П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11294/24
Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Дата і місце ухвалення: 07.07.2025р., м. Миколаїв
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, треті особи акціонерне товариство «Херсонобленерго», Міністерство енергетики України, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ ПФУ в Миколаївській області від 14.08.2024р. №1524634834-2024-2 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю на підставі ст.2 Закону України від 20 березня 2023 року №2980-IX «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою сумою, визначеною Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV, у розмірі 732 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що в березні 2023 року, внаслідок спрацювання вибухового пристрою під час виконання трудових обов'язків, загинув її син ОСОБА_2 , який є працівником об'єкту критичної інфраструктури АТ «Херсонобленерго». На підставі п.4 ч.1 ст.2 Закону №2980-IX ОСОБА_1 , як член сім'ї загиблого працівника об'єкта критичної інфраструктури, має право на одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю у розмірі 1 млн.грн. Однак, постановою від 14.08.2024р. №1524634834-2024-2 ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні такої грошової допомоги, з посиланням на те, що АТ «Херсонобленерго» не внесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури. Таку постанову відповідача позивач вважає незаконною та зазначала, що відсутність об'єкта у Реєстрі не є підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, враховуючи, що формування та ведення Реєстру розпочалося з 02.05.2023р., тоді як трагедія з її сином сталася 31.03.2023р., тобто до початку ведення Реєстру. До того ж, ні Законом №2980-IX, а ні Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2023р. №1396, не передбачено такої підстави для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги як невнесення підприємства до Реєстру. АТ «Херсонобленерго» здійснює розподіл електричної енергії, тобто виконує критично-важливі функції, а тому сам лише факт не внесення його до Реєстру не спростовує того, що товариство володіє ознаками об'єкта критичної інфраструктури. Позивач зазначала, що на її користь виплачено страхову виплату на підставі п.1 ч.5 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в сумі 268 000,00 грн. А відтак, ефективним способом захисту її прав буде зобов'язання ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю на підставі ст.2 Закону №2980-IX та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою сумою, визначеною Законом №1105-XIV, у розмірі 732 000 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на недоведеність обставин, які мають значення для справи, та не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 07.07.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення її позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення спору, обмежившись посиланням на те, що АТ «Херсонобленерго» не внесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури. При цьому, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням ОСОБА_1 на те, що ведення уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури (Держспецзв?язку) відповідного Реєстру розпочалося з набранням 02.05.2023р. чинності Порядком ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023р. №415, в той час як зумовлена військовою агресією Російської Федерації проти України трагедія з її сином сталася 31.03.2023р., тобто до початку ведення Реєстру. За таких обставин неправомірним є позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги через не включення АТ «Херсонобленерго» до Реєстру станом на момент настання нещасного випадку з ОСОБА_2 .
Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що в оскаржуваній постанові від 14.08.2024р. №1524634834-2024-2 ГУ ПФУ в Миколаївській області не здійснило посилання на жодну з підстав для відмови у виплаті ОГД, передбачених ст.4 Закону №2980-IX та п.9 Порядку №1396.
Посилається апелянт і на те, що постановою КМУ від 09.10.2020р. №1109 затверджено Перелік секторів критичної інфраструктури, серед яких у розділі 1 «Паливно-енергетичний сектор» вказана «електроенергетика», а саме: виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії. З огляду на свою діяльність АТ «Херсонобленерго» не могло не відноситися до об'єктів критичної інфраструктури. До того ж, судом проігноровано пояснення Міністерства енергетики України, де зазначено, що АТ «Херсонобленерго» є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Згідно листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації від 05.04.2024р. №07/02/01-1129 ДСК/ВС об'єкт критичної інфраструктури АТ «Херсонобленерго» віднесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.
ГУ ПФУ в Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що обов'язковою умовою для призначення виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2980-IX, є запит щодо отримання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури. На запит відповідача ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило про відсутність внесених відомостей до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури по АТ «Херсонобленерго». Аналогічна інформація до Головного управління надійшла від Адміністрації Держспецзв?язку. За наведених обставин, в ГУ ПФУ в Миколаївській області не було підстав для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2023р., внаслідок спрацювання пристрою під час виконання трудових обов'язків, загинув син позивача ОСОБА_2 , який працював на посаді електромонтера з ремонту повітряних ліній електропередачі 5 розряду АТ «Херсонобленерго».
Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку по формі Н-1/п від 24.04.2023р. встановлено, що нещасний випадок, що стався з електромонтером з ремонту повітряних ліній електропередачі 5 розряду АТ «Херсонобленерго» ОСОБА_2 , 31.03.2023р. о 9 год. 30 хв. поблизу повітряної лінії ПЛ-35 кВ «Посад-Покровка - Киселівка», пов'язаний з виробництвом (стався під час виконання трудових обов'язків в робочий час).
ОСОБА_1 є матір'ю загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 від 02.12.1997р.
12.08.2024р. ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, як члену сім'ї (матері) загиблого працівника об'єкту критичної інфраструктури.
Постановою ГУ ПФУ в Миколаївській області від 14.08.2024р. №1524634834-2024-2 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023р. №2980-ІХ.
Підставою для відмови слугувало те, що згідно з відповіддю уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України АТ «Херсонобленерго» (код ЄДРПОУ 05396638), під час роботи на якому загинув ОСОБА_2 , не внесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.
Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови ОСОБА_1 оскаржила її в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки роботодавець загиблого громадянина України, який виконував функції найманого працівника, не включений в установленому порядку до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, тому у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не мав правових підстав для вчинення бажаного для заявника управлінського волевиявлення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20 березня 2023 року №2980-IX, який спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, передбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Так, відповідно до ст.1 Закону №2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема, батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №2980-IX передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Частинами 4, 5 статті 3 Закону №2980-IX передбачено, що якщо особа одночасно має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати або одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється виключно в порядку та розмірах, визначених цим Законом.
Особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.3 Закону №2980-IX)
Статтею 4 Закону №2980-IX передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім'ї, не здійснюються:
1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);
2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, передбаченої Законом №2980-IX, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затверджений постановою КМУ від 27.12.2023р. №1396.
Відповідно до п.2 Порядку №1396 (в редакції, чинній на дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення ОГД) особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю виплачується в розмірах, визначених частиною першою статті 2 Закону. (п.3 Порядку №1396)
Пунктом 4 Порядку №1396 передбачено, що уповноважений орган обчислює розмір одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю з урахуванням інформації про надання отримувачам одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати, одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, завдану їм внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, що зберігається у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах або базах даних органів, що надають адміністративні, соціальні та інші публічні послуги, провадять іншу управлінську діяльність та державне регулювання.
Згідно п.8 Порядку №1396 отримувачі, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Перелік документів, які подають для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, визначено пунктом 10 Порядку №1396.
Відповідно до п.11 Порядку №1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для підтвердження факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.
Як вбачається з матеріалів справи, при надходженні заяви ОСОБА_1 від 12.08.2024р. про призначення одноразової грошової допомоги ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснило відповідний запит до ГУ ПФУ в Херсонській області, яке листом від 13.06.2024р. повідомило, що згідно відомостей листа Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 05.12.2023р. відомості по АТ «Херсонобленерго» відсутні у Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури.
Саме з вказаних підстав ГУ ПФУ в Миколаївській області спірною постановою від 14.08.2024р. №1524634834-2024-2 відмовило ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги і таку відмову визнано правомірною судом першої інстанції.
Оцінюючи такі доводи відповідача колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023р. №415 затверджено Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, який визначає процедури формування і ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), включення об'єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об'єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
Відповідно до п.4 цієї Постанови встановлено адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації під час воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування з дня набрання чинності цією постановою забезпечити: функціонування, формування і ведення Реєстру в автоматизованій системі, що забезпечує роботу як одномашинний однокористувачевий комплекс, який обробляє інформацію однієї або кількох ступенів обмеження доступу.
Тобто, початок функціонування Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023р. №415, відбувся після настання нещасного випадку з ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу, що п.1 ч.7 ст.6 Закону №2980-IX визначено Кабінету Міністрів України затвердити перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону.
Поряд з цим, в силу ч.4 ст.6 Закону №2980-IX, до завершення формування реєстру об'єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021р. №1882-IX «Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон №1882-IX).
За ст.1 Закону №1882-IX об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам; оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування; сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість; секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.
Згідно ч.1 ст.8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Згідно ч.1 ст.9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Пунктом 2 частини четвертої статті 9 Закону №1882-IX передбачено, що до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема, енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020р. №1109 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.
Відповідно до постанови КМУ №1109 від 09.10.2020р. до переліку секторів критичної інфраструктури віднесено паливно-енергетичний сектор, зокрема, електроенергетика (виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії, експлуатація гідротехнічних споруд). Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - Міненерго.
Таким чином, саме виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів є ключовим критерієм для віднесення того чи іншого об'єкту до числа об'єктів критичної інфраструктури.
Як вбачається зі змісту акту спеціального розслідування групового нещасного випадку від 24.04.2023р., АТ «Херсонобленерго» здійснює розподіл електричної енергії КВЕД 35.13 «Розподілення електричної енергії» для всіх суб'єктів промисловості, соціальної сфери та населення Херсонської області, ремонтно-технічне обслуговування діючих електроустановок напругою 0,4-154кВ, які знаходяться на балансі товариства, контролює роботу приладів електроенергії на власних електроустановках та на електроустановках споживачів, не допускає безоблікове та безоплатне споживання електроенергії.
Враховуючи діяльність АТ «Херсонобленерго» можна дійти висновку, що вказане підприємство віднесено до об'єктів критичної інфраструктури.
Також, у підтвердження факту належності АТ «Херсонобленерго» до об'єктів критичної інфраструктури вказаним підприємством надано до суду першої інстанції лист Міністерства енергетики України №26/1.7-10.2-15809 від 07.08.2023р., в якому зазначено, що АТ «Херсонобленерго» згідно Переліку об'єктів критичної інфраструктури енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого наказом Міненерго від 07.09.2022р. №-ДСК, належить до об'єктів критичної інфраструктури, а також Витяг з наказу Міністерства енергетики України від 11.08.2023р. №238 «Про визначення підприємства паливно-енергетичного комплексу критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період».
Вказану обставину підтвердило також Міністерство енергетики України у наданих до суду першої інстанції письмових поясненнях по суті спору та додатково зазначило, що згідно листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 05.04.2024р. №07/02/01-1129 ДСК/ВС об'єкт критичної інфраструктури АТ «Херсонобленерго» внесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.
Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку про підтвердженість матеріалами справи віднесення АТ «Херсонобленерго» до об'єктів критичної інфраструктури та внесення вказаного підприємства станом на 14.08.2024р. до Реєстру, що дає позивачу право на призначення ОГД, передбаченої Законом №2980-IX.
Суд першої інстанції при вирішенні спору не надав належної правової оцінки доводам ОСОБА_1 та поясненням АТ «Херсонобленерго» і Міністерство енергетики України з доданими до них матеріалами, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є не повне з'ясування судом обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене у сукупності колегія суддів вважає, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 07.07.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено 2422,00 грн. судового збору (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 02.12.2024р.), а при поданні апеляційної скарги - 3633,60 грн. судового збору (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки від 06.08.2025р.).
А відтак, у зв'язку із задоволенням позову, з ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 6055,60 грн. судового збору.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14 серпня 2024 року №1524634834-2024-2 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, передбачену ст.2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023р. №2980-IX, та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою сумою, визначеною на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 6055,60 грн. судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук