, тому у Міністерства оборони України відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги частинами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 22.07.2025р. з ухваленням у справі нового судового рішення - про задоволення її позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що в розумінні п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є смерть військовослужбовця ОСОБА_4 , тобто 15 вересня 2022 року. А відтак, при визначенні порядку виплати відповідної грошової допомоги не підлягають застосуванню положення наказу Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023р. За наведених обставин апелянт стверджує, що у відповідачів немає правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги частинами.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Велике Артакове, Березнегуватського району Миколаївської області, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.09.2022р.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №2270 від 19 вересня 2022 року причиною смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є внутрішньочерепні травми. Ушкодження отримані внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00040071321 від 13.06.2023р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси про встановлення факту батьківства від 30.03.2023р. по справі №533/13369/22, внесені 08.06.2023р. зміни відомостей про визнання батьківства. Відомості про прізвище батька: « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_6 »; дата народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00040071091 від 13.06.2023р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси про встановлення факту батьківства від 30.03.2023р. по справі №533/13369/22, внесені 08.06.2023р. зміни відомостей про визнання батьківства. Відомості про прізвище батька: « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_6 »; дата народження батька - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06 грудня 2024 року у справі №954/437/24 (дата набрання законної сили 06.01.2025р.) встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , починаючи з 2011 року по 15 вересня 2022 року спільно проживала однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Зазначеним судовим рішенням також встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Велике Артакове Березнегуватського району Миколаївської області.
Протокольним рішенням Комісії Міноборони від 08.12.2023р. №35/с ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , яка є законним представником двох неповнолітніх дітей загиблого ОСОБА_4 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» призначено виплату частки одноразової грошової допомоги від 15000000 в порядку, передбаченому наказом Міноборони №45 від 25.01.2023р.: на першому етапі 1/5 від призначеної суми ОГД, залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправною поетапну виплату їй грошових коштів одноразової грошової допомоги, звернулася з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , дійшов висновку, що Міноборони правомірно застосувало редакцію підпункту п.1.10 розділу І Порядку №45, чинну на момент прийняття Комісією 08.12.2023р. протокольного рішення №35/с про призначення неповнолітнім дітям загиблого ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги. Суд, з посиланням на правові висновки Верховного Суду в аналогічних спорах, зазначив, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття за такою заявою рішення уповноваженим органом. При цьому, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За приписами п.1 ч.2 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.16-1 Закону №2011-XII (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Частиною 9 ст.16-3 Закону №2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25.12.2013р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок №975).
Згідно п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.
Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За приписами п.10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати (п.14 Порядку №975).
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця проводиться на підставі відповідного рішення розпорядника бюджетних коштів про призначення особі такої виплати.
Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб.
На момент виникнення спірних правовідносин воєнний стан на всій території України не скасовано.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців 2 - 8 пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022р. №168 (далі - Постанова №168).
Так, пунктом 2 Постанови №168 (у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Однак, Постанова №168 не визначає порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з чим наказом Міністерства оборони України №45 від 25.01.2023р. був затверджений Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023р. за №176/39223 (далі - Порядок №45).
За змістом п.1.2 Порядку №45 одноразова грошова допомога (далі - ОГД), призначається та виплачується, зокрема, у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану.
Сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до п.2 Постанови №168 виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (п.1.3 Порядку №45).
Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 Постанови №168, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (п.1.4 Порядку №45).
Відповідно до п.1.7 Порядку №45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.
Пунктом 1.10 Порядку №45 визначено, що призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_2 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
Як вже зазначалося колегією суддів, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Протокольним рішенням Комісії від 08.12.2023р. №35/с ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 . ОСОБА_1 , яка є законним представником двох неповнолітніх дітей загиблого ОСОБА_4 , відповідно до Постанови №168 призначено виплату частки одноразової грошової допомоги від 15000000 в порядку, передбаченому наказом Міноборони №45 від 25.01.2023р.: на першому етапі 1/5 від призначеної суми ОГД, залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
При зверненні з даним позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачі протиправно застосували положення Порядку №45 щодо поетапності здійснення виплат, оскільки на час виникнення права на ОГД (дату смерті ОСОБА_4 ) питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану регулювалося виключно Постановою №168, а тому відповідачами було порушено право позивача та дітей загиблого на отримання одноразової грошової допомоги одним платежем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань апелянта з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Дія нормативно-правових актів у часі є, як правило, перспективною, тобто розрахованою на поведінку суб'єктів права, що виникає після набрання чинності актом. Проте, у деяких випадках нормативно-правові акти можуть мати зворотну (так звану ретроспективну) дію у часі, тобто поширюватись в цілому або в певній частині на відносини, що виникли до набрання ним чинності.
Позицію щодо дії законів та інших нормативно-правових актів в часі неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6- рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з цього правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, становлять випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зі змісту вказаних рішень КСУ також вбачається, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При цьому, у Рішенні від 12 липня 2019 року №5-р(I)/2019 КСУ зробив висновок, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Таким чином, у разі безпосередньо (прямої) дії нормативно-правового акта в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
У контексті спірних правовідносин колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, аналізуючи питання дії нормативно-правових актів у часі, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16 вказала, що у разі якщо під час розгляду заяви особи суб'єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
Такий підхід у вирішенні питання щодо застосування принципу дії законів у часі неодноразово застосовувався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №826/10971/16, від 24 січня 2023 року у справах №640/14816/20 та №600/5806/21-а, від 08 жовтня 2021 року у справі № 240/19318/20, від 16 листопада 2021 року у справі № 360/1406/20, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/7578/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 520/9778/19 та від 10 січня 2024 року у справі № 380/13615/21.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 23 липня 2024 року у справі № 280/3308/23 та від 02 жовтня 2024 року у справі №340/2273/23, аналізуючи зазначені вище правові норми Основного Закону України, юридичні позиції Конституційного Суду України щодо їх офіційного тлумачення та висновки Верховного Суду стосовно застосування цих норм, констатував, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією.
Лише у разі якщо на момент прийняття суб'єктом владних повноважень у межах визначених законодавством строків рішення про призначення ОГД у законодавстві запроваджено нове правове регулювання цих правовідносин, відмінне від того, яке існувало на момент звернення особи із відповідною заявою, вказаний суб'єкт не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. З огляду на це, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.
Крім того, Суд у цій справі вказав, що такий правовий висновок в повній мірі узгоджується із положеннями Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі - Закон №2073-IX), відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 якого, адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Згідно статей 87 та 88 Закону №2073-IX адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. При цьому, разі внесення змін до закону або істотної зміни фактичних обставин правомірний адміністративний акт може бути відкликано за ініціативою адміністративного органу на шкоду особі з дня набрання чинності новим адміністративним актом, якщо публічний інтерес у відкликанні адміністративного акта переважає законний інтерес (довіру) особи.
Враховуючи набрання Порядком №45 чинності 31 січня 2023 року, колегія суддів зауважує, що станом на момент прийняття рішення від 08.12.2023р. №35/с, яким визнано за неповнолітніми дітьми позивача право на отримання ОГД, чинним правовим регулюванням порядку та умов виплати ОГД вже було передбачено її поетапне нарахування особам, яким вона призначена.
Враховуючи принцип правової визначеності як складової верховенства права, а також те, що розгляд заяви позивача відбувся в межах встановленого строку та за нового правового регулювання, тобто адміністративна процедура, ініційована позивачем у цій справі стосовно реалізації визначеного законом права на отримання ОГД була розпочата та завершена після набрання чинності Порядком №45, у відповідача були відсутні підстави для проведення ОСОБА_1 ОГД однією виплатою.
Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2024р. по справі №420/11608/23.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на спірні правовідносини поширюються положення Порядку №45, в тому числі щодо поетапної виплати ОГД.
Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також зазначає, що введені Порядком №45 положення щодо поетапної виплати призначеної сім'ям загиблих військовослужбовців одноразової грошової допомоги жодним чином не позбавляють відповідних осіб права на отримання вказаної допомоги. В умовах дії воєнного стану та з урахуванням обмежених фінансових ресурсів держави здійснення поетапної виплати ОГД спрямовано на забезпечення дотримання соціальних прав і гарантій в частині своєчасних виплат одноразової грошової допомоги рівною мірою всім сім'ям загиблих. Порядок №45 також покликаний забезпечити тривалу підтримку та відновлення фінансової стабільності у сім'ях, які пережили загибель військовослужбовця. Таке нормативне регулювання дає змогу максимізувати ефективність використання доступних ресурсів держави і забезпечити відповідність соціальних стандартів та гарантій у складних умовах кризи, спричиненої збройною агресією рф проти України.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»-«г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук