24 вересня 2025 р.Справа № 520/3003/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Любчич Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Макаренко Я.М., суддів - Жигилія С.П., Перцової Т.С. по справі 520/3003/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) на рішення на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 р. по справі № 520/3003/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
03.09.2025 до Другого апеляційного адміністративного суду в системі "Електронний суд" надійшла заява позивача про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду головуючого судді Макаренко Я.М., суддів - Жигилія С.П., Перцової Т.С. у цій справі.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) після спливу більше ніж шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №520/3003/25, остання не розглянута. Зазначив, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, при цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Посилається у зв'язку з цим на правові позиції ЄСПЛ, викладені в певних його рішеннях та приписи ст. 36 КАС України.
Вважає, що викладене вище свідчить про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючого судді Макаренко Я.М., суддів - Жигилія С.П., Перцової Т.С. до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України є підставою для відводу зазначених суддів.
Також, 16.09.2025 через систему "Електронний суд" позивачем повторно подана заява про відвід головуючого судді Макаренко Я.М., суддів - Жигилія С.П., Перцової Т.С.
В обґрунтування заявник вказує, що питання про відвід не вирішено невідкладно, тобто судді відмовилися розглядати справу №520/3003/25, чим умисно допускають судову тяганину, що призводить до порушення прав позивача.
Дослідивши доводи заяви про відвід, суддя виходить з такого.
З КП «Діловодство адміністративного суд суддею встановлено, що з 18.08.2025 - 19.09.2025 головуючий суддя Макаренко Я.М. знаходилася у щорічній основній відпустці.
22.09.2025, у перший робочий день після відпустки головуючого судді Макаренко Я.М., вказані заяви розглянуті колегією суддів Другого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Макаренко Я.М., суддів - Жигилія С.П., Перцової Т.С. за результатами розгляду цих заяв, вказана колегія суддів визнала заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., Перцової Т.С., Жигилія С.П. у подальшому розгляді справи № 520/3003/25 необґрунтованим та передала зазначену справу для вирішення питання про відвід іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.03.2025 зазначену заяву про відвід передано на розгляд судді Любчич Л.В.
Перевіривши заяву, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення відводу з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява N 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява N 21722/11).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Заявником не наведено, а суддею не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість зазначених суддів Другого апеляційного адміністративного суду щодо нього.
Під час розгляду заяв встановлено, що фактично позивач незгодний з діями суддів, а саме щодо не розгляду судом апеляційної інстанції справи протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, що є порушенням ч. 1 ст. 309 КАС України.
Проте, наведені обставини не можуть вважатися такими, які викликають сумнів у безсторонності суддів та бути підставою для їх відводу.
Встановлення і обмеження максимальних строків для розгляду адміністративної справи належить до важливих гарантій осіб, що звертаються до суду за захистом порушених прав чи інтересів. Однак, як слідує з практики Європейського суду строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин таких як: складність справи (характер фактів, які необхідно встановити), поведінка заявника та інших державних органів.
Заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що колегія суддів у складі головуючого судді - Макаренко Я.М., суддів - Жигилія С.П., Перцової Т.С. вчиняли дії чи бездіяльність, яка б перешкоджала позивачу у доступі до правосуддя, або будь-яким чином позбавляла можливості належного розгляду даної справи.
Крім того, ч. 2 ст. 309 КАС України передбачено можливість продовження апеляційним судом строку розгляду справи.
Інших підстав, передбачених ст. 36, 37 КАС України, та обґрунтувань відводу колегії суддів позивачем не наведено.
На підставі викладеного, вважаю, що відсутні підстави для відводу суддів Макаренко Я.М., Жигилія С.П., Перцової Т.С. з огляду на що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Другого апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М., Жигилія С.П., Перцової Т.С. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Любчич Л.В.