24 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13497/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року (суддя Л.Є. Букіна) у справі № 160/13497/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії № 0457500318116 від 25.03.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.12.2013 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву про призначенні пенсії від 18.03.2025 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про відмову у призначенні пенсії № 0457500318116 від 25.03.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої інстанції зазначено, що період здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування або фіксованим податком з 01.07.2000 по 31.12.2017 підлягає зарахуванню до страхового стажу в повному обсязі за умови сплати страхових внесків незалежно від їх розмірів.
Судом встановлено, що позивачем в період з 01.01.2004 по 31.12.2013 сплачувалися страхові внески, що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку, звітами суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку та податковими деклараціями за період з 01.01.2004 по 31.12.2013 року.
Суд зауважив, що враховуючи, що позивачем підтверджено факт державної реєстрації фізичною особою-підприємцем та сплати страхових внесків в період 01.01.2004 по 31.12.2013 року, відповідні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
З цих підстав, суд вказав, що оскаржене рішення відповідача є протиправним та
підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що річний звіт «звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за перший квартал 2005 року та за 2009 рік позивачкою не надавалися, а річний звіт «розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2010 рік подано без зазначення сум отриманого доходу. Зауважує, що позивачкою не подавалась звітність до системи персоніфікованого обліку за період з 2001 по 2009 роки, звітність за 2010 надана без зазначення сум доходу та нарахованих внесків. Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011-2012 роки не надавалися. Відтак, скаржник вважає, що позивачці правомірно не зараховано до страхового стажу період з 01.01.2004 по 31.12.2013, а спірне рішення про відмову у призначенні пенсії є правомірним через відсутність необхідного страхового стажу.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 18.03.2025 року позивачка звернулася з особистою заявою і документами на призначення пенсії відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням № 0457500318116 від 25.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відмовлено у призначенні пенсії. Мотивом відмови слугували відсутність у позивачки необхідного страхового стажу, а саме: наявності 23 роки 11 місяців 19 днів при необхідних не менше 35 років.. При цьому, у рішенні, у тому числі зазначено, що період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 20.01.2020 не зараховано до загального страхового стажу.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 24 цього закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Пункт 3-1 розділу XV Закону №1058 визначає, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що рішенням відповідача № 0457500318116 від 25.03.2025 позивачці відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.
Так, пенсійний орган визначив, що страховий стаж позивачки 23 роки 11 місяців 19 днів, а до страхованого стажу позивачки не зараховано пенсійним органом період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 20.01.2020.
Зі змісту матеріалів справи вбачається та скаржником не заперечується, що у спірному періоді з 01.01.2004 по 31.12.2013 року позивачка вела підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування.
Разом з тим, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.03.2025 №0400-010605-8/45830 вбачається, що пенсійним органом підтверджено у періоді з 01.01.2004 по 31.12.2010 надходження коштів в рахунок сплати позивачкою страхових внесків. Крім того, цим листом пенсійного органу підтверджено сплату позивачкою єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 року.
Відтак, керуючись приписами п. 3-1 розділу XV Закону №1058, який визначає, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період здійснення підприємницької діяльності позивачкою з 01.01.2004 по 30.09.2013 року підлягає зарахуванню до її страхового стажу, а отже спірне рішення пенсійного органу № 0457500318116 від 25.03.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, апеляційний суд встановив, що матеріали справи не містять доказів сплати позивачкою страхових внесків за період з 01.10.2013 по 31.12.2013, а отже колегія суддів керуючись положеннями п. 3-1 розділу XV Закону №1058 не вбачає підстав для зарахування позивачці до страхового стажу періоду з 01.10.2013 по 31.12.2013.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу позивачки періоду з 01.10.2013 по 31.12.2013 та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 160/13497/25, в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності з 01.10.2013 по 31.12.2013 року - скасувати та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 160/13497/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 24.09.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров