Постанова від 24.09.2025 по справі 160/10909/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10909/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (суддя Н.Є. Калугіна) у справі № 160/10909/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, у якому просило:

- скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000514 20.06.2024;

- зобов'язати Дніпровську митницю ДМС України відновити для ТОВ "УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА" застосування тарифних преференцій до товарів, які було оформлено згідно митної декларації за № UA110130014331U0 від 20.06.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час митного оформлення товару відповідач безпідставно відмовив у ввезенні товару на умовах вільної торгівлі із країнами ЄС та припинив для позивача митні преференції. Позивач вважав, що відповідач під час митного оформлення, у разі виникнення сумніву щодо країни походження товару, мав направити до компетентних органів країни експорту запити про проведення перевірки на предмет підтвердження або не підтвердження походження товару, і тільки за результатами проведення такої перевірки та отримання інформації контролюючий орган країни імпорту вправі прийняти рішення про відмову у наданні преференції. Натомість, на думку позивача, відповідач порушив норми Митного кодексу України, та відразу відмовив у розмитненні товару із застосування митної преференції, пославшись на Реєстр товарів, походження яких не підтверджено за результатами перевірок, проведеними митними органами зарубіжних країн згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, СНД, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та іншими угодами про вільну торгівлю, відомості якого, на думку позивача не стосуються товару, що був предметом розмитнення згідно ЕМД від 20.06.2024 № 24UA110130014331U0. Позивач вказував, що сертифікат походження товару EUR.1, який був наданий разом з іншими документами під час митного оформлення товару, повністю відповідає додатку ІІІ Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правила походження, а тому митним органом у спірному рішенні не наведено обставин, які викликали сумнів з

приводу дійсності наданих позивачем під час митного оформлення документів про походження товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

За наслідками розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що митним органом припинено (призупинено) митні преференції відносно позивача у відповідності до пункту 4 статті 32 Доповнення І Конвенції до Угоди. Суд погодився з позицією митного органу щодо відсутності підстави для застосування до товару, оформленого за ЕМД від 21.06.2024 №24UA110130014405U0, умов вільної торгівлі в рамках Угоди. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки дії митного органу відповідали вимогам митного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що митний орган України має право звернутися до митних органів країни-експортера із запитом про проведення перевірки дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей виключно лише за умови чіткого зазначення усіх обставин, що дали підстави для сумнівів, тобто митний орган повинен належним чином обґрунтувати усі свої сумніви, але митний орган у спірному рішенні вказав лише на наявність сумнівів. Зауважує, що лише тільки за даними VIN коду ТЗ митний орган фактично міг упевнитись у країні походження транспортного засобу. Вважає, що лист уповноваженого органу Польщі від 29.01.2025 не є нормативно-правовим актом та має виключно інформаційний характер. Відтак, скаржник наполягає, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 20.06.2024 позивач звернувся до Дніпровської митниці з метою здійснення митного оформлення товару: «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, що використовувався: марка - DAF, модель - XF 480 FT; номер шасі/VIN - НОМЕР_1 ; тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 12902 см3, потужність - 355 кВт; кількість осей - 2; екологічна норма - не нижче ЄВРО 5; колір - білий; рік виготовлення - 2019». Код згідно з УКТЗЕД - 8701219000 (далі - товар).

Вказаний товар придбаний згідно зовнішньоекономічного договору від 25.04.2024 № 2504 DAF-139 між ТОВ «УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА» (Україна) та FIRMA WANICKI SP. Z O.O. (Республіка Польща).

Під час митного оформлення, позивачем до митниці надані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №FW10/P/24/05/100 від 27.05.2024;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 6/н від 13.06.2024;

- декларація про походження товару (Declaration o f origin) № FW10/P/24/05/100 від 27.05.2024;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.I (Movement certificate EUR. 1) №PL/MF/AU 0099603 від 14.06.2024;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13.06.2024;

- довідка про транспортні витрати від 19.06.2024;

- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №TO 19060224-0004 від 19.06.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2504 DAF-139 від 25.04.2024;

- внутрішній договір (контракт) доручення Б/Н від 04.06.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №UA-00-10/06-22 від 10.06.2022;

- копія митної декларації країни відправлення №24PL351020E0482011 від 17.06.2024;

- інші документи.

Товар заявлений позивачем до митного оформлення із застосуванням умов вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС за ЕМД від 20.06.2024 №24UA110130014331U0 та на підставі сертифіката з перевезення товару форми EUR.1 від 14.06.2024 № PL/MF/AU 0069903.

21.06.2024 відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000514.

В картці зазначено, що товар зазначений у ЕМД співпадає з товарами наявним у Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, САВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та іншими міжнародними договорами (угодами) про вільну торгівлю (далі - Реєстр), згідно з яким підприємство FIRMA WANICKI SP. Z0.0. здійснювало митні оформлення ідентичного товару у попередній період непідтвердженим преференційним походженням. Згідно пункту 4 статті 32 Доповнення 1 "РЕГІОНАЛЬНОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПАН-ЄВРО - СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКІ ПРЕФЕРЕННІЙНІ ПРАВИЛА ПОХОДЖЕННЯ" - передбачена можливість призупинення (без застосування преференцій під час митного оформлення) до отримання результатів перевірки із залученням митних органів країн експорту достовірності документів про преференційне походження товару відповідно. Згідно Наказу Державної Митної Служби України від 13.07.2020 №253 «Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби запитів митниць щодо проведення перевірки документів про походження товару» при проведенні перевірки документів про преференційне походження товарів із залученням митних адміністрацій країни експорту під час митного оформлення призупиняються тарифні преференції до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката з перевезення товару EUR. 1 або декларації походження (інвойс) у таких випадках, як сертифікат з перевезення товару EUR.1 видано експортеру товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби і в подальшому експортує такі ідентичні товари (за тим же кодом згідно з УКТЗЕД, або за тим же кодом згідно з УКТЗЕД та описом та/або маркою та/або артикулом тощо) із сертифікатом з перевезення товару EUR, 1 (до ідентичних товарів також відносяться вживані транспортні засоби товарних позицій 8701,8 702,8 703,8704,8705,8 716 згідно з УКТЗЕД незалежно від їх коду згідно з УКТЗЕД від експортера з непідтвердженим преференційним походженням за результатами перевірки, проведеної митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Тому до товару зазначеному у ЕМД та сертифікату форми EUR. 1 № PL/MF/AU 0069903від від 14.06.2024. не можливо застосувати преференційний режим, у зв'язку призупиненням тарифних преференцій до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката.

Товар випущено у вільний обіг на територію України на підставі ЕМД від 21.06.2024 № 24UA110130014405U0 зі сплатою ввізного мита за пільговою ставкою.

Не погодившись із рішенням відповідача (картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000514) та припиненням митних преференцій, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частин першої, п'ятої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Верховна Рада Законом України N 1678-VII від 16 вересня 2014 року ратифікувала Угоду від 27 червня 2014 року про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Стаття 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I "Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва" (далі - Протокол I, до цієї Угоди).

Стаття 29 частини 1 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Пункт 1 статті 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

За змістом пунктів 1-6 статті 22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,

Або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов'язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу I).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).

Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 33 Протоколу I).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу I).

У спірному випадку встановлено, що 21.06.2024 відповідачем прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000514.

Так, у змісті картки зазначено, що товар зазначений у ЕМД співпадає з товарами наявним у Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, САВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та іншими міжнародними договорами (угодами) про вільну торгівлю (далі - Реєстр), згідно з яким підприємство FIRMA WANICKI SP. Z0.0. здійснювало митні оформлення ідентичного товару у попередній період непідтвердженим преференційним походженням. Згідно пункту 4 статті 32 Доповнення 1 "РЕГІОНАЛЬНОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО ПАН-ЄВРО - СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКІ ПРЕФЕРЕННІЙНІ ПРАВИЛА ПОХОДЖЕННЯ" - передбачена можливість призупинення (без застосування преференцій під час митного оформлення) до отримання результатів перевірки із залученням митних органів країн експорту достовірності документів про преференційне походження товару відповідно. Згідно Наказу Державної Митної Служби України від 13.07.2020 №253 «Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби запитів митниць щодо проведення перевірки документів про походження товару» при проведенні перевірки документів про преференційне походження товарів із залученням митних адміністрацій країни експорту під час митного оформлення призупиняються тарифні преференції до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката з перевезення товару EUR. 1 або декларації походження (інвойс) у таких випадках, як сертифікат з перевезення товару EUR.1 видано експортеру товарів, походження яких не підтверджено митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби і в подальшому експортує такі ідентичні товари (за тим же кодом згідно з УКТЗЕД, або за тим же кодом згідно з УКТЗЕД та описом та/або маркою та/або артикулом тощо) із сертифікатом з перевезення товару EUR, 1 (до ідентичних товарів також відносяться вживані транспортні засоби товарних позицій 8701,8 702,8 703,8704,8705,8 716 згідно з УКТЗЕД незалежно від їх коду згідно з УКТЗЕД від експортера з непідтвердженим преференційним походженням за результатами перевірки, проведеної митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби. Тому до товару зазначеному у ЕМД та сертифікату форми EUR. 1 № PL/MF/AU 0069903від від 14.06.2024. не можливо застосувати преференційний режим, у зв'язку призупиненням тарифних преференцій до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката.

Отже, дослідивши зміст спірної картки відмови, колегія суддів зазначає, що митний орган виконав приписи ст. 33 Протоколу І та зазначив у ній обґрунтовані сумніви щодо походження товарів та достовірності документів, а саме те, що товар зазначений у ЕМД співпадає з товарами наявним у Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю. Зворотні доводи скаржника є безпідставними.

Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника про те, що лише тільки за даними VIN коду ТЗ митний орган фактично міг упевнитись у країні походження транспортного засобу, адже ці доводи суперечать положенням статті 16 розділу 5 Протоколу I, якою передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Апеляційний суд дійшов висновку, що у спірній картці № UA110130/2024/000514 митний орган виконав приписи ст. 33 Протоколу І та зазначив у ній обґрунтовані сумніви щодо походження товарів та достовірності документів, а також з урахуванням положень п.5 ст. 33 Протоколу І правомірно вирішив призупинити тарифні преференції до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката.

Відтак, колегія суддів вважає, що спірна карта відмови № UA110130/2024/000514 є правомірною, а зворотні доводи скаржника є безпідставними.

Також, у спірному випадку встановлено, що згідно листа Державної митної служби від 04.02.2025 №15/15-03-1/7/689, у відповідь на звернення Дніпровської митниці від 11.07.2024 №7.5-1/15-03/4/4052 Державною митною службою України направлено для вжиття відповідних заходів лист уповноваженого органу Польщі від 29.01.2025 (вх. № 2845/11/15 від 29.01.2025), яким не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AU 0069903 та № PL/MF/AU 0069904.

Регіональним управлінням доходів у Кракові повідомлено: експортер не зміг надати митним органам достатньо документів щодо походження товару. Вимоги та правила преференційного походження відповідно до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною не виконуються, статус преференційного походження товару не підтверджено.

Колегія суддів враховує, що Верховним Судом у постановах від 01 березня 2021 року у справі № 240/7093/19 та від 11 квітня 2022 року у справі № 260/2805/20 визначено, що митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Отже, матеріали справи містять лист з чіткою інформацію, яка вказувала про неможливість підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у ЕМД позивача.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для застосування до товару, оформленого позивачем за ЕМД від 21.06.2024 №24UA110130014405U0 умов вільної торгівлі в рамках Угоди, відсутні.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА" залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 160/10909/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 24.09.2025

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров

Попередній документ
130476159
Наступний документ
130476161
Інформація про рішення:
№ рішення: 130476160
№ справи: 160/10909/25
Дата рішення: 24.09.2025
Дата публікації: 26.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.10.2025)
Дата надходження: 27.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії