24 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/13243/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року (суддя В.В. Кальник) у справі № 160/13243/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 7734/03-16 від 28.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивачку на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та здійснити перерахунок пенсії з 08.03.2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, про що 10.03.2025 року Відділом ДРАЦС по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі було складено відповідний актовий запис № 741. 21.03.2025 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 7734/03-16 від 28.03.2025 року позивачці було відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за заявою від 21.03.2025 року, оскільки відповідно до матеріалів пенсійної справи та наданих документів не підтверджено факт перебування на утриманні на день смерті годувальника. З таким рішенням позивачка не погоджується, вважає його протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже таким, яке підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 7734/03-16 від 28.03.2025 року про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести позивачку на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та здійснити перерахунок пенсії з 08.03.2025 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Судом першої інстанції зазначено, що на підтвердження факту спільного проживання з годувальником та перебування на його утриманні, позивачка надала довідки ОСББ «Володимира Вернадського 33Г».
Суд зазначив, що вказаний документ відноситься до визначених п. 2.11 Порядку №22-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою.
Суд встановив, що позивачка є дружиною померлого годувальника, перебувала на його утриманні та отримує пенсію по інвалідності, відтак має право на переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відтак, суд дійшов до висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 7734/03-16 від 28.03.2025 року про відмову у переведенні позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, суд врахував, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 21.03.2025 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Відтак, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вказав на існуючі підстави покласти обов'язок щодо переведення позивача з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як визначений суб'єкт призначення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, пенсійний орган вказує, що для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника надаються довідки для підтвердження факту перебування на утриманні, які відповідають вимогам Порядку №22-1. Згідно матеріалів пенсійної справи та наданих позивачкою документів, не підтверджено факт перебування позивачки на утриманні на день смерті годувальника. Відтак, скаржник вважає, що позивачці правомірно спірним рішення відмовлено в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка 21.03.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивачки та долучені до заяви документи розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за результатами якого прийнято рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області № 7734/03-16 від 28.03.2025 року про відмову у проведені перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки заявницею не підтверджено факт перебування на утриманні на день смерті годувальника.
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 7734/03-16 від 28.03.2025 року про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно п.3 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За приписами ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування (абз. 2 ч.1 ст.36 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
За приписами ч.3 ст. 36 Закону №1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Виходячи з аналізу наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи, зокрема: пп.3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; пп.8) відомості про місце проживання; пп.9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
За правилами п.2.11 Порядку № 22-1 документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Виходячи з наведених правових норм, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, зокрема дружині, яка є особою з інвалідністю та була на утримання годувальника, а перелік документів, що засвідчують факт перебування на утриманні наведено у п.2.11 розділу ІІ Порядку №22-1.
Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_1 позивачка та її чоловік ОСОБА_2 перебували у шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області №7734/03-16 від 28.03.2025 року позивачці відмовлено у проведені перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки заявницею не підтверджено факт перебування на утриманні на день смерті годувальника.
Натомість, як правильно зазначив суд першої інстанції, на підтвердження факту проживання разом з годувальником ОСОБА_2 за однією адресою, а отже й перебування на його утриманні, позивачка надала довідки ОСББ «Володимира Вернадського 33Г», в яких зазначено, що позивачка мешкала за адресою АДРЕСА_1 на час смерті чоловіка і продовжує там мешкати та сплачувати внески.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей документ відноситься до визначених п. 2.11 Порядку №22-1 інших документів, адже приписи п.2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 не обмежують можливість видачі документів для засвідчення факту перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї лише органом місцевого самоврядування.
Апеляційний суд враховує, що жодних зауважень до змісту наданих позивачкою довідок пенсійним органом не наведено.
За цих обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачка є дружиною померлого годувальника ОСОБА_2 , перебувала на його утриманні та отримує пенсію по інвалідності, а отже має право на переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, у зв'язку з чим рішення пенсійного органу № 7734/03-16 від 28.03.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 160/13243/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 24.09.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров